53

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Біологічний факультет

Кафедра лісового та садово-паркового господарства

Курсова робота

на тему: «Створення партерного газону та догляд за ним»

Виконав: студент 3 курсу

біологічного факультету

денної форми навчання

32 групи

Спеціальність «Лісове та садово-

паркове господарство»

Гуль Олександр Іванович

Перевірила:

Сахарук Галина Антонівна

Дата захисту: __________

Оцінка:

Луцьк - 2014

Вихідні дані

Область: Дніпропетровська;

Грунт: чорнозем типовий (гумус – 2,5%, N_гідрол – 35мг/кг, Р₂О₅ (Мачигін) – 30 мг/кг, К₂О(Мачигін) – 120 мг/кг, рН_сол – 6,2, щільність – 1,2г/см³, сума обмінних основ – 14,0 мг-екв, НВ – 18%);

Рослини: тонконіг лучний, костриця різнолиста, костриця червона, мітлиця звичайна.

Площа ділянки: 9500 м²

Реферат

Тема: Створення та догляд за газонами

Мета: За вихідними даними розробити проект створення газону. Вивчити природно - кліматичні та ґрунтові умови області. На основі даних запроектувати відповідний тип газону, скласти травосумішку за даними рослинами, розрахувати норму внесення добрив, а також норму висіву самого насіння. Описати догляд за газоном.

Об’єкт: Дніпропетровська область, її ґрунтово-кліматичні умови.

Предмет: Створення партерного газону та догляд за ним.

У даній курсовій роботі згідно з вихідними даними для Дніпропетровської області ми проаналізували природно-кліматичні умови, розробили проект по створенню партерного газону, описали етапи та заходи підготовки ділянки під газон, склали травосумішку із заданих рослин, описавши їх морфолого - біологічні особливості, розрахували дозу внесення добрив і норму висіву насіння. Також вказали рекомендовані заходи по догляду за газоном після появи перших сходів.

Ключові слова: Дніпропетровська область, природні умови, партерний газон, ґрунт, травосумішка, добрива, догляд, норми висіву.

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………6

Розділ 1. Значення лучних культур при створенні газонів у парках, садах та

інших зелених зонах……………………………………………………………….7

Розділ 2. Ґрунтово-кліматична характеристика області

2.1. Географічне положення області…………………………………………….12

2.2. Кліматичні умови……………………………………………………………..13

2.3. Ґрунтові умови………………………………………………………………..13

2.4. Характеристика ґрунту………………………………………………………14

Розділ 3. Морфологічні та біологічні особливості культур

3.1. Ботанічна характеристика культур………………………………………….16

3.2. Особливості росту і розвитку культур в даній області…………………..18

3.3. Вимоги культур до факторів зовнішнього середовища………………….19

Розділ 4. Технологія створення газонів

4.1. Визначення типу газону. ……………………………………………………..22

4.2. Складання травосумішки……………………………………………………...22

4.3. Розрахунок потреби насіння для висіву……………………………………...24

4.4. Підготовка насіння до сівби…………………………………………………...25

4.5. Обробіток ґрунту……………………………………………………………….27

4.6. Хімічна меліорація ………………………….…………………………………29

4.7. Сівба……………………………………………………………………………..29

4.8. Календарний план влаштування газону……………………………………31

Розділ 5. Догляд за газоном

5.1. Полив…………………………………………………………………………32

5.2. Боротьба з бур’янами, шкідниками та хворобами……………………....33

5.3. Стрижка………………………………………………………………………39

5.2. Підживлення та аерація дернини ………………………………………….41

5.5. Календарний план утримання газону……………………………………..46

Розділ 6. Економічна оцінка влаштування та утримання газону

6.1. Технологічна карта влаштування та утримання газону…………………49

6.2. Кошторис влаштування та утримання газону…………………………….51

Висновки ………………………………………………………………………….52

Список використаної літератури………………………………………………..53

ВСТУП

Останнім часом все більше уваги приділяють декоративному оформленню ділянок: висаджують різні квіти і чагарники, влаштовують водоймища і альпійські гірки, альтанки, укриті в'юнкими рослинами. Фоном для цього декору може служити газон. Він дає можливість різноманітити і підсилити тональність забарвлення дерев, чагарників і квітників, і в той же час смарагдово-зелений колір газону заспокоює і врівноважує колірна різноманітність насаджень. Слід по гідності оцінити та інші його властивості. Утворювана дернина закріплює ґрунт, затримує пил, підвищує вологість повітря, покращує мікроклімат ділянки.

Красивий свіжо-зелений газон - важливий елемент садової території. Саме його забарвлення пестить погляд, а м'який трав'яний килим налаштовує до відпочинку. Трав'яний покрив, доглянутий і густий, сприяє також поліпшенню мікрокліматичних умов. Газон сприятливо впливає на здоров'я. У найжаркіший день температура повітря над газоном на 4-5 градусів нижче, а вологість - відсотків на 15 вище.

Газон робить структуру саду легшою, оглядово розсовує межі, створює відчуття простору, зв'язує всі елементи саду в єдине ціле. Трава сама по собі робить благотворний вплив на людину. Загальновідомий позитивний вплив зеленого на людину, він заспокоює і розслабляє, знімає напругу. Газон, так само робить вплив на мікроклімат, а пострижена трава сприяє інтенсивному випаровуванню вологи.

Крім того, доглянутий газон створює особливу атмосферу і сприятливий психологічний фон, що позначається на здоров'ї. Оскільки газон, це молоді пагони, то вони інтенсивно виділяють кисень. Він поглинає пил і очищає ґрунт від бур’янів і шкідливих мікроорганізмів, а так само очищає і іонізує повітря, виділяє фітонциди. Газон зменшує вібрації і шуми, виконує важливе екологічне значення.

РОЗДІЛ 1. ЗНАЧЕННЯ ЛУЧНИХ КУЛЬТУР ПРИ СТВОРЕННІ ГАЗОНІВ У ПАРКАХ, САДАХ ТА ІНШИХ ЗЕЛЕНИХ ЗОНАХ

Луки разом з іншими угіддями з трав'янистою багаторічною рослинністю – важлива частина зеленого покриву Землі. Луки – це ділянки, вкриті багаторічною трав’янистою рослинністю і використовуються як сіножаті чи пасовища. Лучні угіддя, як і інші природні об’єкти (ліси, степ, болото), являють собою складну єдність абіотичних і біотичних компонентів: клімату, ґрунтів, рослин, тварин та мікроорганізмів.

У XIX-XX ст. сформувалася спеціальна наука - луківництво. Це наука про лукові рослини, про природні і сіяні кормові лукові угіддя. На основі її розробок удосконалюються прийоми догляду за луками, техніка створення нових, врожайних травостоїв, розробляються раціональні способи їх використання.

Луківництво пройшло такі періоди розвитку:

1. Найбільш стародавній період – коли худоба круглий рік паслася на луках, здобувала собі взимку уцілілі стебла і листя трав часто з під снігу.

2. У другому періоді худоба влітку також утримувалась на кормі, який поїдала на угіддях а на зиму робилися невеликі запаси сіна, соломи .

3. Третій період характеризуються розвитком кормодобування і луківництва в умовах промислового. У даних умовах було потрібно збільшення товарності тваринництва.

Луки завжди цінувалися і в Україні, вони є характерною рисою нашої природи. Луки традиційно були і залишаються основою кормової бази для худоби (корів, коней, овець, свиней), птиці, живляться ними і дикі тварини. Луки - це і краса сільської місцевості, широчінь і простори української природи. Все ширше розповсюджуються зараз газони в міських парках і приватних садибах - це тіж луки, які своєю доглянутістю і зеленню благотворно впливають на настрій і здоров'я людей. Згадаймо і красу спортивних газонів - луки для спортивних ігор - скільки емоцій, бадьорості і піднесення пов'язані з цими зеленими майданчиками! І всі вони - об'єкти луківництва, так само, як і луки, на яких отримують трав'яні корми.

Луки мають екологічне значення. Під такою своєрідною рослинністю сформувалися основні типи ґрунтів в тих зонах, де поширені угіддя з трав'яною рослинністю. Лучна рослинність в процесі своєї життєдіяльності сприяє накопиченню і збільшенню ґрунтової родючості, а будучи створена на місці колишньої ріллі (сіяні луги), трав'яна рослинність відновлює ґрунтову родючість після зниження її рівня під час догляду за сільськогосподарськими культурами.

Суцільні трав'яні покриви є також одним з найбільш ефективних засобів, що захищають від ґрунтової ерозії.

Лучні рослини мають ще цілий ряд дивовижних особливостей, що відрізняють їх від однорічних рослин. Вони розмножуються не тільки насінням, а й вегетативно, щорічно утворюючи нові покоління пагонів, починаючи з весни, і все нові і нові покоління їх протягом літа, до осені. Тому лучні рослини на луках і на газонах відростають щовесни. Крім того, вони формують протягом літа кілька врожаїв трави, а на газонах - відростання молодих пагонів, що і дозволяє утримувати газони у свіжому стані протягом усього теплого сезону.

У світовому і вітчизняному луківництві вирізняються дві типові протилежні тенденції: з одного боку, при багаторічному використанні, без догляду, луки поступово вироджуються, врожайність їх знижується, вони можуть зарости бур'янами, чагарниками і навіть лісом, але, з іншого - наукове ведення луківництва дозволяє зберігати протягом довгих десятиліть високу врожайність лугових травостоїв за допомогою застосування сучасних технологій і заходів по догляду (добриво, полив, підсів насіння цінних лугових рослин та ін.)

Культурні лучні рослини підрозділяють на сінокісні і пасовищні, а тепер і газонні (більшість газонних - це ті ж види пасовищних рослин, тільки спеціальних сортів). Цінні лугові рослини в основному належать до двох родин: злаки і бобові рослини; іноді висівають і деякі рослини різнотрав'я - з інших родин.

З лучних злаків, введених в культуру, використовуються тимофіївка лучна, вівсяниця лучна, лисохвіст лучний, кострець безостий, тонконіг лучний, костриця червона, мітлиця гігантська (біла) та інші, а з бобових лучних рослин - конюшина лучна, конюшина гібридна , конюшина повзуча (біла), люцерна посівна, люцерна мінлива, люцерна жовта, еспарцет посівний та інші види. Всі ці рослини в культурі представлені багатьма сортами, деякі види - десятками сортів. Така різноманітність видів і сортів лучних рослин обґрунтовується необхідністю мати матеріал для різноманітних природних умов у межах лісолучної і лісостепової, а також і степової (при зрошенні) зон, де в основному і використовуються перераховані вище види рослин для створення сіяних луків. Багато названих видів лучних рослин є також газонними, але зазвичай для газонів є спеціальні сорти цих видів (мятлика лучного, овсяниці червоної, мітлиці велетенської, овсяниці овечої, конюшини повзучої і деяких інших).

Завжди треба враховувати те, що всі необхідні заходи догляду за луками повинні проводитися за допомогою сучасних знарядь і машин, спеціально розроблених для застосування на луках. Таким чином, для успішного вирощування травостоїв та отримання трав'яних кормів необхідний якісний склад травостоїв, систематичний догляд за ними для забезпечення хороших урожаїв і, нарешті, науково обґрунтовані системи використання травостоїв. За природними луками доглядають, використовуючи прийоми поверхневого поліпшення: регулюють водний режим, відводячи зайві води, знищують купини, чагарники, вивозять з луків камені, знищують бур'янисті рослини, насамперед отруйні, вносять добрива і підсівають в існуючі травостої насіння бобових рослин. Підсів - захід, характерний для культурного луківництва. У його основі лежить внесення невеликих кількостей насіння, по 2-3 кг на 1 га конюшини повзучої (на пасовищах) або по 4-6 кг на 1 га насіння конюшини лучної або гібридної (на скошуваних луках).

Найбільш ефективними заходами вважаються добриво і підсів. На сильно вироджених луках, а також при освоєнні вирубок, осушених боліт, при переведенні орних земель в лукові використовують прийоми корінного поліпшення - створюють сіяні травостої. Регулюють водний режим капітальним осушенням (за допомогою закритого дренажу), переводять поверхню території в нормальний господарський стан (знищують чагарники, пні, нерівності рельєфу, прибирають камені), ретельним чином вирівнюють поверхню, обробляють ґрунт розпушуванням за допомогою різних механізмів і знарядь, вносять в ґрунт добрива і, нарешті, проводять висів травосумішей - сумішей насіння декількох видів лучних рослин. Всі ці заходи і прийоми обґрунтовані науковими розробками луківництва, мають свої нормативи і терміни виконання для різних природних умов.

З року створення сіяних луків (року посіву) вживають заходи щодо щорічного догляду за травостоями і організують правильне їх використання.

Добрива на луках помітно збільшують врожайність і підвищують поживність кормів, виготовлених із трав. Проте підвищені дози добрив, особливо азотних, викликають зміну звичайного співвідношення надземної і підземної мас рослин. На природних луках маса підземних органів в кілька разів (іноді в 8-10 разів) перевищує масу надземних частин рослин. Це забезпечує базу для довголітнього збереження лучної рослинності на угіддя до сотень років. Добрива ж викликають різке зростання саме надземної фітомаси. Таким чином зменшується можливість довголітнього функціонування луків. Систематичне внесення в ґрунт луків надмірно високих доз добрив приводить до помітного зниження довголіття травостоїв (до 5-10 років). Застосування ж науково обґрунтованих оптимальних доз добрив забезпечує не тільки отримання хороших урожаїв трави, але й збереження травостоїв протягом 30-50 років, що економічно вигідно.

Помітні проблеми створюються людьми при неправильному використанні луків: по-перше, коли луки розорюються для створення інших угідь (місцями розорюють навіть заплавні луки), по-друге, коли луки удобрюють занадто високими, необґрунтованими дозами мінеральних добрив (у цьому плані особливо небезпечні азотні добрива), що приводить до підвищеного вмісту в траві нітратів, і по-третє, коли луки використовують надто інтенсивно (при нестачі площ) - це особливо небезпечно по відношенню до пасовищних угідь. Дана проблема виникає при випасі стад тварин, для яких не вистачає кормів на наявних площах пасовищ, що і приводить до деградації пасовищ, тобто вибивання травостоїв до оголеного ґрунту.

Застосування науково обґрунтованих норм мінеральних азотних добрив в науково обґрунтовані терміни гарантує запобігання накопичення в травах і трав'яних кормах небезпечного для здоров'я тварин та людей кількості нітратного азоту.

РОЗДІЛ 2. ҐРУНТОВО-КЛІМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛАСТІ