УКРАЇНСЬКА АССОЦІАЦІЯ НАРОДНОЇ МЕДЕЦИНИ

КИЇВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра аптечної технології ліків

Курсова робота з аптечної технології ліків на тему:

“МЛФ. Приготування, використання то особливості мазей в умовах аптек”

Виконав студент 3 курсу

Голубчиков Ілля Михайлович

Науковий керівник:

Горхова Тамара Володимирівна

Київ – 2016

Зміст

1 Мазі як лікарська форма 3

1.1 Переваги і недоліки мазей 5

1.3 Вимоги до мазей 6

1.4 Класифікація мазей 8

1.5 Вимоги та класифікація основ для мазей 13

1.5.1 Гідрофобні основи 15

1.5.2 Гідрофільні основи 17

1.5.3 Дифільні основи 20

2 Загальні правила виготовлення мазей 22

2.1 Вибір основи для мазей 27

2.2 Введення лікарських речовин у мазі 28

3 Власна технологія мазей 29

3.1 Виготовлення гомогенних мазей 29

3.2 Виготовлення гетерогенних мазей і паст 35

4 Концентрати і напівфабрикати для виготовлення мазей 43

5 Оцінка якості мазей 44

6 Упаковка і зберігання мазей 46

Висновок 48

Список літератури 49

М'які лікарські форми являють собою одну з найдавніших лікарських форм, які не втратили своєї значущості і сьогодні в сучасній медицині. Якщо раніше вони розглядалися головним чином як лікарські форми для лікування дерматологічних захворювань, то в даний час вони досить широко використовуються в проктології, хірургії, офтальмології, гінекології та інших галузях медицини. Слід зазначити і той факт, що деякі м'які лікарські форми, зокрема мазі, знаходять все більш широке застосування як засоби для діагностики та попередження різних захворювань і як засоби, що впливають на окремі симптоми і весь організм в цілому.

Не залишається без уваги той факт, що м'які лікарські форми такі як мазі, лініменти, пасти і свічки представляють собою найоптимальнішу лікарську форму, в якій можна поєднувати компоненти, різні за хімічною природою, агрегатним станам, призначеннями, біологічною активністю. Це пояснюється тим, що в в'язкому середовищі фізико-хімічні процеси (гідроліз, окислення і ін.) протікають значно повільніше. До всього вище сказаного можна додати, що сучасні кремові, мазеві та гелеві основи дозволяють вивільняти діючі речовини протягом 16-18 годин. А це висока ефективність і мінімальна кратність застосування, а значить - безпека, зручність у використанні та використанні.

Основними групами м’яких лікарських форм є: мазі, суппозиторії та пілюлі. Усі вони мають м’яку консистенцію, але різні дисперсні середовища.

Завданням курсової буде вивчення особливостей мазевих лікарських форм та їх застосування в аптечній технології.

1 Мазі як лікарська форма

Мазі - м'яка лікарська форма, призначена для нанесення на шкіру, рану або слизові оболонки, складається з основи і рівномірно розподілених в ній лікарських речовин. За типом дисперсних систем мазі поділяють на гомогенні (сплави, розчини), суспензійні, емульсійні і комбіновані; в залежності від сумісних властивостей - на власне мазі, гелі, лініменти, пасти Мазі складаються з основи і однієї або декількох лікарських речовин, рівномірно в ній розподілених. До складу мазей можуть входити стабілізатори, ПАР, консерванти та інші допоміжні речовини.

За фізико-хімічною класифікацією: мазі - це вільні всебічно дисперсні безформні (безструктурні) чи структуровані системи з пластично-пружно-в'язким дисперсійним середовищем. При кімнатній температурі мазі унаслідок високої в'язкості зберігають форму і втрачають її при підвищенні температури, перетворюючись в густі рідини. Від типових рідин вони відрізняються відсутністю помітної текучості. Зовнішній спосіб застосування ліків з пластичним дисперсійним середовищем (гелі, креми, мазі, лініменти та ін.) Дозволяє максимально забезпечити концентрацію лікарських речовин безпосередньо в осередку ураження, наприклад в місці порушення цілісності шкіри, попрілостей, пролежнів, опіків, пошкодженої слизової оболонки і т.п.

Незважаючи на те що мазі відносяться до найдавніших лікарських форм, про які згадується в папірусі Еберса, працях Гіппократа, Галена, Авіценни, вони зберегли своє значення до теперішнього часу. У сучасній екстемпоральній рецептури аптек мазі займають 10-15%. Крім того, багато мазей випускаються промисловими підприємствами, фармацевтичними фабриками і надходять в аптеку в готовому вигляді. Мазі широко застосовуються в різних областях медицини: при лікуванні дерматологічних захворювань, в отоларингологічній, хірургічної, проктологічній, гінекологічній практиці і т.д. Їх також використовують як засоби захисту шкіри від несприятливих зовнішніх впливів (органічні подразники, кислоти, луги та ін.); з косметичними цілями (для видалення пігментних плям, поліпшення харчування шкіри, лікування й видалення волосся). В останні роки намітилася тенденція використання мазей для впливу на окремі внутрішні органи і весь організм з метою лікування, профілактики захворювань. Лікувальна дія мазей визначається головним чином лікарськими речовинами, що входять до їх складу. В даний час в формі мазей виписують лікарські речовини, що відносяться практично до всіх фармакологічних груп: антисептики, місцеві анестетики, гормони, вітаміни, протигрибкові засоби, анальгетики, антибіотики і т.д. [1] [2] [3]

На сьогодні мазі застосовуються у медичній практиці з лікувальною, профілактичною, діагностичною метою, а також як косметичний засіб. Мазі повинні мати певні консистентні властивості, які характеризуються реологічними показниками: пластичністю, в’язкістю, періодом релаксації, від яких значною мірою залежить ступінь фармакодина­міки мазей. Мазі повинні мати оптимальну дисперсність лікарських речовин та їх рівномірний розподіл, що гарантує максимальний терапевтичний ефект і незмінність складу при зберіганні. Разом з тим вони повинні бути стабільними, без сторонніх домішок і з точною концентрацією лікарських речовин. [4]