5. План Шліффена та його крах

План Шліффена, як уже було сказано, виходив з того, що Німеччина повинна розгорнути головні сили проти Франції, обмежившись на сході невеликим заслоном про ти Росії. Конкретно розгортання воєнних сил мало відбу­тися в обхід укріпленої ділянки кордону від Вердена до Бельфора через Люксембург і Південну Бельгію. Ця ідея стала основою меморандуму Шліффена 1905 р. "Війна проти Франції". Намічалося здійснити наступ на захід від Парижа, притиснути французьку армію до її східних кор­донів і швидко розгромити. 1908 р. начальник генерально­го штабу Мольтке-молодший, який змінив Шліффена, залишив план без змін, зробивши деякі уточнення. Таким чином, Німеччина збиралася розгромити Францію за 6-8 тижнів, використавши широкий наступ через Бельгію в обхід французьких прикордонних укріплень. Проте, ці розрахунки не справдилися.

На початку серпня німецька армія вторглася до Бельгії й натрапила тут на несподіваний для себе жорстокий опір. Одинадцять днів (6-16 серпня) героїчно оборонялися фор­ти міста Льєж; три тижні, набагато повільніше, ніж перед­бачало командування, німецькі війська просувалися через Бельгію до французького кордону. Залишки бельгійської армії, які 20 серпня мусили здати столицю Брюссель, відійшли до Антверпена, який оборонявся до жовтня.

У Бельгії німці застосували гігантські гармати надзви­чайної за своїми руйнівними наслідками сили, які вико­ристовувалися при штурмі фортець. На фортецю Льєж 6 серпня вперше було здійснено повітряний наліт, скинете 13 бомб, які призвели до загибелі 9 мирних жителів. У Бельгії вперше було застосовано найбільш варварські ме­тоди ведення війни, »— німці брали в заручники мирних жителів і десятками розстрілювали їх. У місті Лувене було знищено міську ратушу і церкву святого Петра — па­м'ятки раннього середньовіччя, а також бібліотеку, по­будовану 1426 р. "Хто ви, нащадки Гете чи Аттіли?" — запитував у відкритому листі відомий французький пись­менник Ромен Роллан німецького письменника Г. Гаупт-мана.

21 серпня німці вийшли на франко-бельгійський кордон й розпочали стрімкий наступ на Париж. На кінець серпня їхні війська опинилися в 25 милях від столиці Франції. Президент і уряд 2 вересня покинули Париж і вирушили до Бордо. Німецькі війська вийшли на річку Марна з метою оточити французів. Тут і відбулася перша битва на Західному театрі воєнних дій, що тривала з 5 по 12 вересня. В ній з обох боків взяло участь 1,5 млн. чоловік. Обопільні втрати склада­ли 600 тис. убитими й пораненими.

Німецьке командування виявилося неспроможним ко­ординувати дії своїх наступальних сил, що швидко просу­валися вперед. Скориставшись із цього, французький го­ловнокомандуючий генерал Жоффр стрімко перекинув свіжі сили з інших фронтів і, знайшовши слабке місце в обороні німецьких військ, завдав контрудару. Маючи знач­ну перевагу над німцями, які до того ж були виснажені тривалим наступом, Жоффр змусив їх починаючи з 9 верес­ня відходити до річки Ена.

Результатом битви на Марні став остаточний провал "блискавичної війни" — основи плану Шліффена.

Воєнні дії на Західному фронті в 1914 р.

Ослаблена німецька армія почала зариватися в окопи. Західний фронт, що розтягнувся від Ла-Маншу до швей­царського кордону, на кінець 1914 р. стабілізувався. Армії, що протистояли одна одній, приступили до будівництва земляних та бетонованих укріплень. Широку смугу перед окопами було заміновано й укрито колючим дротом. Війна на Західному театрі всупереч всім планам перетворилася з маневрової на позиційне виснажливе протистояння.