5.4. Підживлення та аерація дернини.

Підживлення

Систематичне скошування газонів зменшує запаси поживних речовин в ґрунті. При цьому швидше знижуються запаси азоту, і поволі запаси фосфору та калію. Якщо не компенсувати втрати поживних речовин то рослини стають блідими, тонкими і рідкими, що є передумовою для поселення бур’янів. Крім основного добрива перед посівом, необхідно проводити систематичне підживлення трав з врахуванням:

- злаки для успішного розвитку у перший рік життя гостро потребують азоту, а також фосфору, потреба калію у різних злаків різна;

- весною, на початку вегетації, коли ґрунт погано прогрітий, у ньому відчувається нестача повітря, діяльність ґрунтової мікрофауни ослаблена, і тому у ґрунті спостерігається нестача засвоюваного азоту;

- після скошування травостою у рослин при посиленому пагоноутворенні різко зростає потреба в усіх поживних речовинах;

- у кінці вегетаційного сезону більше значення мають фосфор і калій, як елементи, що сприяють підвищенню морозостійкості газонних трав;

- в наступні роки після кожного скошування трави особливо багато потребують поживних речовин. При проведенні підживлень слід враховувати динаміку поживних речовин у ґрунті протягом вегетаційного періоду.

Добрива краще вносити меншими дозами але частіше. Це особливо необхідно при підживленні газонів партерного типу, де часто скошується травостій. Багато газонів лишається без перекопування протягом 5-10 і більше років тому, поряд з підживленням мінеральними слід проводити підживлення газонів і органічними добривами. Для поверхневого підживлення газонів кращими органічними добривами є: перегній, компост, дрібний кінський гній, добре розкладений торф тощо. Потребу в поживних речовинах можна визначити за зовнішнім видом рослин (табл.5.1).

Таблиця 5.1

Ознаки нестачі поживних речовин у ґрунті

Нестача азоту	Нестача фосфору	Нестача калію
Світло-зелене забарвлення рослини. Нижнє листя. Більш світле, передчасно жовтіє, при всиханні має світло-бурий або жовтий колір.	Ріст і розвиток молодих рослин затримується. Листя тьмяно-зелені, іноді з червонуватим забарвленням.	Середнє і нижнє листя сильно починає жовтіти з кінчика, частина пластинки листя(ближча до стебла) лишається довго зеленою.
Посвітління забарвлення листя розпочинається з жилок і прилеглої до них частини пластинок. При всиханні листя жовтіє, світло - буре. Стебла тонкі, листя тонше і вужче, ніж при нормальному живленні рослини.	Нижнє листя жовтіє і буріє, при всиханні воно темно-бурого або червоного кольору.	Кінчики листя і краї поступово відмирають і буріють, з’являються некротичні плями.

Ґрунт газонів удобрюють перегноєм як після другого укосу, так і ранньою весною з розрахунку 10-12 т/га. Найбільш цінним є кінський або добре розкладений коров‘ячий гній. В якості добрива можна використовувати кістяну муку з розрахунку 300-700 кг/га, кров`яну муку 200-400 кг/га, пташиний послід, що має всі основні види поживних речовин в легкодоступній формі 300-500 кг/га. Мінеральні та органічні добрива заробляють в ґрунт за допомогою борін або грабель. Розсипати міндобрива на мокре листя трав не рекомендується, для уникнення опіків листя та стебла. Газони з низько-зимостійким травостоєм можна після останнього скошування посипати шаром перепрілого торфу або перегною. Це утеплює травостій і є добривом.

Розрахунок доз внесення добрив:

При розрахунку оптимальних доз мінеральних добрив ми враховуємо вміст поживних елементів у грунті, в добриві та від рослинності.

Розрахунок проводимо за формулою:

Д = ,

де, Д – доза добрив, кг/га;

У – запланований урожай, т/га;

Н – норматив витрат поживної речовини добрив на одиницю основної продукції, кг/т;

К₂ – коефіцієнт поправки на забезпеченість ґрунту N,P,K;

С – вміст поживної речовини в добриві,%.

Наявний вміст гумосу і поживних елементів у ґрунті( згідно завдання):

Гумус – 2,5%,

Азот – 3,5 мг/100г,

Фосфор ( Мачигін) – 3,0 мг/100г,

Калій (Мачигін) – 12,0 мг/100г,

Оптимальний вміст гумосу і поживних елементів в ґрунті:

Гумус – 4 - 4,5%,

Азот – 6,0 мг/100г,

Фосфор ( Мачигін) – 4,0 мг/100г,

Калій (Мачигін) – 25,0 мг/100г,

Середні нормативи витрат речовин мінеральних добрив на 1т трав, кг діючої речовини (Н):

N – 2,2

P₂О₅ – 1,1

K₂О – 0,8

Таблиця 5.2 Орієнтовні поправочні коефіцієнти для ґрунтів з різним ступенем забезпеченості поживними речовинами(К₂)

Добриво	Забезпеченість ґрунту
	Дуже низька	Низька	Середня	Підвищена	Висока	Дуже висока
Азотні	0,6	0,5	0,4	0,2	-	-
Фосфорні	1,4	1,0	0,8	0,6	0,6	-
Калійні	1,4	1,3	1,0	0,8	0,6	-

Запланований урожай (У):

Тонконіг лучний – 50 т/га;

Костриця червона – 40 т/га;

Костриця різнолиста – 40 т/га;

Мітлиця звичайна – 30 т/га.

Отже, середня врожайність – 40 т/га.

Для чорнозему типового розрахунок дози внесення:

- азоту; за вихідними даними азот становить 3,5 мг/100г, N_опт становить

6 мг/100г, отже забезпеченість ґрунту поживними речовинами низька, а поправочний коефіцієнт буде становити 0,5.

Вміст поживної речовини в аміачній селітрі – 34,5%. Середня урожайність – 40 т/га.

Д = = 1,28 ц/га або 128 кг/га.

- фосфору; вміст фосфору становить 3,0 мг/100г, а оптимальний вміст дорівнює 4мг/100г, забезпеченість ґрунту поживними речовинами середня, а поправочний коефіцієнт становить 0,8.

Вміст поживної речовини в простому суперфосфаті – 20,5%.

Д = = 1,72 ц/га або 172 кг/га.

- калію; калій становить 12,0 мг/100г, а оптимальний вміст дорівнює 25мг/100г, отже забезпеченість ґрунту поживними речовинами дуже низька, а поправочний коефіцієнт становить 1,4.

Вміст поживної речовини в калійній солі – 40%.

Д = = 1,12 ц/га або 112 кг/га.

На площу 9500 м² потрібно:

- азотних добрив – 128 кг/га * 0,95 га = 122 кг,

- фосфорних – 172 кг/га * 0,95 га = 163 кг,

- калійних – 112 кг/га * 0,95 га = 106 кг.

Таблиця 5.3 Розрахунок поживних речовин для підживлення газону, кг

Вид добрива	Площа газону, м2		Доза внесення кг/га		Доза внесення кг/0,95 га
Мінеральні добрива
Азотні	9500		128		122
Фосфорні	9500		172		163
Калійні	9500		112		106
Всього:		412		391

Отже, з розрахунків видно, що на площу 9500 м² потрібно внести 391кг мінеральних добрив.

Аерація. В результаті життєдіяльності трав формується густа, щільна дернина. Погіршується аерація у кореневій зоні та вологість ґрунту, органічна речовина слабо розкладається і слабше засвоюється. Це приводить до зниження продуктивності трав і, як підсумок, особливо на щільних ґрунтах, розпочинається сильний відпад. Для попередження цього явища використовують спеціальний прийом – проколювання газонів. При цьому утворювані спеціальним знаряддям отвори підвищують газовий обмін в дернині та сприяють кращому розподілу вологи. Покращується ґрунтовий фон, що призводить до активного засвоєння корінням поживних речовин.

Прочісувати дернину рекомендують навесні за допомогою грабель або спеціальних металевих ротаційних щіток. Цей прийом допомагає видаляти з поверхні газону сміття, стару відмерлу траву, зруйнувати мох і сприяє поверхневому спушенню дернини, руйнуванню повстяного шару. На молодих газонах він дуже ефективний.

Проколювання - обробка за допомогою спеціальних борін або голчастих катків, що забезпечують руйнування повсті. Всього роблять 200-300 проколів на 1 м² газону. Суцільне проколювання рекомендується проводити з 3-4 року життя газону, коли сформувалась щільна дернина. Перше проколювання роблять весною та повторюють в кінці літа. Колюче знаряддя може бути ручним, причіпним або моторним. Добрі результати дає одночасне проколювання з підживленням добривами. Для цього на барабані з зубами для проколювання кріпиться обертаючий циліндр - ємність для добрив. При проході добрива висипаються через спеціальні отвори порціями над проколами.