Презентація із світової літератури

Студента 110-і групи Матвієнка Богдана

засновників

національного норвезького театру.

Романтичні драми на сюжети скандинавських саг, історичні п’єси. Філософсько- символічні поеми “Бранд” (1866) та “Пер Гюнт” (1867). Гострі критичні драми “Ляльковий дім” (“Нора” 1879).

“Привиди” (1881),

(Південна Норвегія). Він походить із давньої та багатої

родини судновласників, які переселилися до Норвегії близько 1720 року. Батько Ібсена, Кнуд Ібсен, був діяльною натурою, мати, – німка за походженням, донька заможного скиєнського торгівця, – була жінкою суворою, сухого норову і дуже побожна. У 1836 році Кнуд Ібсен збанкрутував, і життя багатої, добре поставленої сім’ї круто змінилась. Колишні друзі та знайомі стали віддаляться, пішли плітки, насмішки і втрати. Людська жорстокість

дуже тяжко відбилась на

1843 році влаштувався аптекарським

учнем у глухому містечку Грімстаді. І тут, і в рідному місті Ібсен був оточений буденністю міщанського існування і тим традиційним, патріархальним укладом побуту, який не міг не залишити своїх слідів у ранніх життєвих враженнях драматурга. Розмірене міщанське існування глухої норвезької провінції уже в ці роки дитинства, отроцтва і перших самостійних кроків у житті розгорнулося перед Ібсеном у контрастах забезпеченого родинного побуту і несподіваної бідності, мнимого благополуччя затишного міщанського середовища і підневільної роботи, що мало

відповідала поетичним нахилам.

здійснити свого наміру — стати студентом медичного факультету. Відсутність потрібних коштів і невдача на екзаменах закрили перед ним дорогу в науку, але побічно сприяли тому, що Ібсен, залишившись у столиці і ведучи в ній життя вільного літератора, пройшов другу, після аптекарського учнівства, ступінь школи життя. У столиці Ібсен віч- на-віч стикається з норвезькою «великою» політикою, що творилася як у стінах парламенту, так і в різних політиканствуючих гуртках. До цього часу слід віднести і його розчарування в цій «великій» політиці, яка в дійсності була

У 1852 році, після відносного успіху

одноактної поетичної драми «Богатирський курган», Ібсен одержав запрошення на посаду драматурга і режисера при міському театрі в Бергені. Тут він написав і поставив цілий цикл п'єс за мотивами національних переказів, саг та богатирських

пісень.

бездоганні образи сценічної техніки.

Генрік Ібсен повернув сучасній драмі класичні форми – єдність часу та місця, а що стосується єдності дії, то воно замінене єдністю задуму, внутрішньою розгалуженістю основної думки, на зразок нервової системи, яка відчувається у кожній фразі, майже у кожному

По силі та цілісності задуму, у Ібсена мало супротивників. Він повністю прибрав монолог, а розмовну мову довів до ідеальної простоти, правдивості та різноманітності.