- •1. Геолого-промислова характеристика ділянки родовища
- •2. Аналіз систем розробки, які застосовуються.
- •3. Вибір та обґрунтування систем розробки для заданих умов
- •4. Визначення геометричних параметрів системи розробки
- •5. Вибір і обґрунтування способів та засобів механізації гірничих робіт
- •5.1. Підготовка та нарізка блоку.
- •Розрахунок проведення нарізної виробки
- •Витрати енергії та матеріалів
- •Розрахунок проведення вентиляційно-ходового підняттєвого
- •5.2. Спосіб відбійки руди, засоби буріння і заряджання свердловин (шпурів).
- •5.3. Вибір способів і засобів випуску, доставки і навантаження руди.
- •Утворення похилої компенсаційної камери.
- •Розрахунок виймання запасів панелі
- •Допоміжні роботи.
- •7. Схема провітрювання очисного блоку
- •8. Техніка безпеки та промсанітарія
- •Список використаних джерел
Утворення похилої компенсаційної камери.
Похила компенсаційна камера утворюється в середині панелі послідовним підриванням зарядів вертикальних віял свердловин на відрізний підняттєвий.
Кількість руди у компенсаційній камері складає 19965т
Загальну кількість свердловин та їх довжину визначаємо графічним шляхом.
Для утворення однієї компенсаційної камери необхідно пробурити 51 свердловини загальною довжиною 1960 м.
Вихід руди з 1 м свердловини складе:
т/м.
Норма виробки на буріння свердловин в таких умовах згідно 39,8 м/зм., але з урахуванням великої кількість перестановок станка у буровому орті цю норму зменшуємо на 20% і вона становить 35,8 м/зм.
Продуктивність праці бурового майстра (з урахуванням 5% перевиконання норми) становитиме:
т/зм.
Заряджання свердловин здійснюють за допомогою пневмозарядної машини МТЗ-3 зерногранулітом 79/21. Норма виробки на ланку з чотирьох чоловік складає 7,7 т/зм.
Трудомісткість робіт на заряджання свердловин та комутацію підривної мережі становитиме:
чол.-зм.
Приймаємо 8 чол.-зм., тобто ці роботи будуть виконані за 2 зміни. Продуктивність праці одного підривника складе:
т/зм.
Продуктивність праці ГРОВ приймаємо такою ж, як і при розгортанні воронок, тобто 256 т/зм., так як умови доставки є однаковими.
Розрахунок витрат матеріалів та енергії при утворенні горизонтальної компенсаційної камери.
Кількість ВР, яка необхідна для заряджання усіх свердловин становить:
кг.
Питомі витрати гранульованих ВР на відбійку та з урахуванням показників видобування руди складе:
кг/т,
Питомі витрати патронованих ВР на ініціювання свердловинних зарядів та вторинне подрібнення руди при її доставці приймаємо 0,03 кг/т.
Питомі витрати електродетонаторів і детонуючого шнура становитимуть:
шт./т,
м/т,
З урахуванням витрат цих матеріалів на вторинне подрібнення руди, які для таких умов за даними практики складають qЕД = 0,03 шт./т, qДШ = 0,1 м/т і qпр = 0,15 м/т, загальні їх витрати становитимуть:
шт./т,
м/т,
шт./т.
Питомі витрати стисненого повітря складуть:
м3/т,
хв.
З
урахуванням витрат стисненого повітря
на заряджання свердловин приймаємо
= 15,0 м3/т.
Питомі витрати коронок і бурових штанг з сталі 95ХМА становитимуть:
шт./т,
кг/т.
Питомі витрати електроенергії при скреперній доставці будуть такими ж, як й при розгортанні воронок, тобто qел = 0,62 кВт∙год./т.
Питомі витрати каната і сталі скреперів на доставці руди становитимуть згідно нормативів: qкан = 29 кг/1000 т та qскр = 11,3 кг/1000 т.
Розрахунок виймання запасів панелі
Масове обвалення основного запасу панелі здійснюється шляхом короткосповільненого підривання віял глибоких свердловин, вибурених з бурових ортів, з наступною скреперною доставкою руди. Свердловини діаметром 105 мм бурять станками НКР-100МА, у якості ВР застосовується зерногрануліт 79/21.
Для відбійки запасу панелі необхідно пробурити 180 свердловин загальною довжиною – 2850 м.. Загальна кількість ВР при цьому складає:
кг.
Вихід руди з 1 м свердловини становитиме:
т/м.
Норма виробки бурового майстра на бурінні свердловин складає 32,5 м/зм. Продуктивність праці бурового майстра з урахуванням 5% перевиконання норми виробки становитиме:
т/зм.
Заряджання свердловин здійснюють за допомогою пневмозарядної машини МТЗ-3. Норма виробки на ланку з чотирьох чоловік складає 6000 кг ВР. Трудомісткість робіт на заряджання свердловин і комутацію підривної мережі визначаємо з формули:
чол.-зм.
Продуктивність праці одного підривника становитиме:
т/зм.
Норма виробки на доставці руди при тій же технічній продуктивності скреперної установки зменшиться за рахунок погіршення якості подрібнення масиву й збільшення часу на ліквідацію негабариту (tдоп = 2,5 хв./м3) й складе:
м3/зм.
Продуктивність праці ГРОВ з урахуванням перевиконання норми виробки на 5% становитиме:
т/зм.
Розрахунок витрат матеріалів і енергії при відпрацюванні панелей.
Питомі витрати ВР на відбійку 1 т руди та з урахуванням показників її добування складуть:
кг/т,
Питомі витрати патронованих ВР на ініціювання свердловинних зарядів та вторинне подрібнення негабаритних кусків руди приймаємо 0,08 кг/т.
Питомі витрати електродетонаторів і детонуючого шнура становитимуть:
шт./т,
м/т,
З урахуванням витрат цих матеріалів на вторинне подрібнення руди, які для таких умов за даними практики складають qЕД ≈ 0,05 шт./т, qДШ ≈ 0,15 м/т і qпр ≈ 0,20 м/т, загальні їх витрати становитимуть:
шт./т,
м/т,
шт./т.
Питомі витрати стисненого повітря складуть:
м3/т,
хв.
З урахуванням витрат стисненого повітря на заряджання свердловин приймаємо = 6,5 м3/т.
Питомі витрати коронок і бурових штанг з сталі 95ХМА становитимуть:
шт./т,
кг/т.
Питомі витрати електроенергії при скреперній доставці руди складуть:
кВт∙год./т.
Питомі витрати каната і сталі скреперів приймаємо згідно нормативів: qкан = 29 кг/1000 т та qскр = 11,3 кг/1000 т.
