1. Вплив революції в Росії на хід війни

Перша світова війна стала суворим випробуванням для Росії. Значну частину країни було окуповано ворогом, внаслідок чого загальні втрати промислового потенціалу досягли 20%. 1917 р. війна коштувала Росії 30 млрд. крб., третину цих витрат складали зарубіжні кредити. В країні катастрофічно зростала інфляція. Офіційний курс карбо­ванця знизився, а його купівельна спроможність становила всього 22 копійки. Посівні площі скоротилися на 10%, зменшилося виробництво м'яса та інших продуктів харчу­вання. З сільського господарства було вилучено основну частину робочої сили та робочої худоби. Рівень споживан­ня російського робітничого класу в 1916-1917 рр. змен­шився й становив усього лише 47% довоєнного. Величезні маси населення недоїдали, голодували. Становище трудя­щих дедалі гіршало, класові суперечності поглиблювались.

Все це зумовило піднесення революційної активності трудящих, які в лютому 1917 р. спромоглися скинути царя, ліквідувати самодержавний лад і проголосити парламент­ську республіку. Владу в країні здійснював Тимчасовий уряд, який продовжував війну, але поряд з цим було створено інші органи влади — Ради робітничих, селян­ських і солдатських депутатів, які не хотіли продовження війни. Фактично у країні існувало двовладдя.

Ситуація, що виникла у Росії, страшенно не подобала­ся урядам країн Антанти, котрі наполягали на продовженні війни. Олександр Керенський, який очолив у липні Тим­часовий уряд, запевнив союзників, що Росія буде дотриму­ватися зобов'язань і виконувати союзницькі обов'язки. Проте рішення про продовження війни було найбільш непопулярною його акцією й загострило ситуацію в країні. В Росії була сила, яка могла скористатися з помилок уряду і прийти до влади. Такою силою була більшовицька партія, її вождь Володимир Ульянов (Ленін) під час Першої світо­вої війни перебував у Швейцарії, але, оскільки піднесення революційного руху могло привести до революції, про яку мріяли і яку готували більшовики, він повертається до Росії. Для цього Леніну та його соратникам необхідно було проїхати через усю Німеччину. Німецький генеральний штаб, який робив усе можливе, щоб вивести Росію з війни, зрозумів, що діяльність більшовицьких вождів приведе саме до цього, тому всіляко сприяв транспортуванню "за пломбованого" вагона через територію своєї країни до Швеції. Звідти Ленін та його соратники добралися до Росії. Прибувши в країну, Ленін виголосив свої квітневі тези, лейтмотивом яких був вихід Росії з війни. Більшовицький переворот у жовтні 1917 р. зумовив вихід Росії з війни, оскільки, прийшовши до влади, більшовики оголосили "мир без анексій і контрибуцій", тобто без територіальних надбань та без грошової компенсації за втрати.

5 грудня 1917 р. між Росією та Центральними держава­ ми було підписано перемир'я і розпочато мирні перегово­ри. В ході переговорів більшовики були змушені визнати незалежність УНР, яка ще раніше, 27 січня 1918 р., уклала мирну угоду з союзом Центральних держав, пристати на висунуті австро-німецькі вимоги і поступитися величезни­ми територіями (Польща, Прибалтика, Фінляндія, Украї­на, Дон), віддати німцям Чорноморський флот.

За умовами миру німці окупували понад 1 млн. кв. км території колишньої Російської імперії, на якій проживало 62 млн. чоловік населення, видобувалося 3/4 російської залізної руди і вугілля, розміщувалося 1/2 її промислового потенціалу, 1/3 посівних площ. Такою ціною більшовиць­ка Росія вийшла з війни для того, щоб зосередити всі сили на придушенні національно-визвольних рухів і вберегти "єдину й неподільну" імперію Романових — тепер уже під червоним прапором.

Цей крок більшовиків було розцінено як пряму зраду і змову з німецьким командуванням, яке надало більшо­вицьким лідерам для проведення антивоєнної пропаганди в Росії 5 млн. золотих марок.

Коли на Заході дізналися про підписання сепаратного миру і односторонній вихід Росії з війни, лідери Великої Британії і Франції були в стані, близькому до розпачу. Німецька сторона вважала, що тепер, нарешті, зможе за­безпечити собі перемогу в Європі.