1. Зі спогадів німецького генерала Людендорфа про

воєнні дії в серпні 1914 р. на Східному фронті

та їхній вплив на хід війни

"Наприкінці серпня не можна було заперечувати скрутного становища австро-угорських армій, що мали проти себе пере­важаючу більшість росіян. Начальник австро-угорського гене­рального штабу генерал фон Конрад зі своєї точки зору був цілком правий, коли вимагав від нас наступу через Нарев. Проте оскільки 8-а німецька армія поступалася Ренненкампфу, це було нездійснимо. Будь-який рух у напрямі на Млаву і Пултуск будь-якого моменту міг бути зупинений наступом Ренненкампфа на лінію Алленштейн - Ельбінг. Нічого іншого не лишалося, як спочатку покінчити з російською німанською армією..

Австро-угорська армія була зовсім розгромлена і відійшла з величезними втратами за ріку Сан. Росіяни йшли за нею; російське вторгнення в Моравію, а потім у Верхню Сілезію стало можливим. Треба було допомогти австро-угорській армії, інакше їй загрожувало знищення... Підкріплення мали підійти ось-ось, і треба було додати їм якомога більшої сили. Західний же фронт зміцнити ми були неспроможні..."

Запитання до документа

1. Як німецький генерал оцінює операцію у Східній Прусії?

2. З французького офіційного повідомлення

від 12 вересня 1914 р. про поразку

німецьких військ на Марні

"З 24 серпня відбувається бій на фронті Париж — Верден.

Від самого початку правий фланг німців під командуван­ням фон Клука, що просунувся 24 серпня до мосту Провена, почав відходити, зважаючи на небезпеку бути обійденим нами; йому вдалося уникнути небезпеки, і він кинувся на наш фланг, що обходив його па півночі з боку Марни і з заходу з боку Урка.

Проте франко-англійським військам вдалося завдати во­рогові значних втрат і затримати його, скільки це було потрібно для успіху нашого наступу в інших місцях.

Тепер ворог відступає до річок Ен і Уаза, інакше кажучи, він відійшов за чотири дні на 60 — 70 кілометрів...

Таким чином, перший фазис на Марні схиляється на користь союзників, бо правий фланг і центр німців нині відступає.."

Запитання до документа

1. Чому, на вашу думку, німецькі війська зазнали поразки в битві на Марні?

Запам'ятайте дати:

• 28 червня 1914 р. — вбивство ерцгерцога Франца-Фердинанда в м. Сараєво.

• 23 липня 1914 р. — ультиматум Австро-Угорщини Сербії.

• 1 серпня 1914 р. — оголошення Німеччиною війни Росії, початок Першої світової війни.

• 3 серпня 1914 р. — вступ у війну Франції.

• 4 серпня 1914 р. — вступ у війну Великої Британії.

• 5-12 вересня 1914 р. — битва на Марні.

• 5 серпня — 13 вересня 1914 р. — битва у Східній Пруссії.

Кампанії 1915-1916 рр.

1. Австро-німецький наступ на сході

Головні воєнні дії 1915 р. розгорнулися на Східному фронті.

На Західному фронті боротьба на виснаження продов­жувалася. Генерал Жоффр, переконаний у тому, що інтен­сивні артилерійські обстріли, підтримані масованими фрон­тальними атаками, зрештою принесуть перемогу, раз по раз посилав свої війська в наступ. Проте ці безглузді атаки суттєво не змінювали лінію фронту, а лише призводили до зростаючих людських втрат.

22 квітня 1915 р. під бельгійським містом Іпр німецьке командування вперше використало проти англійців отруй­ні гази (хлор). Газова атака тривала 5 хвилин, але отруєння дістали 15 тис. солдатів і офіцерів, з яких 5 тис. загинуло.

У січні — березні російська армія, завдавши поразки австро-угорським військам у Карпатах, здобула важливе місто-фортецю — Перемишль. Проте після цього становище зміни­лося: 2 травня німці прорвали позиції росіян у районі Горлиці.

Співвідношення сил на дільниці Горлиці на травень 1915 р.

Російські армії мали також невеликий запас боєприпа­сів. Вони не змогли утримати позиції. Німці прорвали фронт на 50 км. 5 місяців точилися жорстокі бої.

Керовані некомпетентними генералами, не маючи до­статньої кількості зброї, російські солдати безперервно відступали. Австро-німецькі війська просунулися вглиб ро­сійської території подекуди на 300 і більше кілометрів.

Одночасно з наступом під Горлицею німецькі війська розпочали наступ на північній дільниці фронту у напрямку Риги. В липні вони повели наступ на Варшаву, в серпні — на Ковно (Каунас), у вересні — на Вільнюс. На всіх дільницях німецькі війська мали значну перевагу в людях, техніці та боєприпасах.

Російська армія була змушена залишити Галичину, Буковину, частину Волині, Польщу, Литву й Курляндію.

Наприкінці вересня наступ німецьких військ вдалося зупи­нити.

На Східному фронті — від Ризької затоки на півночі й до Дністра на півдні — теж розпочалася позиційна війна. Хоча Росія за цей час втратила 3 млн. чоловік, з них 300 тис. убитими, а також 15 відсотків своєї території, 10 відсотків залізниць, ЗО відсотків промислових потужностей, Німеч­чині не вдалося змусити її капітулювати.

Проте царський режим зазнав такої поразки, від якої вже ніколи не зміг оговтатися.