Склад субстратів для оранжерей % за об’ємом

Культура	Дернова земля або окульту-рений ґрунт	Пере-гній	Пісок	Дерев-на тирса	Гній	Торф
						Сильнорозк-ладений	Слабо- і середньо-розкладений
Троянда	40-50	-	10-20	-	10-20	10-20	-
	50-60	-	10	10-20	20	-	-
	20-40	-	10	10-20	-	40-50	-
	30-50	-	10	-	10-20	-	-
	-	-	-	40-50	10-20	30-40	-
Гвоздика, хризантема	30-40	10-20	-	10-20	-	20-30	-
	20-30	10-20	10-20	-	-	30-40	-
	30-40	-	-	10-20	-	30-40	-
Гербера	-	-	-	-	-	-	100
	-	-	-	50	-	-	50
	-	30	20	50	-	-	-
	-	-	-	50	-	50	-

Перед використанням всі ґрунтові суміші знезаражують (пропарюванням інші способи).

До штучних субстратів відносяться наступні:

керамзит — округлі гранули з гладкою малосхильною до хімічних дій поверхнею. Його отримують з безкарбонатних глин випаленням при температурі 1200 °С. Застосовують як теплоізолятор в будівництві. При використанні в гідропонних теплицях гранули керамзиту розбивають (їх внутрішність пориста), щоб збільшити його ємкість;

вермикуліт — світла гідрослюда, що складається з тонких шаруватих плівок. Є комплексом силікатів алюмінію, магнію і заліза. При температурі 250-350 °С збільшується в об’ємі в 18-25 разів. Матеріал пухкий і вологоємний, його щільність 0,15 г/см³, вологоємкість 300-400 %. Для створення сприятливих водно-повітряних умов полив вермикуліта має бути рідким і помірним;

перліт — це вулканічне скло, що містить багато (72-76 %) кремнезему, оксиди калія, натрію, алюмінію, заліза. При високих температурах збільшується в об’ємі і набуває пористої структури. Щільність 0,4 г/см³. Має високу адсорбційну здатність і вологоємкість 700- 800 %, але швидко міняє склад поживного розчину, тому працювати з перліітом потрібно обережно. Основне застосування — для вкорінення живців. Зволожують часто;

іонітні — субстратами є гранульовані (діаметр гранул 1-3 мм) або волокнисті полімерні очищені смоли темно-жовтих або коричневих кольорів, що нерозчинні, але сильно набрякають у воді.

Їх насичують поживними елементами в необхідних пропорціях.

Іоніти — своєрідна модель ґрунтового поглинаючого комплексу. Вони поєднують в собі обмінну форму живлення ґрунту і переваги методу гідропоніки — забезпеченість потрібним рівнем живлення, міцність структури і високу повітрязабезпеченість.

Іонітні субстрати потрібно поливати, подаючи воду знизу. Термін їх придатності три-чотири роки, після чого їх регенерують, насичуючи калієм і азотом.

Марки субстратів — ІС2 з частинками діаметром 0,2-1,5 мм бруштинового кольору і КУАН2 з частинками діаметром 0,5-2 мм чорного кольору, щільність 1,15-1,3 г/см³, вологоємкість 100-150 %. Іонітні субстрати доцільно використовувати, особливо для вкорінення живців, в суміші з вологоємними субстратами (перлітом, вермикулітом, тирсою) в співвідношенні 1 : 1, оскільки більше половини води в іонітних субстратах знаходиться в зв’язаному стані (набухання), легкорухомої води в них мало (18-20 %).

3. У тепличному господарстві особливу увагу приділяють технології і якості приготування тепличних ґрунтів, оскільки вони розраховані на тривале безперервне використання без зниження їх родючості. Успіх технології вирощування рослин у теплицях залежить від багатьох складових. Одним з них є субстрат. Субстрат - це середовище, в якому розташовується коренева система рослин.

Субстрат повинен відповідати наступним вимогам:

- не виділяти токсичні речовини,

- не порушувати поживний режим і не змінювати сильно реакцію поживного розчину,

- мати високу пористість, що визначає хорошу аеровану і водоутримуючу здатність,

- мати високу поглинювальну здатність

- володіти міцністю при використанні, що забезпечує поліпшення дренажу і аерації кореневої системи

- мати хорошу теплоємність

- не містити насіння бур'янів і патогенні організми

- мати низьку щільність.

Технологія виробництва ґрунтосумішей включає заготування компонентів, їх змішування, нейтралізацію кислотності вапнуванням. Вапно додають у торф перед змішуванням, мінералі добрива краще вносити після завезення ґрунту у теплиці.

Компоненти змішують на спеціальних площадках з твердим покриттям (агрозона), що не підтоплюються поверхневими стоками води.

Бурти з компонентами розміщують поряд. Екскаватор проводять почергове дозоване вкладання компонентів у штабель, який потім перемішують навантажувачем. Штабель зволожують до 50-60% (до об’єму).

Торф’яні ґрунти можна завозити в теплиці після змішування без компостування.

Основні показники фізичних властивостей тепличних ґрунтів наведені у табл. 16.