
- •1. Визначальні тенденції світового розвитку у 1914-1939 рр.
- •2. Періодизація світового розвитку
- •2.1. Період Першої світової війни (1914-1918 рр.)
- •2.2. Період повоєнної нестабільності (1919-1923 рр.)
- •2.3. Період економічної стабілізації (1924-1928 рр.)
- •2.4. Період великої депресії (1929-1933 рр.)
- •2.5. Період назрівання Другої світової війни (1933-1939рр.)
- •Тема і перша світова війна 1914-1918 рр. Початок першої світової війни. 1914 р.
- •1. Липнева криза 1914 р. У міжнародних відносинах
- •2. Австро-сербський конфлікт
- •3. Вступ у війну Німеччини, Австро-Угорщини, Росії, Франції, Великої Британії
- •4. Стратегічні плани противники.
- •5. План Шліффена та його крах
- •6. Східний театр воєнних дій
- •1. Зі спогадів німецького генерала Людендорфа про
- •2. З французького офіційного повідомлення
- •Кампанії 1915-1916 рр.
- •1. Австро-німецький наступ на сході
- •2. Невдача союзників у Дарданеллах
- •3. Вступ у війну Італії
- •4. Бойові дії 1916 р.
- •5. Верденська битва
- •6. Брусилівський прорив
- •7. Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі
- •8. Підводна війна
- •1. Зі спогадів Людендорфа про наступ
- •2. Газета "Русский инвалид" про бої під Верденом
- •3. З телеграми російського командування про
- •1. Вплив революції в Росії на хід війни
- •2. Вступ у війну сіла
- •3. Воєнні дії на Західному фронті
- •4. Антивоєнні виступи
- •5. Закінчення війни
- •Воєнні дії на Західному фронті в 1918 р
- •6. Комп'енське перемир'я
- •7. Поразка Німеччини та її союзників. Масштаби втрат і руйнувань
- •1. Мирний договір між Росією, з одного боку,
- •2. З угоди про перемир'я між союзниками
- •Повторювально-узагальнюючий урок
- •Тема II
- •1. Наміри головних держав-переможннць на конференції
- •2. Створення Ліги Націй
- •3. Версальський договір з Німеччиною
- •4. Мирні договори з союзниками Німеччини за підсумками Першої світової війни
- •5. Українське питання на конференції
- •6. Проблема досконалості Версальської системи договорів
- •1. Версальський договір (витяг)
- •3. Тріанонський мирний договір (витяг)
- •1. Міжнародні суперечності на Далекому Сході й у зоні Тихого океану
- •2. Скликання Вашингтонської конференції та її основні рішення
- •3. Завершення складання Версальсько-Вашингтонської системи, її сильні та слабкі сторони
- •1. Трактат між Сполученими Штатами Америки,
- •2. Вашингтонська угода щодо Китаю (витяг)
- •6 Лютого 1922 р.
- •Спроби перегляду повоєнних договорів у 20-х роках
- •1. Невдоволеність переможених країн повоєнним розподілом територій і сфер впливу
- •2. Генуезька конференція 1922 р.
- •3.Радянсько-німецький договір у Рапаллой початок зближення між двома країнами
- •4. Наслідки реалізації планів Дауеса (1924 р.) та Юнга (1928 р.)
- •5. Найголовніші постанови Гаагської, Лозаннської та Локарнської конференцій
- •6. Значення пакту Бріана-Келлога
- •1. Рапалльська угода між Російською Радянською
- •2. План Дауеса (доповідь комітетові експертів
- •3. Пакт Бріана-Келлога (витяг)
- •Тема III суспільно-політичні рухи
- •Антивоєнний і національно-визвольний рухи, їхні форми і методи боротьби
- •1. Угода між Великою Британією та Ірландією
- •1. Роль профспілок після Першої світової війни
- •2. Страйкова боротьба
- •3. Соціалістичні та соціал-демократичні партії. Соціалістичний робітничий Інтернаціонал
- •Комуністичний рух
- •1. Утворення, цілі й тактика комуністичних партій
- •2. Комінтерн
- •3. Стосунки компартій із соціал-демократією
- •Умови приймання до Комуністичного
- •2. З резолюції за доповіддю т. Єркош, прийнятою
- •2. Порівняння італійського фашизму та німецького нацизму
- •1.3 Праці г. Гегеля "Філософія історії
- •2. Гітлер про євреїв
- •Тема IV індустріальні країни європи та америки
- •1. Зміна статусу сша у світі після Першої світової війни
- •2. Період "просперіті" (процвітання) за президентів-республіканщв в. Гардінга та к. Куліджа
- •3. "Велика депресія"
- •4. "Новий курс" ф. Рузвельта
- •1. Закон про поліпшення становища в сільському
- •2. Закон про відновлення національної економіки
- •Велика британія
- •1. Соціально-економічне становище країни після Першої світової війни
- •2. Внутрішня політика кабінету д. Ллойд Джорджа та консервативних урядів
- •3. Правління лейбористів
- •4. Особливості британського тред-юніонізму
- •5. Депресія 1929-1933 рр. Та її подолання
- •1. Лист Генради британських тред-юніонів
- •1. Наслідки Першої світової війни для Франції
- •2. Соціальні конфлікти
- •3. Країна в період стабілізації (1924-1929 рр.)
- •4. Прояви економічної депресії
- •1. Програма Народного фронту (витяг)
- •1. Наслідки поразки у війні
- •2. Листопадова революція 1918 р.
- •3. Веймарська республіка
- •4. Встановлення нацистської диктатури. А. Гітлер
- •5. Внутрішня політика
- •1. Веймарська конституція (витяг)
- •2. Програмні цілі нсдап (витяг)
- •1. Наслідки Першої світової війни
- •2. Криза італійського парламентаризму й інститутів монархії
- •3. Встановлення фашистської диктатури. Б. Муссоліні
- •4. "Корпоративна система"
- •5. Фашизація країни
- •1. Ситуація в Іспанії після Першої світової війни
- •2. Диктатура м. Прімо де Рівери
- •3. Революція 1931 р.
- •4. Уряд Народного фронту та військовий переворот
- •5. Громадянська війна 1936-1939 рр.
- •6. Втручання тоталітарних держав до подій в Іспанії
- •7. Встановлення диктатури ф. Франко
- •1. "Генералісимус Франко і його час" (витяг із статті
- •2. "Доля інтербригад в Іспанії" (витяг
- •Повторювально-узагальнюючий урок
- •Країни центральної та східної європи польща
- •1. Відновлення державної незалежності Польщі. Ю. Пілсудськнй
- •2, Польсько-українське протистояння у Галичині.
- •3. "Польське питання" на Паризькій мирній конференції
- •4. Польсько-більшовицька війна 1920 р.
- •5. Режим "санації" ("оздоровлення")
- •1. З Конституції Польської республіки.
- •Чехословаччина
- •1. Утворення Чехословаччини
- •2. Визначення кордонів. Включення Закарпаття до складу Чехословаччини
- •3. Конституція 1920 р.
- •4. Внутрішня політика т. Масаріка та е. Бенеша
- •5. Судетська проблема
- •6. Становище українського населення
- •1 Революція 1918 року
- •2. Доба Угорської Радянської республіки
- •3. Угорщина за режиму м. Хорті
- •Декрет революційної урядової ради про
- •2. Декрет революційної урядової ради про
- •Становище країни після Першої світової війни
- •2. Анексія Бессарабії й Буковини
- •3. Конституція 1923 року
- •4. Внутрішньополітичне становище в Румунії
- •5. Встановлення режиму і. Антонеску
- •1. Про румунсько-німецький договір (з книги
- •Болгарія
- •1. Революційний рух 1918-1919 рр.
- •2. Політика уряду о. Стамболійського
- •3. Червневі та вересневі водії 1923 р.
- •4. Переворот 1934 р.
- •Югославія
- •1. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців
- •2. Відовданська конституція 1921 р.
- •3. Національне питання
- •4. Державні перевороти 1929 р. Та 1941 р.
- •3 Маніфесту короля до
- •Росія – срср
- •1. Російська революція 1917 р., її причини та початок
- •2. Зречення Миколи II
- •3. Утворення Тимчасового уряду, його внутрішня і зовнішня політика
- •4. Серпневий заколот військових
- •5. Підготовка більшовицького виступу
- •7. Встановлення влади більшовиків
- •8. Розпуск Установчих зборів
- •9. Національно-визвольний рух і утворення незалежних держав
- •10. Громадянська війна в Росії: причини, найголовніші події, наслідки
- •11. Терор у роки громадянської війни
- •13. Нова економічна політика (неп)
- •14. Проголошення срср
- •15. Характер сталінського режиму
- •16. Індустріалізація
- •17. Колективізація
- •18. Суспільно-політична обстановка в 20-30-х рр.
- •1. З книги с. Мельгунова "Червоний терор у Росії?
- •2. З протоколу засідання Організаційного бюро цк
- •24 Січня 1919 року
- •3. З доповіді д. Волкогонова "Сталінізм: сутність,
- •Повторювально-узагальнюючий урок
- •Тема VI
- •1. Наслідки Першої світової війни для Японії
- •3. Соціально-економічне становище населення
- •4. Демократичний рух
- •2. З меморандуму Танака Гиті
- •1. "Рух 4 травня"
- •2. Сунь Ятсен
- •3. Революційні події 1925-1927 рр. Чан Кайші
- •4. Протиборство між Гоміньданом і комуністами
- •5. Визвольна війна народів Китаю проти японської інтервенції
- •1. Листівка, що розповсюджувалася студентами під
- •2. Вашингтонський договір щодо Китаю (витяг)
- •1. Національно-визвольний рух після Першої світової війни
- •2. М. К. Ганді
- •3. Кампанії громадянської непокори
- •4. Ставлення різних політичних сил до проблем деколонізації та майбутнього країни
- •1. Про закон Роулетта
- •2. Напутні побажання Ганді селянству
- •3. Про м. К. Ганді
- •1. Національно-визвольний рух в Індокитаї, Бірмі та Індонезії
- •1. Економіка колоніального Індокитаю
- •2. Промова Сукарно перед судом голландських
- •3. Інвестиції іноземного капіталу в Індонезії.
- •Здобуття незалежності Афганістаном
- •2. Іран у міжвоєнний період
- •3. Реза-хан
- •4. Революція в Туреччині
- •6. Арабський світ
- •7. Палестинська проблема
- •1. Конституція Афганістану (основний закон високої
- •1. Закон про працю (витяг).
- •Країни африки
- •1. Національно-визвольний рух в Північній Африці
- •2. Здобуття незалежності Єгиптом
- •Конституція Єгипту 19 квітня 1923 року і
- •1. Особливості економічних і політичних процесів у регіоні
- •2. Вплив іноземних держав
- •3. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів
- •1. Капіталовкладення сша і Великої Британії
- •2. Маніфест Національно-визвольного альянсу
- •Повторювально-узагальнюючий урок
- •Тема VII розвиток культури у I половині XX ст.
- •I. Освіта. Наука. Техніка
- •1. Вдосконалення системи освіти
- •2. Найважливіші досягнення науки
- •3. Відкриття а. Ейнштейна, н. Бора, м. Планка, е. Резерфорда, 3. Фрейда та ін.
- •4. Технічний прогрес
- •II. Література
- •1. Основні напрями в розвитку світової літератури
- •2. Творчість р. Тагора, р. Роллана, а. Франса, б. Шоу, т. Манна, Дж. Голсуорсі, і. Буніна
- •2. Анрі Барбюс. З роману "Вогонь"
- •III. Мистецтво
- •2. Реалізм
- •3. Авангардизм
- •4. Сюрреалізм
- •5. Театр і музика
- •7. Спорт
- •8. Відмінності в розвитку літератури у демократичних і тоталітарних державах
- •1. Зі статті н. Л. Мальцевої про творчість
- •Тема VIII міжнародні відносини
- •2. Загострення англо-німецьких та англо-японських суперечностей
- •3. Зовнішня політика Франції. Франко-німецькі відносини
- •4. Відмова Німеччини від дотримання статей Версальського договору
- •5. Експансіоністські претензії Італії
- •6. Зовнішньополітична доктрина срср. Радянсько-французький та радянсько-чехословацький пакти 1935 р.
- •7. Зовнішня політика Польщі
- •1. Із договору про взаємну допомогу між Союзом
- •2 Травня 1935 року
- •2. З меморандуму німецького уряду, врученого
- •7 Березня 1936 р. Урядам Франції, Великої Британії,
- •Виникнення двох вогнищ війни
- •1. Зростання агресивності Японії, загарбання нею Північ-но-Східного Китаю
- •2. Підготовка Німеччини та Італії до війни
- •3. Діяльність Ліги Націй в умовах наростання воєнної небезпеки
- •1. З виступу Гітлера на секретній нараді
- •5 Листопада 1937 року
- •2. З виступу Гітлера
- •1. Напад Італії на Ефіопію
- •2. Вторгнення Японії до Центрального Китаю
- •3. Вісь Берлін—Рим—Токіо
- •4. Політика умиротворення агресорів
- •5. Загарбання Німеччиною Австрії
- •6. Мюнхенська угода і загарбання Чехословаччини
- •Витяг з додаткового протоколу
- •2. Мюнхенська угода (витяг).
- •29 Вересня 1938 року
- •1. Ліквідація чехословацької держави
- •2. Німецькі претензії до Литви і Польщі
- •3. Англо-франко-радянські переговори 1939 р.
- •4. Радянсько-німецьке зближення. Радянсько-німецький пакт від 23 серпня 1939 р. Та таємний додатковий протокол до нього
- •5. Вплив угоди на подальший розвиток подій у Європі
- •1. Запис бесіди Ріббентропа зі Сталіним
- •2. Про політичну й правову оцінку
3. Угорщина за режиму м. Хорті
14 листопада 1919 р. після виведення з Будапешта румунських військ до столиці вступили частини угорської армії, які сформувалися ще у період Радянської республіки на території, що перебувала під французькою окупацією. На чолі її став колишній адмірал австро-угорського флоту Міклош Хорті.
Міклош Хорті (1868-1957 рр.) — правитель Угорщини в 1920-1944 рр., адмірал. Народився у м. Кенде-реш. Закінчив військово-морську академію. В 1886-1918 рр. служив у військово-морському флоті Австро-Угорщини. В 1919 р. — учасник розгрому Угорської республіки. Після 1920 р. — регент (правитель) Угорщини. Після 1933 р. встановив тісні зв'язки з фашистською Німеччиною. З жовтня 1944 р. — в еміграції, де і помер.
Незабаром після цього було сформовано коаліційний уряд за участю соціал-демократів. Фактична влада знаходилась в руках Хорті, почалася розправа над творцями Угорської Радянської республіки. Боротьба за владу в 1919 р. в Угорщині обернулася національною трагедією. В січні 1920 р. було проведено вибори до Національних зборів, де більшість місць отримали Партія дрібних сільських хазяїв (ПДСХ) і пов'язана з католицькою церквою Християнсько-національна партія (ХНП).
Легітимісти — прибічники реставрації монархії Габсбургів — домагалися повернення угорського престолу королю Карлу IV, але проти цього заперечували Антанта й держави-спадкоємиці Австро-Угорщини — Чехословаччина, Румунія та Королівство сербів, хорватів і словенців. У цій обстановці Хорті, що видавав себе за прибічника Габсбургів, добився, спираючись на армію та таємні союзи, проголошення себе регентом держави з дуже широкими повноваженнями (1 березня 1920 р. 1 Національні збори прийняли рішення про відновлення монархії в Угорщині). Тріанонський мирний договір, підписаний у червні 1920 р., зафіксував розпад Австро-Угорщини та встановив кордони Угорського Королівства, до складу якого ввійшло 33% колишньої території та 44% населення. На Угорщину було покладено обов'язок сплати репарацій державам-переможницям у Першій світовій війні. Чисельність її збройних сил обмежувалася 35 тис. чол. без права мати авіацію, танки й важку артилерію.
За межами Угорщини проживало 3 млн. угорців, і правлячі кола країни використали Тріанонський договір для розпалювання шовіністичних настроїв на користь відродження "великої Угорщини". Ця обставина викликала цілком зрозуміле побоювання сусідніх держав — Чехословаччини, Румунії, Королівства сербів, хорватів і словенців, що створили військово-політичний союз — Малу Антанту.
Карл Габсбург і легітимісти прагнули реставрувати монархію і двічі 1921 р. робили спроби путчу з метою зведення Карла на королівський трон. Проте Хорті відмовився віддати владу, посилаючись на позицію Антанти та Малої Антанти. З листопада 1921 р. І Національні збори прийняли закон, що скасував права Карла Габсбурга.
Режим М. Хорті, встановлений в Угорщині в 1920-1921 рр., мав авторитарний характер. Майже нічим не обмежена влада глави держави поєднувалась із збереженням парламенту й деяких елементів парламентської демократії — загального виборчого права, опозиційних, в тому числі соціал-демократичної, партій. Хортістам не вдалося створити власної масової фашистської партії. Не маючи масової соціальної опори, хортізм спирався на цілу систему легальних і таємних союзів і товариств, таких як "Союз угорців, що пробуджуються" та інших. їхнім керівним центром був "Союз Етелкез", або "Екса", яким керувала "Рада Семи вождів". Хорті вважався "невидимим главою союзу" і контролював діяльність всіх цих організацій.
Економічне становище Угорщини вдалося стабілізувати лише в 1924-1926 рр. за допомогою позик, що надійшли від СІЛА, Великої Британії та Франції. Розрив із Австрією позбавив промисловість сильного конкурента, що призвело до значного зростання текстильної промисловості. Почала розвиватися важка промисловість, в тому числі машинобудування.
У сільському господарстві особливих змін не відбулося. Внаслідок аграрної реформи тільки 7% землі, що оброблялася, були розподілені між селянами, головним чином заможними, прихильниками Хорті. Майже половина селянських родин не мала землі, тоді як великі поміщики володіли понад 30%.
У другій половині 30-х років внутрішню і зовнішню політику в країні почали визначати праві сили. Після приходу до влади в Німеччині Гітлера активну діяльність в Угорщині розгорнули націонал-соціалістичні групи, які 1935 р. об'єдналися в партію "Схрещені стріли". Регулярними стали німецько-угорські консультації на найвищому рівні. У серпні 1938 р. на переговорах Хорті з Гітлером і міністром закордонних справ Ріббентропом у Берліні було досягнуто домовленість про спільний воєнний виступ проти Чехословаччини. Угорські правлячі кола втягувались у фарватер воєнної політики Німеччини, ставали її близьким партнером.
Запитання і завдання
-
За яких обставин Угорщина стала незалежною державою?
-
Чому уряд графа Каройї виявився неспроможним утримати владу?
-
Що споріднювало тактику угорських комуністів і російських більшовиків у період Угорської Радянської республіки?
-
Чому М. Хорті вдалося встановити диктатуру в країні?
-
Чим відрізнявся хортістський режим від італійського фашизму й німецького нацизму?
-
Порівняйте головні напрямки внутрішньої політики режимів Хорті та Пілсудського у 20-30-ті рр.
Документи та матеріали