3.5 Опори мостів

Конструкція опор мостів приймається залежно від прольотів і системи прольотної будови, геологічних і гідрологічних умов, товщини льоду, умов судноплавства, виробничих, архітектурних і інших міркувань.

У мостах через більше судноплавні річки (при значних глибинах води) руслові опори, які розташовані в межах межового русла і схильні до дії льоду і навалу судів, застосовують, як правило, масивного типа. Заплавні опори, розташовані в естакадних частинах моста (при незначних глибинах води), у зоні рідкого затоплення або на сухому місці, проектують полегшеного типа. Устої балочних мостів, які сприймають окрім вертикальних навантажень горизонтальний тиск грунту та забезпечують надійне сполучення моста з насипом, в даний час проектують полегшеного типа. У малих балочних мостах і шляхопроводах застосовує гнучкі пальові і стоїчні опори.

Основні види конструкцій проміжних опор і устоїв приведені в таблицях 3.10 – 3.11. Детальніші відомості про конструкції опор і їх фундаментів можна знайти в джерелах [3, 4, 15, 19, 22, 25].

При складанні схем варіантів проміжним опорам задають розміри, достатні для нормального обпирання на них прольотних будов. В разі розташування на ригелі двох опорних частин в розрізних і температурно-нерозрізних схемах його ширину можна прийняти орієнтовно такою:

при довжині балок 12 м .........................................................................1 м;

при довжині балок 18 м ....................................................................1,65 м;

при довжині балок 33 м ....................................................................1,70 м;

У нерозрізних мостах при розташуванні на проміжній опорі лише однієї опорної частини ширину оголовка роблять менше, ніж в розрізних на 20...25%. При великих прольотах цей розмір можна приймати приблизно рівним:

прольот 42 м – 1,2 м;

прольот 63 м – 1,4 м;

прольот 8 4м – 3,2 м.

Таблиця 3.10 – Конструкція опор балочних мостів

Умови використання	Конструкція опори
1	2
При прольотах до 12 м, льодохід слабкий або відсутній. Висота опори до 8м.	Пальові однорядні

Продовження таблиці 3.10

1

2

При прольотах 15 – 21 м. Висота опори до 8 м, льодохід слабкий або відсутній. При прольотах до 33 м льодохід слабкий. При прольотах до 15 м стояки встановлюють з шагом 3,5 – 4 м, при прольотах 21 – 33 м стояки встановлюють під балками При прольотах 12...24 м, на суходолах при відсутності льодохіда. Висота опори до 6 м. В якості паль використовують: оболонки: d = 1,2 м; 1,6 м бурові палі: d = 1 м;1,2 м; 1,5 м;1,7 м.

Пальові двохрядні Стоїчна опора hp = 0.6…0.8 м Безростверкова опора d = 1.2...1,6 м; D = 2…3 м; а = 5...6 м.

Продовження таблиці 3.10

1	2
При прольотах до 42 м. Одностовпчаті доцільно використовувати при косих перетинах водотоків та доріг. Габарит n ap, м a1,м Г-8 2 10,2 5,0 Г-9 2 11,5 6,5 Г-11.5 3 13,5 4,5 Г-16.55 4 17,5 4,0 При великих прольотах hp не менше 6м. Габарит n ap, м a1, м Г-8 2 10,2 5,0 Г-9 2 11,5 6,5 Г-11.5 3 13,5 4,5 Г-13,5 4 17,5 4,0	Стовпчата опора L hp, м d, м bp, м 24 1,2 0,8 1,4 33 1,25 1,0 1,6 42 1,3 1,2 1,8 Опора з полегшеною верхньою частиною L hp, м d, м bp, м 24 1,2 0,8 1,4 33 1,25 1,0 1,6 42 1,3 1,2 1,8 54 1,4 1,6 2,6

Продовження таблиці 3.10

1	2
При великих прольотах і висоті опори до16м. Габарит ap, м a, м Г-8 10,2 7,0 Г-9 11,0 7,0 Г-11.5 13,0 9,0 Г-16.55 17,0 13,0 При великих прольотах. Габарит ap, м а2, м а3, м Г-8 10,0 7,6 8,2 Г-9 10,5 8,1 8,7 Г-11.5 10,0 9,8 10,6 Г-16.5 17,0 14,5 15,5 H, м ap, м а2, м а3, м 6-8 4,0 - 2 8-10 5,0 - 2 12-13 4,0 4,0 3 a1= a2 - b2 + 0,2	L hp, м b, м bp, м 24 1,0 1.2 1,4 33 1,4 1,4 1,6 42 1,6 1,6 1,8 54 1,8 2.0 2,2 Масивна опора L bp, м b1, м b2, м b3, м hp, м 24 1,4 1.2 1,5 1,8 1,0 33 1,6 1,2 1,5 1,8 1,3 42 1,6 1,4 1,7 2,0 1,5 54 2.2 1,8 2,1 2,4 1,8

Таблиця 3.11 – Основні види конструкцій обсипних устоїв

Основні умови вживання	Конструкція опори
1	2
Лежневий устой. При довжині балок до 12 м.
Пальові однорядні або двохрядні устої Для прольотних будов малої довжини(12…15м)
Пальовий козловий устой Для прольотних будов L=13…33м і при висоті опори до низу рігелю менше 6м.
Пальовий устой з поздовжніми стінками Для прольотних будов великих прольотів.

Продовження табл. 3.11

1	2
Пальовий однорядний устой При довжині прольотних будов до 33 м і висоті насипу до12 м
Козловий стоїчний устой Для прольотних будов довжиной 18…33 м
Безростверковий обсипний устой Для прольотних будов довжиною 12…24 м і при висоті до верху ригелю до 6 м.

Продовження табл. 3.11

1	2
Підпірна стінка При висоті насипу до 12 м.
Підпірна стінка з анкером Для прольотних будов малої дов-жини (12..15м)
Устой з зворотніми стінками Для прольотних будов будь-якої довжини

Довжина оголовку чи ригеля поверху поперек моста дорівнює:

B₁=B₀+b+(0,4…0,5)·2, (3.19)

де В₀ – відстань між вісями крайніх балок чи опорних частин в ко- робчастих прольотних будовах, м;

b – ширина підферменника, м (0,6…1,2м);

0,4…0,5 м – відстань від краю підферменника до краю опори, м.