Програмування врожайності

(автор доцент Грабовський М.Б.)

1. При визначенні потенціальної урожайності (ПУ) використовують сумарний прихід (Q_фар):

1. За місяць.

2. За день.

3. За зимовий період.

4. За вегетаційний період культури.

2. Програмування урожайності це:

1. Досягнення максимально можливої урожайності у конкретному господарстві.

2. Досягнення наперед розрахованого рівня урожайності сільськогосподарських культур за допомогою комплексу технологічних заходів у конкретних ґрунтово-кліматичних умовах.

3. Необхідний фактор розвитку сільського господарства.

3. При визначенні ДМУ за вологозабезпеченістю враховуються:

1. Запаси продуктивної вологи в 0-100 см шарі ґрунту на початку вегетації, мм.

2. Запаси продуктивної вологи в 0-100 см шарі ґрунту в кінці вегетації, мм.

3. Кількість продуктивної вологи на початку і в кінці періоду вегетації культури, мм.

4. При визначенні ДМУ за біогідротермічним потенціалом місцевості враховуються:

1.Кількість продуктивної вологи (мм) та сумарний прихід ФАР (млн.ккал/га) за період вегетації.

2.Сумарний прихід ФАР за період вегетації культури.

3. Бонітет ґрунту за урожайністю та ціна одного бала бонітету, ц/га.

5. При визначенні ДМУ за природною родючістю враховуються:

1. Окупність мінеральних та органічних добрив, внесених під попередник.

2. Бонітет ґрунту в балах та ціна одного бала бонітету.

3. Запаси продуктивної вологи в кореневмісному шарі грунту, мм.

6. Виробнича урожайність визначається:

1. За конкретних погодних умов.

2. За ступенем матеріально-технічного забезпечення господарства.

3. За конкретних погодних умов та матеріально-технічним забезпеченням технології, запровадженої на конкретному полі господарства.

4. За запровадженням технології на конкретному полі конкретного господарства.

7. Основу розрахунків потенційної урожайності складає:

1. Кількість органічних та мінеральних добрив, ц.

2. Сумарний прихід ФАР за період вегетації культури, млн. ккал/га.

3. Кількість доступної вологи в орному шарі ґрунту, мм.

Кормовиробництво

(автори доценти Московчук В.М. і Остренко М.В.)

1. Назвіть тип кореневої системи у злакових багаторічних трав:

1. Мичкуватий.

2. Стрижневий.

3. Змішаний.

2. Назвіть тип пагоноутворення у злакових кореневищних трав (пирій сизий, стоколос безостий):

1. Кореневищний.

2. Коренепаростковий.

3. Нещільнокущовий.

3. Назвіть основні типи репродуктивних органів злакових багаторічних трав:

1. Колос.

2. Колос, волоть, колосоподібна волоть (султан).

3. Китиця.

4. Характеристика використання конюшини лучної (посівної):

1. Пасовищний.

2. Сінокісний.

3. Сінокісно-пасовищний.

5. Вкажіть характер використання тонконогу лучного:

1. Пасовищний.

2. Сінокісний.

3. Сінокісно-пасовищний.

6. Основними покривними культурами для конюшини лучної в зоні Лісостепу є:

1. Ячмінь ярий, пшениця яра.

2. Кукурудза на силос.

3. Озима пшениця.

7. Нормою висіву кондиційного насіння конюшини лучної в зоні Лісостепу є:

1. 14 – 16 кг/га.

2. 8 – 10 кг/га.

3. 20 – 25 кг/га.

8. Назвіть основні однорічні злакові кормові культури для зони Лісостепу:

1. Ячмінь ярий, просо, могар.

2. Суданська трава, овес, кукурудза.

3. Тонконіг лучний, тимофіївка лучна, житняк гребінчастий.

9. Назвіть основні однорічні бобові культури, які використовуються в Україні:

1. Вика яра, вика озима, серадела.

2. Конюшина біла, конюшина червона, конюшина багряна.

3. Буркун білий, буркун жовтий, еспарцет піщаний.

10. Назвіть основні види баштанних культур, які вирощуються в Україні:

1. Кавуни столові, диня, пляшкові гарбузи.

2. Гарбузи звичайні, гарбузи великоплідні, кавуни кормові.

3. Кабачки, огірки, патисони.

11. Назвіть основні види коренеплідних культур, які вирощують в Україні:

1. Цукрові буряки, бруква.

2. Кормові буряки, кормова морква.

3. Картопля, топінамбур.

12. Стандартне співвідношення злакового і бобового компонентів в вико-вівсяній травосуміші складає:

1. 1:5.

2. 2:1; 3:1.

3. 5:1.

13. Вологість сіна згідно стандарту має бути:

1. 25 – 30 %.

2. 10 – 15%.

3. 17 %.

14. Вкажіть характер використання стоколосу безостого:

1. Пасовищний.

2. Сінокісно-пасовищний.

3. Сінокісний.