- •1. Геолого-промислова характеристика ділянки родовища
- •2. Аналіз систем розробки, які застосовуються.
- •3. Вибір та обґрунтування систем розробки для заданих умов
- •4. Визначення геометричних параметрів системи розробки
- •5. Вибір і обґрунтування способів та засобів механізації гірничих робіт
- •5.1. Підготовка та нарізка блоку.
- •Розрахунок проведення нарізної виробки
- •Витрати енергії та матеріалів
- •Розрахунок проведення вентиляційно-ходового підняттєвого
- •5.2. Спосіб відбійки руди, засоби буріння і заряджання свердловин (шпурів).
- •5.3. Вибір способів і засобів випуску, доставки і навантаження руди.
- •Утворення похилої компенсаційної камери.
- •Розрахунок виймання запасів панелі
- •Допоміжні роботи.
- •7. Схема провітрювання очисного блоку
- •8. Техніка безпеки та промсанітарія
- •Список використаних джерел
5. Вибір і обґрунтування способів та засобів механізації гірничих робіт
5.1. Підготовка та нарізка блоку.
Підготовка блоку розпочинається з проведення ортів заїздів.
З ортів-заїздів проводяться вентиляційно-ходові підняттєві на вищележачий орт-заїзд. А також рудоспуски для проведення доставочних та бурових горизонтів.
Після проведення вентиляційно ходових підняттєвих та рудоспуску розпочинають проведення вентиляційно-ходових ортів на підповерсі.
З вентиляційно-ходових ортів розпочинається проведення виробок скреперування.
Для забезпечення доставки необхідного обладнання на підповерх виробки з’єднуються матеріальними підняттєвими з ортами-заїздами.
Зі штреків скреперування проводяться заходки під дучки та проводяться підняттєві. З підняттєвих проводиться відрізні та бурові виробки.
Для утворення відрізної щілини з відрізних виробок проводять відрізний підняттєвий, який розширюють у відрізну щілину підриванням на нього декількох глибоких свердловин.
Далі відрізна щілина розширюється у похилу компенсаційну камеру шляхом підривання віял свердловин, пробурених з відрізних виробок. Підривання свердловин, при утворенні компенсаційної камери чергується з випуском обваленої руди для забезпечення необхідного об’єму для розпушення руди.
Після утворення компенсаційної камери та випуску обваленої руди з неї виконується обвалення запасу панелі.
Випуск руди виконується через дучки. Доставку руди виконують скреперними установками.
Для проведення горизонтальних виробок відкотного горизонту передбачається комплекс машин, який складається з бурової каретки СБКНС-2М, навантажувальної машини ППН-3, прохідницького вагона БПК-10 та зарядчика ЗП-2. Продуктивність комплексу 80-100 м/міс.
Для проведення горизонтальних підповерхових виробок використовується перфоратори ПП-25МВ, скреперні установки 17ЛС-2С.
Проведення вертикальних виробок виконується за допомогою прохідницьких комплексів типа КПВ-2, КПВ-4, КПН. Продуктивність комплексу – 70 м/міс.
Для розбурювання штангових шпурів використовуються перфоратори типа ПТ-38, ПТ-48.
Буріння глибоких свердловин передбачається виконувати буровими станками НКР-100М і ПБУ-80. Для доставки руди в межах блоку використовуються скреперні установки 30ЛС-2СМ, 55ЛС-2СМ. Для механізації робіт по кріпленню гірничих виробок передбачається використання машин для укладки бетону та кріплення.
Розрахунок проведення нарізної виробки
В породі міцністю 6 балів за шкалою проф. Протод’яконова проводиться орт площею поперечного перетину 9,0м2.
Для проведення виробки застосовується: перфоратор ПР-25МВ; скреперна установка 30ЛС-2С зі скрепером ємністю 0,4м3, відстань скреперування 30 метрів. Кріплення УПК-17-8,5 з установкою рам через 1м та затяжкою розпилом.
Визначаємо кількість шпурів за формулою проф. Протод’яконова:
N = 2,3·S
,
штук
де S – перетин виробки;
f = міцність за шкалою проф. Протод’яконова.
N = 2,3·9,0
= 18
штук
Визначаємо довжину контурних та врубових шпурів:
Lосн= (0,5 - 0,85)·В, м;
Lвр= 1,15 Lк, м
де В – ширина виробки, м;
Lосн= (0,5 - 0,85)·3,6 = 2,0м;
Lвр= 1,15·2,0 = 2,3м.
Визначаємо за формулою Стешенко питому витрату ВР:
q = 0,43·l’ , кг/м3,
де l’ – питома витрата шпурів, м/м3;
l’ = lзаг / V, м
де lзаг – загальна довжина шпурів, м;
l’заг = Lк Nк + Lвр Nвр ,м
l’заг = 2,0·14+2,3·4 = 37,2м
V – об’єм гірничої маси, що відбивається, м3.
V = lк·Квш·S, м3
де lк – довжина контурних шпурів, м;
Квш – коефіцієнт використання шпура;
S – перетин виробки, м2.
V = 2,0·0,9·9,8 = 17,6м3
l’ =37,2 / 17,6 = 2,1м/м3
q = 0,43·2,1· = 1,31кг/м3
Визначаємо необхідну кількість ВР на вибій:
Q = q·V, кг,
де q – питома витрата ВР, кг/м3;
V – об’єм гірничої маси, що відбивається, м3.
Q = 1.31·17.6= 23кг
Норма виробки на буріння шпурів:
Нбур= Ндов·К1·К2·К3·К4, м/зміну
де Ндов – норма виробки бурильника за довідником;
К1 – коефіцієнт, який враховує збільшення продуктивності праці;
К2 – коефіцієнт, який враховує проведення виробки навхрест простягання;
К3 – коефіцієнт, який враховує доставку ВР бурильником;
К4 – коефіцієнт, який враховує заряджання шпурів бурильником.
Нбур= 5,61·1,1·1,08·0,9·0,95 = 5,7 м/зміну
Норма виробки машиніста навантажувальної машини ППН-3А при ширині виробки 3,6 метри, ємності вагона 4,5м3 та відстані до обмінного пункту 75 м, визначається за виразом:
Нмаш = Ндов·К1 / S, м/зміну
де Ндов – норма виробки машиніста за довідником;
К1 – коефіцієнт, який враховує збільшення продуктивності праці;
S – перетин виробки.
Нмаш = 56,44·1,10 / 9,8 = 6,34 м/зміну.
Норма виробки робочого по настилу колії з рейок Р-33, при ширині виробки 3,6м, ширині колії 750мм, відстані між шпалами 0,75м, визначається за виразом:
Нн.р.= Ндов·К1·К2, м/зміну
де Ндов – норма виробки на настилання тимчасової колії за довідником;
К1 – коефіцієнт, який враховує збільшення продуктивності праці;
К2 – коефіцієнт, який враховує настилання тимчасової рейкової колії.
Нн.р.= 6,24·1,1·1,35 = 9,27 м/зміну.
Норма виробки кріпильника:
Нкр= Ндов·К1, м/зміну
де Ндов – норма виробки кріпильника за довідником;
К1 – коефіцієнт, який враховує збільшення продуктивності праці;
Нкр= 1,53·1,1 = 1,68 м/зміну
Визначення трудомісткості циклу при проведені орту
Вид роботи |
Одиниця вимірювання |
Норма виробки, м/зм |
Продуктивність |
Трудомісткість робіт на 1м виробки |
За цикл |
|||
за нормою |
за продук-тивністю |
Просування вибою |
Трудомісткість робіт |
|||||
за нормою |
за продук-тивністю |
|||||||
Прибирання породи |
м |
6,34 |
6,97 |
0,158 |
0,143 |
2,0 |
0,316 |
0,286 |
Настилка колії |
м |
9,27 |
10,2 |
0,108 |
0,098 |
2,0 |
0,216 |
0,196 |
Кріплення |
м |
1,68 |
1,85 |
0,6 |
0,54 |
2,0 |
1,2 |
1,08 |
Буріння, заряджання, підривання |
м |
5,7 |
6,27 |
0,18 |
0,16 |
2,0 |
0,36 |
0,32 |
Разом |
м |
|
|
1,04 |
0,941 |
|
|
1,88 |
Згідно трудомісткості приймаємо штат ланки Пл = 2 чоловіка.
Комплексна норма виробки на 1 проходчика
Нком = 1/ΣГР 5 =1/1,04 = 0,962 м/зміну
Нком’=Нком·S=0,962·9,8=9,42 м3/зміну
Розподіл часу по видам робіт
Вид роботи |
Трудомісткість робіт |
Кількість працівників на одному виді робіт |
Тривалість, хвил |
Прибирання породи |
0,286 |
2 |
60 |
Настилка колії |
0,196 |
2 |
41 |
Кріплення |
1,08 |
2 |
227 |
Буріння, заряджання, підривання |
0,32 |
2 |
77 |
Невраховані роботи |
|
|
15 |
Циклограма проведення орту
Вид робіт |
Тривалість, хвил |
Години зміни |
Перерва |
||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
|||
ПВБС |
15 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Прибирання породи |
60 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Настилка колії |
41 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Кріплення |
227 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Буріння, заряджання, підривання |
77 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Провітрювання |
30 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
