Клиент-сервер / экзамен / Опорник

<заголовок змісту >)

<символ нового рядка > [< зміст запиту >]

Квадратні дужки тут позначають необов'язкові елементи заголовка, через вертикальну межу перераховані альтернативні варіанти. Елемент < рядок стану > містить метод запиту і URL ресурсу (як і простий запит) і, крім того, версію протоколу HTTP, що використовується. Наприклад, для виклику зовнішньої програми можна задіювати наступний рядок стану:

POST http://phpbook.info/cgi-bin/test HTTP/1.0

Вданому випадку використовується метод POST і протокол HTTP версії 1.0.

Вобох формах запиту важливе місце займає URL запрошуваного ресурсу. Частіше за все URL використовується у вигляді URL-адреси ресурсу. При зверненні до серверу можна застосовувати як повну форму URL, так і спрощену.

Повна форма містить тип протоколу доступу, адресу серверу ресурсу і адресу ресурсу на сервері (малюнок 4.2).

В скороченій формі опускають протокол і адресу серверу, указуючи тільки місцеположення ресурсу від кореня серверу. Повну форму використовують, якщо можлива пересилка запиту іншому серверу. Якщо ж робота відбувається тільки з одним сервером, то частіше застосовують скорочену форму.

Мал. 4.2. Повна форма URL

Далі ми розглянемо найпоширеніші методи відправки запитів.

4 Методи

Як вже мовилося, будь-який запит клієнта до серверу повинен починатися з вказівки методу. Метод повідомляє про мету запиту клієнта. Протокол HTTP підтримує достатньо багато методів, але реально використовуються тільки три: POST, GET і HEAD.

Метод GET дозволяє одержати будь-які дані, ідентифіковані за допомогою URL в запиті ресурсу. Якщо URL указує на програму, то повертається результат роботи програми, а не її текст (якщо, звичайно, текст не є результат її роботи). Додаткова інформація, необхідна для обробки запиту, вбудовується в сам запит (в адресний рядок). При використовуванні методу GET в полі тіла ресурсу повертається інформація, що власне зажадалася (текст HTMLдокумента, наприклад).

Існує різновид методу GET – умовний GET . Цей метод повідомляє сервер про те, що на запит потрібно відповісти, тільки якщо виконана умова, що міститься в полі if-Modified-Since заголовка запиту. Якщо говорити більш точно, то тіло ресурсу передається у відповідь на запит, якщо цей ресурс змінювався після дати, вказаної в if-Modified- Since.

Метод HEAD аналогічний методу GET, тільки не повертає тіло ресурсу і не має умовного аналога. Метод HEAD використовують для отримання інформації про ресурс. Це може стати в нагоді, наприклад, при рішенні задачі тестування гіпертекстових посилань.

Метод POST розроблений для передачі на сервер такої інформації, як анотації ресурсів, новини і поштові повідомлення, дані для додавання в базу даних, тобто для передачі інформації великого об'єму і достатньо важливої. На

61

відміну від методів GET і HEAD, в POST передається тіло ресурсу, яке і є інформацією, одержуваною з полів форм або інших джерел введення.

Дотепер ми тільки теоретизували, знайомилися з основними поняттями. Тепер пора навчитися використовувати все це на практиці. Далі в лекції ми розглянемо, як посилати запити серверу і як обробляти його відповіді.

5 Використання HTML-форм для передачі даних на сервер

Як передавати дані серверу? Для цього в язиці HTML є спеціальна конструкція – форми. Форми призначені для того, щоб одержувати від користувача інформацію. Наприклад, вам потрібно знати логін і пароль користувача для того, щоб визначити, на які сторінки сайту його можна допускати. Або вам необхідні особисті дані користувача, щоб була можливість з ним зв'язатися. Форми якраз і застосовуються для введення такої інформації. В них можна вводити текст або вибирати відповідні варіанти із списку. Дані, записані у форму, відправляються для обробки спеціальній програмі (наприклад, скрипту на PHP) на сервері. Залежно від введених користувачем даних ця програма може формувати різні web-сторінки, відправляти запити до бази даних, запускати різні додатки і т.п.

Розберемося з синтаксисом HTML-форм. Можливо, багато хто з ним знайомий, але ми все ж таки повторимо основні моменти, оскільки це важливо.

Отже, для створення форми в язиці HTML використовується тег FORM . Усередині нього знаходиться одна або декілька команд INPUT . За допомогою атрибутів асtion і method тега FORM задаються ім'я програми, яка оброблятиме дані форми, і метод запиту, відповідно. Команда INPUT визначає тип і різні характеристики запрошуваної інформації. Відправка даних форми відбувається після натиснення кнопки input типу submit . Створимо форму для реєстрації учасників заочної школи програмування.

<h2> Форма для регистрации участников </h2>

<form action="1.php" method=POST> <!--создаем форму-->

<!--данные формы будет обрабатывать файл 1.php, при отправке запроса будет использован метод POST-->

Имя <br><input type=text name="first_name" value="Введите Ваше имя"><br>

Фамилия <br><input type=text name="last_name"><br>

E-mail <br><input type=text name="email"><br> <p>

Выберите курс, который вы бы хотели посещать:<br>

<input type=radio name="kurs" value="PHP">PHP<br> <input type=radio name="kurs" value="Lisp">Lisp<br> <input type=radio name="kurs" value="Perl">Perl<br> <input type=radio name="kurs" value="Unix">Unix<br>

<P>Что вы хотите, чтобы мы знали о вас? <BR>

<textarea name="comment" cols=32 rows=5></textarea>

<P><input name="confirm" type=checkbox checked> Подтвердить получение <br> <input type=submit value="Отправить">

<input type=reset value="Отменить">

</form>

Лістинг 4.0. form.html

Після обробки браузером цей файл виглядатиме приблизно так:

62

Не дивлячись на все ці недоліки, використовувати метод GET досить зручно при відладці скриптів (тоді можна бачити значення і імена передаваних змінних) і для передачі параметрів, що не впливають на безпеку.

Метод POST

Вміст форми кодується точно так, як і для методу GET (див. вище), але замість додавання рядка до URL вміст запиту посилається блоком даних як частина операції POST. Якщо присутній атрибут ACTION, то значення URL, яке там знаходиться, визначає, куди посилати цей блок даних. Цей метод, як вже наголошувалося, рекомендується для передачі великих за об'ємом блоків даних.

Інформація, введена користувачем і відправлена серверу за допомогою методу POST, подається на стандартний ввід програми, вказаній в атрибуті асtion, або поточному скрипту, якщо цей атрибут пропущений. Довжина посиланого файлу передається в змінній оточення CONTENT_LENGTH, а тип даних – в змінній CONTENT_TYPE.

Передати дані методом POST можна тільки за допомогою HTML-форми, оскільки дані передаються в тілі запиту, а не в заголовку, як в GET . Відповідно і змінити значення параметрів можна, тільки змінивши значення, введене у форму. При використанні POST користувач не бачить передавані серверу дані.

Основна перевага POST запитів – це їх висока безпека і функціональність в порівнянні з GET-запитами. Тому метод POST часто використовують для передачі важливої інформації, а також інформації великого об'єму. Проте не варто цілком покладатися на безпеку цього механізму, оскільки дані POST запиту також можна підроблювати, наприклад створивши html-файл на своїй машині і заповнивши його потрібними даними. Крім того, не всі клієнти можуть застосовувати метод POST, що обмежує варіанти його використання.

При відправці даних на сервер будь-яким методом передаються не тільки самі дані, введені користувачем, але і ряд змінних, званих змінними оточення, характеризуючих клієнта, історію його роботи, шляхи до файлів і т.п. Ось деякі із змінних оточення:

REMOTE_ADDR – IP-адреса хоста (комп'ютера), що відправляє запит;

REMOTE_HOST – ім'я хоста, з якого відправлений запит;

HTTP_REFERER – адреса сторінки, що посилається на поточний скрипт;

REQUEST_METHOD – метод, який був використаний при відправці запиту;

QUERY_STRING – інформація, що знаходиться в URL після знака питання;

SCRIPT_NAME – віртуальний шлях до програми, яка повинна виконуватися;

HTTP_USER_AGENT – інформація про браузере, який використовує клієнт

Обробка запитів за допомогою PHP

Дотепер ми згадували тільки, що запити клієнта обробляються на сервері за допомогою спеціальної програми. Насправді цю програму ми можемо написати самі, у тому числі і на язиці PHP, і вона робитиме з одержаними даними все, що ми схочемо. Для того, щоб написати цю програму, необхідно познайомитися з деякими правилами і інструментами, пропонованими для цих цілей PHP.

Усередині PHP-скрипта є декілька способів отримання доступу до даних, переданим клієнтом по протоколу HTTP. До версії PHP 4.1.0 доступ до таких даних здійснювався по іменах переданих змінних (нагадаємо, що дані передаються у вигляді пар "ім'я змінної, символ" = "значення змінної"). Таким чином, якщо, наприклад, було передане first_name=Nina, то усередині скрипта з'являлася змінна $first_name із значенням Nina. Якщо необхідно розрізняти, яким методом були передані дані, то використовувалися асоціативні масиви $HTTP_POST_VARS і $HTTP_GET_VARS, ключами яких були імена переданих змінних, а значеннями – відповідно значення цих змінних. Таким чином, якщо пара first_name = Nina передана методом GET, то $HTTP_GET_VARS["first_name"]="Nina".

Використовувати в програмі імена переданих змінних напряму небезпечно. Тому було вирішено починаючи з PHP 4.1.0 задіювати для звернення до змінних, переданих за допомогою HTTP-запитів, спеціальний масив – $_REQUEST . Цей масив містить дані, передані методами POST і GET, а також за допомогою HTTP cookies. Це суперглобальний асоціативний масив, тобто його значення можна одержати в будь-якому місці програми, використовуючи як ключ ім'я відповідної змінної (елемента форми).

Приклад 4.2. Припустимо, ми створили форму для реєстрації учасників заочної школи програмування, як в приведеному вище прикладі. Тоді у файлі 1.php, оброблювальному цю форму, можна написати наступне:

64

<?php

$str = "здравстуйте

".$_REQUEST["first_name"]. " ".$_REQUEST["last_name"]."! <br>";

$str .="Вы выбрали для изучения курс по

".$_REQUEST["kurs"]; echo $str;

?>

Приклад 4.2. Файл 1.php, оброблювальний форму form.html

Тоді, якщо у форму ми ввели ім'я "Вася", прізвище "Петров" і вибрали серед всіх курсів курс по PHP, на екрані браузера одержимо таке повідомлення:

Здравстуйте, Вася Петров!

Вы выбрали для изучения курс по PHP

Після введення масиву $_REQUEST масиви $HTTP_POST_VARS і $HTTP_GET_VARS для однорідності були перейменовані в $_POST і $_GET відповідно, але самі вони з побуту не зникли з міркувань сумісності з попередніми версіями PHP. На відміну від своїх попередників, масиви $_POST і $_GET стали суперглобальними, тобто доступними напряму і усередині функцій і методів.

Приведемо приклад використання цих масивів. Припустимо, нам потрібно обробити форму, що містить елементи введення з іменами first_name, last_name, kurs (наприклад, форму form.html, приведену вище). Дані були передані методом POST, і дані, передані іншими методами, ми обробляти не хочемо. Це можна зробити таким чином:

<?php

$str = "Здравстуйте.$_POST ["first_name"]."

".$_POST ["last_name"] ."! <br>";

$str .= "ви вибрали для вивчення курс по ". $_POST["kurs"]; echo $str;

?>

Тоді на екрані браузера, якщо ми ввели ім'я "Вася", прізвище "Петров" і вибрали серед всіх курсів курс по PHP, побачимо повідомлення, як в попередньому прикладі:

Здравстуйте, Вася Петров!

Ви вибрали для вивчення курс по PHP

Іноді виникає необхідність дізнатися значення якої-небудь змінної оточення, наприклад метод, що використовувався при передачі запиту або IP-адреса комп'ютера, що відправив запит. Одержати таку інформацію можна за допомогою функції getenv() . Вона повертає значення змінної оточення, ім'я якої передано їй як параметр.

<? getenv('REQUEST_METHOD');

//поверне використаний метод echo getenv ('REMOTE_ADDR');

//виведе IP-адресу користувача що послав запит

?>

Приклад 4.3. Використання функції getenv()

Як ми вже говорили, якщо використовується метод GET, то дані передаються додаванням рядка запиту у вигляді пар "ім’я_змінної=значення URL-адреси ресурсу". Все, що записане в URL після знака питання, можна одержати за допомогою команди

getenv('QUERY_STRING');

65

Завдяки цьому можна по методу GET передавати дані в якому-небудь іншому вигляді. Наприклад, вказувати тільки значення декількох параметрів через знак плюс, а в скрипті розбирати рядок запиту на частини або можна передавати значення всього одного параметра. В цьому випадку в масиві $_GET з'явиться порожній елемент з ключем, рівним цьому значенню (всьому рядку запиту), причому символ " + ", що зустрівся в рядку запиту, буде замінений на підкреслення " _ ".

Методом POST дані передаються тільки за допомогою форм, і користувач ( клієнт ) не бачить, які саме дані відправляються серверу. Щоб їх побачити, хакер повинен підмінити нашу форму своєї. Тоді сервер відправить результати обробки неправильної форми не туди, куди потрібно. Щоб цього уникнути, можна перевіряти адресу сторінки, з якою були послані дані. Це можна зробити знову ж таки за допомогою функції getenv() :

getenv('HTTP_REFERER');

Тепер самий час вирішити задачу, сформульовану на початку лекції.

Приклад обробки запиту за допомогою PHP

Нагадаємо, в чому полягала задача, і уточнимо її формулювання. Потрібно написати форму для реєстрації учасників заочної школи програмування і після реєстрації відправити учаснику повідомлення. Ми назвали це повідомлення універсальним листом, але воно трохи відрізнятиметься від того листа, який ми склали на попередній лекції. Тут ми також не відправлятимемо що-небудь по електронній пошті, щоб не уподібнюватися спамерам, а просто згенеруємо це повідомлення і виведемо його на екран браузера. Початковий варіант форми реєстрації ми вже приводили вище. Змінимо його так, щоб кожен, хто реєструється, міг вибрати скільки завгодно курсів для відвідування, і не підтверджуватимемо отримання реєстраційної форми.

<h2>Форма для реєстрації студентов</h2> <form action="1.php" method=POST>

Ім'я <br><input type=text name="first_name" value="Введите Ваше имя"><br>

Прізвище <br><input type=text name="last_name"><br> E-mail <br><input type=text name="email"><br>

<p> Виберіть курс, який ви б хотіли відвідувати:<br>

<input type=checkbox name='kurs[]' value='PHP'>PHP<br> <input type=checkbox name='kurs[]' value='Lisp'>Lisp<br> <input type=checkbox name='kurs[]' value='Perl'>Perl<br> <input type=checkbox name='kurs[]' value='Unix'>Unix<br>

<P>Что ви хочете, щоб ми знали про вас? <BR> <textarea name="comment" cols=32 rows=5></textarea>

<input type=submit value="Отправить"> <input type=reset value="Отменить"> </form>

Лістинг 4.4. form_final.html

Тут все достатньо просто і зрозуміло. Єдине, що можна відзначити, – це спосіб передачі значень елемента checkbox. Коли ми пишемо в імені елемента kurs[], це значить, що перший відзначений елемент checkbox буде записаний в перший елемент масиву kurs, другий відзначений checkbox – в другий елемент масиву і т.д. Можна, звичайно, просто дати різні імена елементам checkbox, але це ускладнить обробку даних, якщо курсів буде багато.

Скрипт, який все це розбиратиме і оброблятиме, називається 1.php (форма посилається саме на цей файл, що записане в її атрибуті асtion ). За умовчанням використовується для передачі метод GET, але ми вказали POST . За отриманими даними від людини, що реєструвалася, скрипт генерує відповідне повідомлення. Якщо людина вибрала якісь курси, то йому виводиться повідомлення про час їх проведення і про лекторів, які їх читають. Якщо людина нічого не вибрала, то виводиться повідомлення про наступний збір заочної школи програмістів (ЗШП).

<?

// створимо масиви відповідностей курс-час його проведення і курс-його лектор $times = array("PHP"=>"14.30","Lisp"=>"12.00"

"Perl"=>"15.00","Unix"=>"14.00"); $lectors = array("PHP"=>"Василий Васильович"

66

"Lisp"=>"Иван Іванович", "Perl"=>"Петр Петрович", "Unix"=>"Семен Семенович"); define("SIGN","С пошаною, адміністрація");

//визначаємо підпис листа як константу define("MEETING_TIME","18.00");

//задаємо час збору студентів

$date = "12 травня"; // задаємо дату проведення лекцій //починаємо складати текст повідомлення

$str = "здрастуйте, поважаний " . $_POST["first_name"]

if (!isset($kurses)) { // якщо не вибраний жоден курс $event = "наступний збір студентів";

$str .= "$event відбудеться $date ". MEETING_TIME . "<br>";

} else { // якщо хоча б один курс вибраний

$event = "вибрані Вами лекції відбудуться $date <ul>"; //функція count обчислює число елементів в масиві

$lect = "";

for ($i=0;$i<count($kurses);$i++){

// для кожного вибраного курсу $k = $kurses[$i]; // запам'ятовуємо назву курсу $lect = $lect . "<li>лекция по $k в $times[$k]";

// складаємо повідомлення $lect .= " (Ваш лектор $lectors[$k])";

}

$event = $event . $lect . "</ul>"; $str .= "$event";

}

$str .= "<br>". SIGN; // додаємо підпис

echo $str; // виводимо повідомлення на екран

?>

Лістинг 4.5. Скрипт 1.php, оброблювальний форму form_final.html

67

5. Лекція:

Тема: Функції в PHP

Мета: У лекції розглядаються: поняття функції, функції, створені користувачем, аргументи функцій, передача аргументів за значенням і по посиланню, значення аргументів за замовчуванням і значення, що повертають функцією (функція return()). Приклад - створення web-інтерфейсу для генерації HTMLформи.

1.Що мається на увазі під терміном «клієнт»?

2.Що мається на увазі під терміном «сервер»?

3.Хто або що може виступати в ролі клієнта?

4.Хто або що може виступати в ролі сервера?

5.Як відбувається взаємодія між клієнтом і сервером?

6.Хто ініціює взаємодію клієнта і сервера?

7.Перерахуйте і охарактеризуйте наявні типи серверів.

8.Що є web-сервером?

9.Які приклади серверів можна навести?

10.Що таке протокол?

11.Охарактеризуйте протокол HTTP.

12.З чого складається клієнтський запит до сервера?

13.З чого складається відповідь сервера клієнтові?

14.Які методи доступу використовуються для обміну даними між клієнтом і сервером?

15.Що таке URL?

16.Опишіть призначення методу POST. Як він працює?

17.Опишіть призначення методу GET. Як він працює?

18.Опишіть призначення методу HEAD. Як він працює?

19.Що таке HTML-форма?

ПЛАН

1 Функції, створені користувачем

2 Аргументи функцій

3 Списки аргументів змінної довжини

4 Статичні змінні

5 Значення, що повертаються

6 Повернення посилання

7 Внутрішні (убудовані) функції

У цій лекції будуть розглядатися питання створення й використання функцій в PHP. Говорячи "функції", ми не маємо на увазі всі існуючі в PHP функції, а лише функції, створені користувачем. Ми розглянемо способи завдання таких функцій, методи передачі аргументів, використання аргументів зі значенням за замовчуванням і значення, що повертаються функцією.

Як приклад створимо web-інтерфейс для генерації html-форми. Тобто користувач вибирає, не звертаючись до програмування, які елементи форми потрібно створити, і характеристики цих елементів, а наша програма генерує потрібну форму.

1 Функції, створені користувачем

Для чого потрібні функції? Щоб відповісти на це питання, потрібно зрозуміти, що взагалі являють собою функції. У програмуванні, як й у математику, функція є відображенням безлічі її аргументів на безліч її значень. Тобто функція для кожного набору значень аргументу повертає якісь значення, що є результатом її роботи. Навіщо потрібні функції, спробуємо пояснити на прикладі. Класичний приклад функції в програмуванні - це функція, що обчислює значення факторіала числа. Тобто ми задаємо їй число, а вона повертає нам його факторіал. При цьому не потрібно для кожного числа, факторіал якого ми хочемо одержати, повторювати той самий код - досить просто викликати функцію з аргументом, рівним цьому числу.

68

//Функція обчислення факторіала натурального числа

<?php

function fact($n){ if ($n==0) return 1;

else return $fact = $n * fact($n-1);

}

echo fact(3); echo fact(50); ?>

Таким чином, коли ми здійснюємо дії, у яких простежується залежність від якихось даних, і при цьому, можливо, нам знадобиться виконувати такі ж дії, але з іншими вихідними даними, зручно використати механізм функцій - оформити блок дій у вигляді тіла функції, а змінні дані - у вигляді її параметрів.

Подивимося, як у загальному випадку виглядає завдання (оголошення) функції. Функція може бути визначена за допомогою наступного синтаксису:

function Ім'я_функції (параметр1, параметр2, ... параметрN){ блок_дій

return <значення, що повертає функція>;

}

Ім'я_функції й імена параметрів функції (параметр1, параметр2 і т.д.) повинні відповідати правилам найменування в PHP. Імена функцій нечутливі до регістра. Параметри функції - це зміні мови, тому перед назвою кожного з них повинен стояти знак $. Блок_дій у тілі функції має містити будь-який правильний PHP-код (не обов'язково залежний від параметрів). І нарешті, після ключового слова return повинне йти коректний php-вирз (що-небудь, що має значення). Крім того, у функції може й не бути параметрів, як і значення, що повертається.

Як відбувається виклик функції? Указується ім'я функції й у круглих дужках список значень її параметрів, якщо

такі є:

<?php

Ім'я_функції ("значення_для_параметра1", "значення_для_параметра2",...); //з попереднього прикладу: fact(3);

//де fact - ім'я викликуваної функції,

//а 3 - значення її параметра з ім'ям $n

?>

Коли можна викликати функцію? Здавалося б, дивне питання. Функцію можна викликати після її визначення, тобто в будь-якому рядку програми нижче блоку function f_name(){...}. В PHP3 це було дійсно так. Але вже в PHP4 такого обмеження немає. Вся справа в тім, як інтерпретатор обробляє одержуваний код. Єдине виключення становлять функції, створені умовно (усередині умовних операторів або інших функцій). Коли функція визначається таким чином, її визначення повинне передувати її виклику.

Якщо функція один раз визначена в програмі, то перевизначити або видалити її пізніше не можна. Незважаючи на те, що імена функцій нечутливі до регістра, краще викликати функцію по того ж імені, яким вона була задана у визначенні.

<?php

/* не можна зберегти дані, тобто викликати функцію DataSave() до того, як виконана перевірка їхньої правильності, тобто викликана функція DataCheck() */

DataCheck();

DataSave();

function DataCheck(){

//перевірка правильності даних function DataSave(){

//зберігаємо дані

}

69

}

?>

Приклад 5.2. Визначення функції усередині функції

Розглянемо докладніше аргументи функцій, їхнє призначення й використання.

2 Аргументи функцій

У кожної функції може бути, як ми вже говорили, список аргументів. За допомогою цих аргументів у функцію передається різна інформація (наприклад, значення числа, факторіал якого треба підрахувати). Кожен аргумент являє собою змінну або константу.

За допомогою аргументів дані у функцію можна передавати трьома різними способами.

передача аргументів за значенням (використовується по замовчуванню),

по посиланню

завдання значення аргументів за замовчуванням.

Розглянемо ці способи докладніше.

Коли аргумент передається у функцію за значенням, зміна значення аргументу усередині функції не впливає на його значення поза функцією. Щоб дозволити функції змінювати її аргументи, їх потрібно передавати по посиланню. Для цього у визначенні функції перед ім'ям аргументу варто написати знак амперсанд "&".

<?php

//напишемо функцію, яка б додавала до рядка слово checked function add_label(&$data_str){

$data_str .= "checked";

}

$str = "<input type=radio name=article ";

//нехай є такий рядок

echo $str ."><br>";

//виведе елемент форми - не відзначену радіо кнопку add_label($str);

//викличемо функцію

echo $str ."><br>";

// це виведе вже відзначену радіо кнопку

?>

Приклад 5.3. Передача аргументів по посиланню

Уфункції можна визначати значення аргументів, використовувані за замовчуванням. Саме значення за замовчуванням повинне бути константним вираженням, а не зміним й не представником класу або викликом іншої функції.

Унас є функція, що створює інформаційне повідомлення, підпис до якого міняється залежно від значення переданого їй параметра. Якщо значення параметра не задано, то використовується підпис "Оргкомітет.".

<?php

function Message($sign="Оргкомітет."){

// тут параметр sign має за замовчуванням значення "Оргкомітет" echo "Наступні збори відбудуться завтра.<br>";

echo $sign . "<br>";

}

Message();

//викликаємо функцію без параметра. У цьому випадку підпис - це Оргкомітет

Message("З повагою, Вася.");

//У цьому випадку підпис буде "З повагою, Вася."

70