3. "Велика депресія"

Короткий період відносної економічної стабільності та добробуту змінився 1929 р. кризою, що за глибиною та масштабами не мала аналогів не тільки в історії СІЛА, а й в усьому світі. Криза охопила увесь західний світ, всі розвинені країни, тривала 4 роки, але особливо сильно вона вразила економіку СІЛА, після чого набула глобаль­ного характеру.

В основі кризи — неписані закони ринкової економі­ки, яка розвивається циклічно. Піднесення змінюються спадами, кризами, кризи — пожвавленням, знову — підне­сенням і так далі. Кризу можна зробити менш болісною, але виключити її можна, лише знищивши саме ринкове господарство.

У чому ж полягали причини особливої глибини та тривалості кризи?

Значною мірою тяжкість кризи пояснювалася підсум­ками світової війни та діями держав-переможниць. Госпо­дарські зв'язки, що існували сторіччями, було порушено. Війна перетворила СІЛА на світового кредитора. Вся світо­ва економіка почала залежати від добробуту американської економіки, але саме вона й виявилася ненадійною. Амери­канська промисловість, що зростала у 20-ті роки немов на дріжджах, перейшла на технології масового виробництва, ґрунтовані на використанні конвеєрних засобів, але споживання, проте, не стало масовим. Зарплата ледь зросла, а прибутки корпорацій потроїлися. Багаті стали ще багатши­ми, але вони не замінили масового споживача. Вкрай нестійкою виявилася й фінансова система СЛІА. На Нью-Йоркській фондовій біржі — найбільшій у світі — запану­вала у 20-ті роки небачена лихоманка: підвищення курсу акцій протягом декількох років привабило на ринок цін­них паперів величезні капітали, в тому числі й у вигляді банківських кредитів. Всі прагнули купити акції лише для того, щоб потім їх продати. Коли ж спекулятивний бум досяг своєї межі, почалося обвальне падіння курсів. 24 жовт­ня 1929 р_. коли у СЛІА почалася нечувана біржова паніка, на Нью-Йоркській біржі було продано 12,8 млн. акцій, тобто у 1,5 рази більше, ніж будь-коли раніше. Через кілька днів, 29 жовтня 1929 р., було досягнуто нового піку спеку­лятивного ажіотажу, коли з рук у руки перейшло 16,4 млн. акцій. Курс цінних паперів на Нью-Йоркській біржі стрім­ко пішов униз. Наступного місяця вартість акцій, що котирувалися на Уолл-стріт, впала з 87 млрд. до 55 млрд. доларів, або на 37%. Проте це був лише початок. Падін­ня курсу акцій тривало майже безупинно більше трьох років.

Біржовий крах 1929 р. був лише одним з перших зовнішніх проявів найглибших кризових процесів. Вже з літа 1929 р. у СЛІА почали з'являтися ознаки кризи пере­виробництва, що швидко охопила промисловість, сільське господарство, фінансову систему та інші галузі. Вона ви­кликала величезні потрясіння усього господарського жит­тя країни.

Почалося обвальне падіння промислового виробниц­тва. Порівняно з докризовим рівнем 1929 р. загальний обсяг продукції американської промисловості становив: 1930 р. — 80,7%, 1931 р. — 68,1%, а 1932 р. всього лише 53,8%. Надзвичайних масштабів набули у роки кризи розо­рення та банкрутство промислових, торговельних і фінан­сових підприємств та фірм. За статистичними даними, у 1929-1933 рр. сталося біля 130 тис. комерційних банкрутств. За цей час припинило існування 5760 банків, тобто п'ята частина всіх банків СЛІА.

Національний дохід впав з 86,8 млрд. доларів у 1929 р. до 40,3 млрд. у 1933 р., тобто більше ніж удвічі. Соціальні наслідки кризи були жахливі. Армія безробітних 1933 р. склала 12 830 тис. Великого поширення набуло часткове безробіття. Маси безробітних і члени їхніх родин залишились у роки кризи без жодних засобів до існування. Відсут­ність системи соціального страхування в СІЛА не залиша­ла жодних надій на допомогу з боку держави. Багато людей опинилося перед загрозою голодної смерті. Тільки у Нью-Йорку 1931 р. було зареєстровано близько 2 тис. випадків голодної смерті. За даними АФП, Американської федерації праці, реальна заробітна плата робітників зменшилась за 1929-1933 рр. у середньому на 35%.

Не кращою була й доля фермерів. Навіть у 20-ті роки вони залишалися нижче рівня добробуту, а під час кризи ціни на продукти хліборобства і тваринництва впали у 2-3 рази порівняно з 1929 р., прибутки фермерів скороти­лися на 58%. Адміністрація президента Г. Гувера фактично втратила можливість керувати країною.

В суворих кризових умовах, як це звичайно буває, бурхливими сходами зійшли посіви расизму, націоналізму, людиноненависництва. Трагізм становища, в якому опи­нилися десятки мільйонів трудящих, з приголомшливою силою передано у таких шедеврах американської літерату­ри 30-х років, як "Американська трагедія" Т. Драйзера, "Грона гніву" Дж. Стейнбека. Трагедія тих років довела до відчаю десятки мільйонів людей, вони втрачали життєві орієнтири, їхнє життя втрачало всякий сенс і перспективи. Безвихідь, загальні злидні стали супутниками буття амери­канців.

Здавалося, ніщо не віщувало надій на краще.

Проте була в країні людина, яка змогла взяти ситуацію під контроль, даруючи надію мільйонам співвітчизників, знала, що і як робити у трагічні для своєї країни дні. Його звали Франклін Делано Рузвельт. Восени 1932 р. його було обрано 32-м президентом США.