Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
6
Добавлен:
30.05.2020
Размер:
2.97 Mб
Скачать

1. Угода між Великою Британією та Ірландією

(витяг)

6 грудня 1921 року

"1. Ірландія матиме той самий конституційний статус у товаристві націй, який називається Британською імпе­рією, що й домініон Канада, Австралійський союз, домініон Нова Зеландія й Південноафриканський Союз, з парламен­том, що має право видавати закони в цілях збереження миру, порядку і доброго врядування в Ірландії, та з виконавчою владою, відповідальною перед цим парламентом; і вона нази­ватиметься й буде Ірландською вільною державою...

6. Аж до укладення такої угоди між Британським та Ірландським урядами, за якою Ірландська вільна держава візьме на себе свою власну берегову оборону, оборону Великої Британії та Ірландії з боку моря візьмуть на себе імперські сили Його Величності...

9. Порти Великої Британії та Ірландської вільної держа­ви будуть повністю відкриті для кораблів іншої країни зі сплатою встановленого портового та інших зборів".

Запитання до документа

  1. Що являла собою угода між Великою Британією та Ірландією?

  2. Що мала на меті Велика Британія, підписуючи цю угоду?

Запам'ятайте дати:

1919 р. — засновано Міжнародну Лігу жінок за мир і волю.

  • вересень 1933 р. Міжнародний юнацький конгрес.

  • серпень 1934 р. Всесвітній конгрес жінок проти війни і фашизму.

грудень 1934 р. — Всесвітній студентський конгрес.

серпень

вересень 1936 р. — 1-й Всесвітній молодіжний антифашистський конгрес.

серпень 1938 р. — 1-й Всесвітній конгрес молоді за мир.

РОБІТНИЧИЙ І СОЦІАЛІСТИЧНИЙ РУХИ

1. Роль профспілок після Першої світової війни

Профспілки — масові організації, що об'єднують тру­дящих за загальними інтересами, за родом їхньої діяльнос­ті на виробництві, у сфері обслуговування та культурі. Профспілки виникли у ході боротьби трудящих проти експлуатації, за підвищення життєвого рівня й поліпшення умов праці. Після Першої світової війни було засновано великі профспілкові об'єднання — Амстердамський Інтер­націонал профспілок (1919 р.), Міжнародну конференцію Християнських профспілок (МКХП, 1920 р.), Червоний Інтернаціонал профспілок (Профінтерн, 1921 р.).

Політичні партії, в тому числі й більшовики, прагнули активно привертати профспілки на свій бік, надати їм статус політичних організацій, що вносило розкол у проф­спілковий рух за ідеологічними ознаками, ускладнювало консолідацію трудящих всього світу за свої права.

Лідери найбільшого профспілкового об'єднання — між­народної федерації профспілок або Амстердамського Ін­тернаціоналу — стояли на позиціях проведення реформ у межах існуючої системи, що зближало їх із соціал-демокра­тами. На другу половину 20-х років у лавах Амстердамського Інтернаціоналу, до якого входили головним чином проф­спілки західноєвропейських країн, налічувалося 13,3 млн. членів. На позиціях соціального миру стояли християнські профспілки. Найбільш масового характеру вони набули у Німеччині, Франції, Бельгії, Голландії й деяких інших єв­ропейських країнах. Клерикальні робітничі організації об'єд­налися 1920 р. у Міжнародну конференцію християнських профспілок. В основу її програми було покладено соціальну доктрину католицизму. Прибічники МКХП стверджували, що шляхом індивідуального морального вдосконалення й поширення духу християнської любові та співробітництва у відносинах між робітниками і підприємцями можна добити­ся соціальної справедливості та стабільності, не порушуючи основ системи, що вже склалася. Ці проповіді знаходили широкий відгук серед віруючих робітників, особливо католи­ків. Наприкінці 20-х років у лавах МКХП налічувалося біля 2 млн. членів. У ряді країн Західної Європи (Іспанії, Порту­галії) і Латинської Америки (Аргентині, Уругваї, Мексиці) великий вплив мали профспілки, що перебували під впливом анархо-синдикалізму. Вони входили до Міжнародної асо­ціації трудящих, що налічувала на середину 20-х років біля

400 тис. членів. Лідери анархо-синдикалізму рішуче відкида­ли будь-які форми політичної боротьби. Вони закликали робітників до "прямої дії", вищою формою якої мав стати загальний економічний страйк як найбільш ефективний, на їхню думку, засіб встановлення нового колективіст­ського ладу. Незважаючи на роз'єднаність і політизованість, профспілковий рух став потужним чинником бо­ротьби трудящих за свої невід'ємні права.