3.3 Практичні рекомендації до тренувань юних спортсменів для покращення техніки педалювання на верстаті.

В цілому для всіх велосипедистів заняття на верстаті доцільно проводити в підготовчому періоді тренування, коли удосконалюється автоматизм рухів. Це обставина не виключає, однак, їх застосування і в змагальному періоді як допоміжного засобу для виправлення окремих фаз руху. Найбільш поширеним варіантом підготовки на велотренажері слід вважати навчально-тренувальне заняття, побудоване приблизно за такою схемою: 1. Розминка -15-20 хв. (загальнорозвиваючі та спеціальні вправи). 2. Педалювання на верстаті в індивідуальному темпі - приблизно 5 хв. 3. Педалювання на верстаті в темпі 70-93 об/хв - від 15 до 30 хв. залежно від спортивної кваліфікації). 4. Робота на верстаті або виїзд на шосе, заняття загальнофізичної підготовки і т. д. Слід періодично чергувати передавальні співвідношення шестерень - на перших заняттях 48 : 19; 48 : 17, потім 51 : 17 та 51 : 15. Обсяг тренувальних занять і навантажувальні режими на велотренажерах залежать від віку та кваліфікації спортсменів.

25

3.4 Практичні рекомендації до тренувань на розвиток спеціальної витривалості.

Тренування на велосипедних верстатах, як правило, повинні починатися вже на етапі загальної підготовки підготовчого періоду.

Поряд з опануванням і вдосконаленням елементів техніки їзди на велосипеді і

техніки педалювання в цей період слід більше уваги приділяти розвитку спеціальної витривалості, яка є фундаментом для розвитку дистанційної витривалості та швидкості. На перших тренуваннях цього етапу для дівчаток та дівчат молодших розрядів можна рекомендувати роботу на велостанках від 5 до 10 хв з повторенням її до 3-4 разів в одному занятті. Для створення оптимальних м'язових відчуттів, пов'язаних з почуттям педалі у всіх зонах педалювання, необхідно в тренуваннях використовувати верстат з гальмівним пристроєм другого варіанту( з частотою педалювання 60-80 оборотів в хв) Лише після того, як у гонщиці утворився найпростіший руховий навик в педалюванні, можна переходити до чергуванню вправ, виконуваних на верстатах першого (негальмівний) і другого варіанту (гальмівний).

Надалі навантаження, заплановану на одне заняття, доцільно розділити на дві частини. Причому більш тривала робота виконується в другій. Наводимо приблизні плани розподілу навантаження : 8-10 хв., 10-12 хв. +20-30 хв., 13-15 хв. +25-28 хв. Незважаючи на таке поєднання роботи, на початку кожної серії повинна виконуватися короткочасна розминка з одним-двома прискореннями. Активний відпочинок між серіями не повинен тривати більше 15-20 хв. Для дівчат і жінок старших розрядів на першому етапі занять на велосипедних верстатах не слід в одному тренуванні давати більше двох серій. На відміну від дівчат молодших розрядів, які не володіють або погано володіють технікою їзди на велосипедних верстатах, дівчатам і жінкам старших розрядів початкові тренування можна проводити на незагальмованому верстаті. Лише на

26

наступному етапі розвитку спеціальної витривалості їм слід у занятті включити вправи на загальмованому верстаті.

На другому етапі роботи над розвитком спеціальної витривалості доцільно в кожному тренуванні цього напряму виконувати лише одну серію вправ, довівши її тривалість до кінця березня для спринтерів до 40-50 хв. і для гонщиць на шосе і переслідувачів - до 1 години. у цих заняттях на велосипедних верстатах найбільш дієвим методом тренування треба вважати

змінний метод, який сприяє успішному розвитку у спортсменок анаеробних і аеробних можливостей.

Для розвитку спеціальної витривалості необхідно також використовувати і рівномірний метод тренироввки. Тренування на спеціальну витривалість, що проводяться на велостанках, створюють необхідну базу для переходу до подальшого вдосконалення цієї якості безпосередньо в тренуваннях на велосипеді по шосе.[12].

Висновки Техніка педалювання на велосипеді вважається наріжним каменем велоспорту. Як показують дослідження, результати змагань багато в чому залежать від ефективності техніки педалювання. Слід мати на увазі, що для правильної та рівномірної техніки педалювання бажано наявність контактних педалей або тукліпсів з шипом. Також для отримання правильного уявлення про техніку педалювання слід вивчити зони педалювання, які характеризуються напрямком докладання зусиль груп м'язів. У циклі педалювання можна виділити чотири основні і чотири проміжні зони перемикання.

27

Перша основна зона (передня) долається за рахунок розгинання стегна, гомілки і згинання стопи. Зусилля м'язів спрямовані зверху вниз. Друга основна зона (нижня) долається головним чином за рахунок згинання гомілки і стопи. Зусилля м'язів спрямовані назад. Третя основна зона (задня) долається за рахунок згинання стегна, гомілки і тильного згинання стопи. Зусилля м'язів спрямовані вгору. Четверта основна зона (верхня) долається за рахунок розгинання гомілки. Зусилля м'язів спрямовані вперед. Таким чином, додаток зусиль при круговому педалюванні має чотири основних напрямки: вниз, назад, вгору, вперед. На межі переходу педалі з однієї основної зони в іншу відбувається зміна працюючих м'язів, це, в свою чергу, викликає зміну напрямку додатка зусиль і руху суглобів нижніх кінцівок. Таким чином, в проміжних зонах перемикань, розташованих між основними зонами, педаль передається, як естафетна паличка, від одних м'язових груп іншим.

Перша проміжна зона розташована між першою (передній) і другою (нижній) основними зонами. Тут закінчується розгинання стегна і гомілки і більш

28

активне згинання стопи. Кути в колінному та тазостегновому суглобах досягають свого максимуму. У зв'язку зі зміною працюючих груп м'язів змінюється напрямок додатка зусиль (зусилля зверху вниз змінюються зусиллями назад) і зменшуються кути в колінному і тазостегновому суглобах. Друга проміжна зона розташована між другою (нижній) та третьою (задній) основними зонами. В цій зоні починається згинання стегна і тильне згинання стопи, триває згинання гомілки. Кут гомілковостопного суглоба досягає свого максимуму, починається зменшення кутів в тазостегновому і гомілковостопному суглобах, продовжує зменшуватися кут в колінному суглобі. М'язи, які включилися в роботу в цій проміжній зоні змінюють напрямок додатка зусиль: зусилля назад змінюються зусиллями знизу вгору. Третя проміжна зона розташована між третьою (задній) і четвертою (верхній) основними зонами. У ній закінчується згинання стегна і гомілки, тильне згинання стопи і починається розгинання гомілки. Кути в тазостегновому, колінному і гомілковостопному суглобах досягають свого мінімуму. М’язи, які включаються в роботу змінюють напрямок додатка зусиль: зусилля знизу вгору змінюються зусиллями вперед. Четверта проміжна зона розташована між четвертою (верхній) та першою(передній) основними зонами. В цій зоні починається розгинання стегна, згинання стопи і триває розгинання гомілки; починають збільшуватися кути в тазостегновому і гомілковостопному суглобах, продовжує зростати кут в колінному суглобі. М'язи, що виконують цю роботу, змінюють напрямок додатка зусиль: зусилля, спрямовані вперед, переходять до зусиллям, прикладеним зверху вниз. Зі сказаного видно, як відбувається чергування напруги і розслаблення м'язів. Якщо передня зона долається за рахунок зусиль розгиначів стегна, гомілки і

29

згинання стопи, то протилежна їй задня долається за рахунок м'язів-антагоністів, а саме: згиначів стегна, гомілки і тильних згиначів стопи.

Така ж залежність спостерігається і в інших основних зонах – верхній і нижній. Аналогічну закономірність можна відзначити і в роботі проміжних зон перемикань. Якщо в першій проміжній зоні закінчується розгинання стегна і гомілки, кути в тазостегновому і колінному суглобах досягають свого максимуму і м'язи починають нове зусилля, спрямоване назад, то в протилежній їй третій зоні закінчується згинання стегна і гомілки. Таку ж залежність у роботі м'язів, кістково-зв'язкового апарату і зміни напрямів зусиль можна відзначити і в двох інших проміжних зонах перемикань – другої і четвертої.

Мінаковим С.М. та Крилатих Ю.Г. була розглянута методика техніки педалювання, яка в свою чергу прискорює процес вивчення, але найголовніше, вона перешкоджає засвоєнню неправильної техніки педалювання.

Під раціональною технікою педалювання слід розуміти кругове педалювання, коли поступальні зусилля, що створюють крутильний момент осі каретки велосипеда, додаються до шатуна у всіх точках обертання по дотичній лінії до кола. Кругове педалювання дає змогу включати в роботу більше м'язових груп, завдяки чому цей спосіб є найбільш ефективним.[13]

Важко переоцінити значення велосипедного верстата в тренуванні гонщиків як в перехідному, підготовчому, так і в змагальному періодах. В перехідному періоді тренування на велосипедних верстатах, як правило, проводяться в дні, коли заняття на велосипеді з-за несприятливих метеорологічних умов проводиться не можуть. Однак найбільше місце в тренувальному процесі занять на велосипедних верстатах повинно відводитися в підготовчому періоді. У тренуванні велосипедистів з успіхом можна використовувати велостанки всіх систем, але в результаті численних досліджень можна зробити висновок, що найбільший тренувальний ефект досягається заняттями на трьохроликових

30

велосипедних верстатах загальноприйнятої конструкції, з вільно переміщуючим, незакріпленим велосипедом.[10,12]