Лабораторна робота №2 Тема: Прості обчислення та візуалізація результатів в середовищі matlab.|

Мета: вивчити системне меню редактора MATLAB|, основні системні команди, правила введення команд і даних, правила виведення результатів, правила виведення результатів у вигляді двовимірних графіків, правила відладки програм; розробити алгоритми і скласти програми вирішення завдань з варіанту завдання.

Література, що рекомендується:

1. Дьяконов В. MATLAB| 6. Спб: Пітер, 2001, 592 с.

2. Дьяконов В. і ін. MATLAB|. Аналіз, ідентифікація і моделювання систем. Спб: Пітер, 2002, 448 с.

3. Дьяконов В. і ін. MATLAB|. Обробка сигналів і зображень. Спб: Пітер, 2002, 608 с.

4. Дьяконов В. і ін. MATLAB|. Математичні пакети розширення. Спб: Пітер, 2001, 480 с.

5. Гультяєв А.. Візуальне моделювання в середовищі MATLAB| Спб: Пітер, 2000, 432 с.

Теоретична частина.

1. Робота в режимі редагування і відладки m-файлів|

Інтерфейс редактора/відладчика m-файлів| Для підготовки, редагування і відладки m-файлів| служить спеціальний багатовіконний редактор. Він виконаний як типовий додаток Windows|. Редактор можна викликати командою edit| з командного рядка або командою New| > M-file| з меню File|. Після цього у вікні редактора можна створювати свій файл, користуватися засобами його відладки і запуску. Перед запуском файлу його необхідно записати на диск, використовуючи команду Filе| > Save| as| в меню редактора.

Мал. 2.1. Редактор/відладчик файлів при записі файлу на диск

Підготовлений текст файлу треба записати на диск. Для цього використовується команда Save| As|, вікно якої видно на малюнку 9 усередині вікна системи редактора/ відладчика. Після запису файлу на диск можна відмітити, що команда Run| в меню Tools| (Інструменти) редактора стає активною (до запису файлу на диск вона пасивна) і дозволяє провести запуск файлу.

На перший погляд може здатися, що редактор/відладчик — просто зайва ланка в ланцюжку «користувач — MATLAB|». І справді, текст файлу можна було б ввести у вікно системи і отримати той же результат. Проте на ділі редактор/відладчик виконує важливу роль. Він дозволяє створити m-файл| (програму) без того численного «лушпиння», яке супроводжує роботу в командному режимі. Далі ми переконаємося, що текст такого файлу піддається ретельній синтаксичній перевірці, в ході якої виявляються і відсіваються багато помилок користувача. Таким чином, редактор забезпечує синтаксичний контроль файлу.

2. Файли сценарії і файли-функції

Є два типи m-файлів|: файли-сценарії і файли-функції. Важливо, що в процесі свого створення вони проходять синтаксичний контроль за допомогою вбудованого в систему MATLAB| редактора/відладчика m-файлів|.

Файл-сценарій, що іменується також Script-файлом|, є просто записом серії команд без вхідних і вихідних параметрів.

Властивості файлів-сценаріїв:

• вони не мають вхідних і вихідних аргументів;

• працюють з даними з робочої області;

• в процесі виконання не компілюються;

• є зафіксованою у вигляді файлу послідовністю операцій, повністю аналогічною тій, що використовується в сесії.

Для запуску файлу-сценарію з командного рядка MATLAB| досить вказати його ім'я в цьому рядку.

Файл-функція відрізняється від файлу-сценарію перш за все тим, що створена ним функція має вхідні параметри, список яких указується в круглих дужках. Використовувані у файлі-функції змінні є локальними змінними, зміна значень яких в тілі функції жодним чином не впливає на значення, які ті ж самі змінні можуть мати за межами функції.

Завдання до роботи

Завдання 1.

1. Ввести текст у вигляді коментаря, як заголовок програми.

2. Ввести початкові дані.

3. Задати зміну аргументу.

4. Обчислити значення функцій 1 і 2 для аргументу в заданому інтервалі.

5. Вивести графіки функцій одночасно на одному графіку в декартових координатах. Для різних графіків використовувати різний тип ліній.

Завдання 2 .

1. Пункти 1...4 завдань 1.

2. Вивести графіки функцій в двох підвікнах на одному графіку. Графіки в стовпчиковому форматі.

Варіанти завдань

№	Функція 1	Функція 2	а	b	h
1	у = sin|(x)	z=| exp|(x+3|) /5000 - 1	-2 π	2 π	π /20
2	у = cos|(x)	z = 0.00025e3-x - 0.6	-2 π	2 π	π /20
3	у = |tg(x)| + 0.1	z = (1+x|)6	-2 π	2 π	π /20
4	у = (x2-1|)/15	z = 1+sin|(x)	-2 π	2 π	π /20
5	у = (x3-2|)/15	z = 5cos|(x)	-2 π	2 π	π /20
6	у = x2| - 10	z = 0.025exp(-1.2x)	-5	5	1
7	у = 3sin|(x)	z=0.015x3	-5	5	1
8	у = 4sin|(x)	z = 0.05x2	1	10	1
9	у = 6sin|(x)	z = 0.01x3	-10	10	1
10	у = 2+cos|(x)	z = - 0.05(x2| + 10cos|(x))	-8	8	1
11	у = sin2|(x/3)	z = 0.01(x2| - 40sin|(x))	-8	8	1
12	у = cos3|(x)	z = sin|(x)+ sin|(2x|)	- π	π	π /8
13	у = 0.5x + cos2|(x)	z = sin2|(x)+ cos|(x)	- π	π	π /8
14	у = sin|(x)+ cos2|(2x|)	z = x(0.5 + x) exp|(0.1x)	- π	π	π /8
15	у = |sin(x)|exp(x/2)	z = 5x| - x4+sin(x)	0	5	0.5