1. Які думки і почуття викликає у вас цей уривок?

Основні терміни: революція, переворот, диктатура, республіка.

Рекомендована література:

Бердичівський Я.М. Всесвітня історія 10 кл. К, 1998.

Всемирная история: Итоги первой мировой войны / А.Н. Бадак и др..- М, 2000.

Ладиченко Т.В. Всесвітня історія 10 кл. К, 2000

Рожик М.Е. Всесвітня історія 10 кл. К, 1998.

Страници истории Советского общества. М, 1991.

Тема: Тоталітарний характер сталінського режиму.

Мета: Висвітлити процес формування в СРСР режиму одноособової влади. Розкрити

зміст політичних, соціальних та культурних процесів в СРСР в 30-х роках.

Вчити аналізувати навчальний матеріал, робити узагальнення, висновки,

порівняння, встановлювати головне.

Показати негативні наслідки знищення демократії та встановлення влади

політичного терору.

План:

1. Особливості радянської суспільно – політичної системи.

2. Форсована індустріалізація.

3. Примусова колективізація.

4. Особливості культурного розвитку.

Контрольні питання:

1.Яка боротьба точилася навколо проголошення СРСР? На якій основі СРСР було утворено?

2.З якою метою проводилася індустріалізація в СРСР? Визначіть її позитивні й негативні підсумки.

3.Яку мету переслідувала політика колективізації?

4.У чому полягала причина тотального політичного терору в країні? Як ви розумієте термін "сталінщина"?

5.Чи були спроби опору сталінському режиму ? У чому вони виявлялися?

Документи та матеріали.

З доповіді Д. Волкогонова "Сталінізм: сутність, генеза, еволюція"

"...Політичний діяч помирає кілька разів. Фізично Сталін давно помер. Політично це марево зберігає ще якийсь, може бути, й ефемерний, шанс. Справа в тому, що чим гірше йтимуть наші справи, тим шанси неосталінізму будуть вищі. Ну, а історично, на жаль, Сталін не помре ніколи. Залишив­ши найбільшу прим'ятину в нашій історії, він залишиться серед найлютіших тиранів людства".

Запитання до документа

1. Що таке неосталінізм, як ви ставитесь до цього явища ?

Основні терміни: репресії, тоталітаризм, диктатура.

Рекомендована література:

Бердичівський Я.М. Всесвітня історія 10 кл. К, 1998.

Всемирная история: Итоги первой мировой войны / А.Н. Бадак и др..- М, 2000.

Ладиченко Т.В. Всесвітня історія 10 кл. К, 2000

Рожик М.Е. Всесвітня історія 10 кл. К, 1998.

Страници истории Советского общества. М, 1991.

Тема: Підсумковою – узагальнююче заняття за розділом „Демократичні та

тоталітарні країни Європи і США в 20 – 30-х роках”.

Мета: Висвітлити особливості соціально – економічного та політичного розвитку

США, Великобританії, Франції, Німеччини, Італії, Іспанії в 20 – 30-х роках.

Дати порівняльну характеристику особливостей їх розвитку. Виявити спільні

спільні риси для тоталітарних країн.

Вчити аналізувати навчальний матеріал, робити узагальнення, висновки,

порівняння, встановлювати головне.

Вчити працювати спільно.

1. Розвиток країн Західної Європи та США у між­ воєнний період пройшов кілька етапів: етап революційно­го піднесення (1918-1923 рр.); стабілізації економіки (1924-1928 рр.); "великої депресії" (1929-1933 рр.), а також підготовки Другої світової війни (1934-1939 рр.).

Кожний з цих періодів наклав свій відбиток на внут­рішню й зовнішню політику провідних країн Заходу.

2. Величезне значення для всіх провідних держав Єв­ропи та США мали результати Першої світової війни, що докорінно змінила співвідношення сил на міжнародній арені, а також Версальсько-Вашингтонська система дого­ворів, що закріпила нерівноправне становище Німеччини і не задовольнила Італію та Японію, внаслідок чого названі країни стали на шлях боротьби за переділ світу.

3. Після бурхливих повоєнних років, які були сповнені соціальними конфліктами й революційними потрясіння­ ми, в середині 20-х років почався період стабільності та порядку, що характеризується швидкими темпами розвит­ку економіки, появою нових галузей промисловості, вті­ленням у життя нових наукових відкриттів і технологічних винаходів, період достатньо благополучний (особливо для США), що дістав назву "золоті 20-ті роки".

4. Водночас у міжвоєнний період виникає й досягає свого апогею таке жахливе в історії цивілізованих народів явище, як фашизм. Італія стала колискою фашизму, тут було випробувано перші моделі фашистської держави, еко­номічного розвитку, відшліфовано ідеологію фашизму. Після приходу до влади Гітлера 1933 р. Німеччина пере­творилася на тоталітарну державу.

Німецький націонал-соціалізм мав багато спільного з італійським фашизмом, але були й значні відмінності в ідеології та практиці цих різновидів тоталітаризму.

5. Найстрашнішим для народів Європи і США був період великої депресії, коли мільйони людей втратили засоби до існування. Вихід з кризи уряди різних країн шукали різноманітними шляхами:

США втілили у життя серію реформ, яка отримала назву "новий курс" Ф. Рузвельта", що символізувало дер­жавне регулювання економіки демократичним шляхом в інтересах широких мас населення;

у Німеччині було встановлено нацистську диктатуру, економіку підпорядковано державі зі збереженням приві­леїв вірних режимові великих приватних власників;

в Італії створено "корпоративну систему";

у Франції та Іспанії до влади прийшли Народні фрон­ти, що шукали вихід із соціально-економічного стану шля­хом збільшення прав трудящих, розширення соціального законодавства, націоналізації окремих підприємств і бан­ків. Цей шлях виявився малоефективним, і незабаром Народний фронт припинив існування.

6. Боротьба фашизму та демократії у 20-30-ті рр. XX ст. — стрижнева лінія розвитку більшості країн світу. У внутріш­ній політиці вона проявилася в появі та прагненні до влади фашистських партій, у зовнішній — в боротьбі за переділ світу, за сфери впливу.

Такі країни, як Велика Британія, США, Франція, де склалося громадянське суспільство й існували сильні де­мократичні традиції, уникнули приходу до влади фашизму, хоча окремі фашистські партії та рухи існували і в цих країнах. Іспанія, де демократичні традиції виявилися знач­но слабшими, стала ареною боротьби авторитарних і де­мократичних сил. Амбіції, непомірне прагнення до влади як правих, так і лівих лідерів рухів, ввергли країну у вир громадянської війни.

Тоталітарні режими Італії та Німеччини, а також ста­лінське керівництво СРСР надавали всіляку підтримку сторонам, що протиборствували, тоді як уряди демокра­тичних країн оголосили про свій нейтралітет і невтручан­ня. Таким чином, перший бій з фашизмом було програно.