УДОБРЕННЯ ЗАКРИТОГО ГРУНТУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ДЕКОРАТИВНИХ КУЛЬТУР (ПОЖИВНИЙ РЕЖИМ ТЕПЛИЧНИХ ГРУНТІВ)

План.

1. Живлення рослин

2. Роль елементів живлення та основні види добрив

3. Удобрення декоративних культур

4. Вапнування декоративних культур

5. Діагностика порушень живлення рослин

1. Живлення рослин - процес поглинання і засвоєння з навколишнього середовища хімічних елементів, необхідних для їх життя. Одні поживні елементи рослини поглинають з повітря у формі вуглекислого газу і молекулярного кисню, інші - з грунту у формі води і іонів мінеральних солей. Відповідно розрізняють повітряне (фотосинтез) і грунтове (кореневе) живлення.

Повітряне живлення

Фотосинтез є основним процесом, що приводить до утворення органічних речовин в рослинах. При фотосинтезі сонячна енергія в зелених частинах рослин, що містять хлорофіл, перетворюється на хімічну енергію, яка використовується на синтез вуглеводів з вуглекислого газу і води. На світловій стадії процесу фотосинтезу відбувається реакція розкладання води з виділенням кисню і утворенням багатої енергією сполуки (АТФ) та відновлених продуктів. Ці сполуки беруть участь у наступній темновой стадії в синтезі вуглеводів і інших органічних сполук з СО2.

При світлі як продукт простих вуглеводів (гексоз) сумарне рівняння фотосинтезу виглядає таким чином:

6 СО₂+6Н₂О+ 2874 кДж →С₆Н₁₂O₆ +6 O₂

Шляхом подальших перетворень з простих вуглеводів в рослинах утворюються складніші вуглеводи, а також інші безазотисті органічні сполуки. Синтез амінокислот, білка і інших органічних азотвмісних сполук в рослинах здійснюється за рахунок мінеральних сполук азоту (а також фосфору і сірки) і проміжних продуктів обміну — синтезу і розкладу — вуглеводів.

В процесі фотосинтезу утворюється понад 90% сухої речовини рослин.

Рис. 1. Живлення рослин.

Кореневе живлення

Азот і зольні елементи поглинаються з ґрунту поверхнею кореневої системи рослин у вигляді іонів (аніонів і катіонів). Так, азот може поглинатися у вигляді аніона NO₃^- і катіона NH₄⁺ , фосфор і сірка — у вигляді аніонів фосфорної і сірчаної кислот — Н₂РО₄^-або НРО₄^2- і SO₄^2-, калій, кальцій, магній, натрій — у вигляді катіонів К⁺, Са²⁺, Mg²⁺, а інші мікроелементи — у вигляді відповідних аніонів або катіонів.

2. Роль окремих елементів живлення достатньо добре вивчена.

Азот входить до складу складних сполук, з яких будується білок - основа живої матерії. Азот також входить до складу хлорофілу, що грає важливу роль у фотосинтезі рослин. Листя втрачає зелене забарвлення, молоде листя блідо-зелене, на них з'являються червоні крапки, листя стає вузьким і передчасно обпадає. Виявляється насамперед на старому листі. Пагони коротшають, цвітіння слабшає. Деревина стебел погано визріває, зимостійкість знижується.

При нестачі азоту листя стає блідо-зеленим, потім жовтіє, ріст рослин затримується, листя дрібнішає. Від недоліку азоту в першу чергу жовтіє нижнє листя рослин, потім поступово охоплює всю рослину.

Рис. 2 Нестача азоту у троянди

Надлишок азоту - листя стає темно-зеленим, крупним і соковитим, цвітіння (і дозрівання плодів у лимона, апельсина і ін.) затримується. У сукулентних рослин (наприклад, кактусів, алое і ін.), надлишок азоту викликає стоншування шкірки, яка лопається, що приводить рослину до загибелі або залишає потворні шрами.

Рис. 2 Надлишок азоту у коноплі

Для удобрення рослин азотом застосовують азотні мінеральні добрива (аміачна селітра, сульфат амонію та ін.).

Азотні добрива, які містять менше ніж 35% азоту, вважаються простими, а більше ніж 35% - концентрованими (табл.3).

Залежно від форми сполуки, до складу якої входить азот, азотні добрива поділяють на:

- аміачні (амонійні) добрива, що містять азот в аміачній (амонійній) формі (NН₃, NН₄⁺), наприклад сульфат амонію, хлорид амонію, аміачна вода, безводний аміак.

- нітратні добрива (солі азотної кислоти - селітри), що містять азот у нітратній формі (NО₃^-), це натрієва, кальцієва та калійна селітри.

- аміачно-нітратні добрива, що містять азот в аміачній і нітратній формах; до них належать аміачна селітра, вапнисто-аміачна селітра; сульфат- нітрат амонію.

- амідні добрива, що містять азот в амідній формі ( - NН₂), це сечовина (карбамід), карбамідформ (сечовиноформальдегідна сполука) і ціанамід кальцію (нітридокарбонат  N  C  N).

Фосфор входить до складу так званих нуклеопротеїдів - головної складової частини клітинного ядра. Фосфор забезпечує енергетичні процеси в клітинах рослин.

При нестача фосфору - листя стає темно-зеленого кольору, має дещо голубуватий відтінок, з'являються бурі або червоно-фіолетові плями, які поступово захоплюють весь листок. В першу чергу вражається старе нижнє листя, потім процес розповсюджується на всю рослину. Ріст пагонів і коренів сильно сповільнюється, нове листя дрібне, затримується цвітіння. Рослини втрачають декоративність.

Рис. 3 Нестача фосфору у:
троянди	фікуса

При надлишку фосфору, що зустрічається досить рідко, у рослини порушується засвоєння заліза і цинку - на листках з'являється хлороз.

До промислових фосфорних добрив належать продукти переробки природніх (фосфоритів і апатитів) і частково відходи металургійної і м’ясної промисловості.

За розчинністю і доступністю для рослин фосфорні добрива поділяють на такі групи:

1) добрива, розчинні у воді і легкодоступні для всіх рослин - суперфосфат звичайний, порошкоподібний, гранульований, подвійний та потрійний і суперфосфат з добавкою мікроелементів (марганізований, боратовий, цинковий);

2) добрива, не розчинні у воді, але розчинні у слабких кислотах і також доступні для рослин - преципітат, мартенівський фосфатшлак, томасшлак, знефторений фосфат, плавлений фосфат;

3) добрива, не розчинні у воді і погано розчинні в слабких кислотах; фосфати цих добрив доступні для більшості культур лише після взаємодії їх з кислими грунтами, внаслідок чого важкорозчинні фосфати добрив переходять у краще розчинні – фосфоритне борошно, кісткове борошно, фосфорити .

Калій бере участь в азотному обміні (допомагає рослині засвоювати вуглекислоту з повітря) і гідратації протеїнів в клітках. Калій особливо необхідний квіткам.

При нестачі калію, в клітинах відбувається накопичення аміаку, від чого починається відмирання тканин (листя жовтіє з країв і починає поступово обпадати). Ріст рослин різко затримується. Характерна ознака калієвого голодування - світла облямівка по всій поверхні листка. Причому пожовтіння починається з верхівки листка і далі вниз між жилок до черешка. Крім того, при нестачі калію рослини легше піддаються грибковим захворюванням, квіти не утворюються або вони дуже дрібні.

Калій. При дефіциті калія краю листя жовтіють, прожилки залишаються зеленими. Часто краї листя засихають. Поступово листя жовтіє повністю і набуває червонувато-фіолетового кольору. Пожовтіння починається з верхівки листя. Квітки дрібні. Молоде листя стає червонуватого відтінку, з коричневими краями. Часто спостерігається у троянд, зростаючих на піщаних грунтах. Процес відмирання починається з нижнього листя і розповсюджується на молоді листочки. Вони чорніють, відмирають.

Рис. 4 Нестача калію у:
троянди	корділіни

При надлишку калію можна відзначити так само уповільнення росту. Листя при цьому має більш темний відтінок, а нове листя дрібнішає. Надлишок калію приводить до утрудненого засвоєння таких елементів як кальцій, магній, цинк, бор і ін.

За вмістом поживних речовин калійні добрива поділяються на дві групи:

- прості калійні добрива, що містять калію (К₂О) до 30%, - сильвініт, каїніт, полігаліт, шеніт, лангбейніт, калімагнезія, калімаг; ці добрива за винятком калімагу і калімагнезії добувають простим розмелюванням калійних руд, тому їх називають сирими калійними солями;

- концентровані калійні добива, що містять калію (К₂О) понад 30%; до цієї групи добрив належать хлорид калію, 30%- і 40%-на калійна сіль, калій-електроліт, сульфат калію, поташ, попіл.

Сірка - є одним з джерел побудови протеїнів клітини. Необхідна для нормального росту і розвитку рослини. При недоліку сірки листя стає світлим, припиняється ріст і розвиток рослини. Загалом, картина дуже схожа на ознаки недоліку азоту, з тією лише різницею, що пожовтіння, яке відбувається поступово, починається з більш молодого листя. Листя, що при цьому пожовтіло, майже не обпадає. При надлишку сірки листя поступово жовтіє з країв і скуйовджується, підвертаючись всередину. Потім буріє і відмирає. Іноді листя має не жовтий, а бузково-бурий відтінок.

Рис. 5 Нестача сірки у лимона

В останні роки розроблений ряд удосконалень у використанні різних сполук сірки в якості добрив. Такими сполуками є:

1) полісульфід амонію;

2) полісульфід кальцію;

3) тіосульфат амонію;

4) розчин сірки з рідким аміаком;

5) сульфат амонію;

6) сплави фосфоритів з сіркою;

7) азотно-кислий амоній, покритий гіпсом;

8) суперфосфат;

9) гіпс.

Кальцій також дуже необхідний для рослин - він бере участь у вуглеводневому і азотному обміні, забезпечує проникність клітинних стінок.

Нестача кальцію послаблює ріст коренів, верхівки стебел і молоді листочки відмирають. При цьому молоде листя (в першу чергу) блідне і скручується, стає неначе гофрованим, потім відмирає. Нестача кальцію приводить до зниження показника рН ґрунту, при цьому рослина перестає засвоювати і інші елементи живлення.

На фоні нестачі кальцію можна відзначити ознаки "загального голодування". До нестачі кальцію приводить надлишок таких елементів, як азот, калій і магній. Особливо кальцій необхідний для кактусів, які мають великі або багато колючок.

Рис. 6 Нестача кальцію у:
троянди	фіалки

Кальцій викоритовують як добриво у вигляді вапняку, крейди, дефекату і в інших сполук.

Магній входить до складу хлорофілу і бере участь у фотосинтезі рослин.

При нестачі магнію листя блідне, можливий хлороз, який виявляється в тому, що на листовій пластинці починається пожовтіння між подовжніми жилками, спочатку це дрібні плямочки, що збільшуються в розмірах, потім широкі смуги, самі жилки залишаються зеленими. Потім листок має оранжевий і червонуватий відтінок, буріє і відмирає. Цвітіння затримується, сповільнюється ріст рослини. Недолік магнію виявляється в першу чергу на старих нижніх листках рослин.

Рис. 7 Нестача магнію у:
троянди	пуансетії

При надлишку магнію, у рослини починають відмирати корені, рослина перестає засвоювати кальцій, і наступають такі симптоми, які характерні при нестачі кальцію.

Магнієві добрива поділяють на:

- прості: сульфат магнію, силікати магнію;

- складні : доломітове борошно, магнезит, каїніт, калімагнезія, вермикуліт.

Залізо бере участь в утворенні хлорофілу і білків. Оскільки ступінь розчинності заліза, щопоглинається коренями рослин напряму залежить від кислотності ґрунту, то кількість легкодоступних форм заліза більше на ґрунтах з кислою реакцією рН. Отже нестача заліза швидше проявляється на лужних ґрунтах.

При нестачі заліза припиняється утворення хлорофілу, листя стає світло-жовтим (хлороз). Проявлятися це буде не так як при нестачі магнію, коли пожовтіння відбувається вздовж жилок, а жовті плями утворюються спочатку між жилками, а потім і по всій поверхні листка. Хлороз листя починається з молодого листя і потім розповсюджується на старе листя, охоплюючи всю рослину.

Рис. 8 Нестача заліза у:
троянди	клеродендрума

Надлишок заліза трапляється досить рідко, при цьому припиняється ріст кореневої системи і всієї рослини. Листя при цьому має більш темний відтінок. Якщо ж через які-небудь причини надлишок заліза виявився дуже сильним, то листя починає відмирати і обсипатися без жодних видимих змін. При надлишку заліза утрудняється засвоєння фосфору і марганцю, тому можуть виявлятися і ознаки нестачі цих елементів.

Нестача заліза для рослин компенсується за рахунок добрив, до яких належить залізний купорос - Fe₂SO₄ ^. 7H₂O та хелатні сполуки заліза.

Бор бере участь в утворенні структури клітинних стінок і синтезі нуклеїнових кислот. Бор необхідний рослинам для нормальної життєдіяльності точок росту, тобто наймолодших частин рослини.

Нестача бору призводить до того, що в тканинах рослин нагромаджуються токсичні речовини (хінони), що викликають отруєння рослини. При нестачі бору відбувається відмирання верхівкових бруньок і їх загнивання, а молоді рослини гинуть. Листя буріє, деформується і відмирає. При тривалому недоліку бору молоде листя з'являється дрібним, стебла і листя стоншуються, квіти обпадають або цвітіння не наступає зовсім.

Рис. 9 Нестача бору

При надлишку спостерігається забарвлення старого листя у коричневий колір. З'являються жовті смужки на краях листя нижнього і середнього ярусів. Листя приймає куполоподібну форму.

Борні добрива які випускаються нині промисловістю містять бор в добре розчинній у воді формі. Вони представлені солями борної Н₃ВО₃ або тетраборної (Н₂В₄О₇) кислоти та хелати. Крім того, для сільськогосподарських потреб придатні такі сполуки бору, як бура - Na₂B₄O₇ ^. 10H₂O; сирі боратові руди - борацит та гідроборацити, борнодатолітове борошно; відходи хімічної промисловості - осаджений борат магнію та боратові шлаки.

Марганець підвищує у рослин асиміляцію вуглекислоти, тобто відіграє важливу роль у фотосинтезі і диханні рослин.

Нестача марганцю виявляється в першу чергу на ґрунтах з підвищеним вмістом кальцію, особливо якщо при поливі використовувалася жорстка вода. При нестачі марганцю рослини мають мало листків. На листку можна побачити ознаки хлорозу, при цьому виявлятися він буде не так, як при недоліку магнію або заліза, а у вигляді дрібних жовтих крапок і плямочок. Потім листя блідне, а на місці крапок з'являються блідо-жовті некрозні плями. Це так званий краплинний хлороз. Починається він, як правило, з країв листка, охоплюючи всю листову пластинку.

Рис. 10 Нестача марганцю в лимона

Надлишок марганцю, на відміну від його недоліку виявляється частіше на кислих ґрунтах. В результаті надлишку марганцю в клітинах рослин зменшується вміст хлорофілу, тому при цьому симптоми будуть такі ж як і при недоліку магнію, тобто починається хлороз, в першу чергу із старого листя, з'являються бурі некротичні плями. Листя зморщується і облітає.

В якості марганцевих добрив найбільш поширеними є: сірчано-кислий марганець, марганізований суперфосфат, марганізовна нітрофоска, марганцеві шлаки. Нині широко використовують марганець у хелатних формах.

Мідь бере участь в синтезі білків і вуглеводів, а відповідно і в процесах фотосинтезу і дихання, підвищує стійкість рослин до грибкових захворювань.

Нестача міді спостерігається при надлишку фосфору, тобто при надмірному внесенні фосфорних добрив. Так само нестача міді проявляється на багатих гумусом ґрунтах або при надмірному внесенні гумусних добрив, оскільки відбувається скріплення іонів міді гумусними речовинами. При нестачі міді втрачається тургор листя, воно скручується і рослина в'яне, на листках з'являються білі хлорозні плями («біла чума»). Листя на верхівках, з якого починає виявлятися нестача міді, має дуже великі розміри і бліде забарвлення. Надлишок міді також надзвичайно шкідливий для рослин. Виявляється він в тому, що рослина гальмується в розвитку, на листках з'являються бурі плями і вони відмирають. Починається процес з нижніх листків.

Рис. 11 Нестача міді

В якості мідних добрив використовують: колчеданні (піритні) недогарки - це відходи сірчанокислотного та паперово-целюлозного виробництва; мідний купорос (сульфат міді); хелати міді.

Молібден бере участь в азотному обміні.

Нестача молібдену виявляється в першу чергу на кислих ґрунтах. Оскільки при недоліку молібдену знижується вміст хлорофілу в тканинах, то на листках з'являються жовті плями, між жилками або на краю листка. Краї листя закручуються і сохнуть. У квітучих рослин утворюються квітки потворних форм. Надлишок молібдену приводь до порушення засвоюваності міді, відповідно ознаками недоліку цього елемента.

Рис. 10 Нестача молібдену

В якості молібденових добрив використовують: молібденовокислий амоній (молібдат амонію), молібденізований суперфосфат простий і подвійний, відходи електролампової промисловості (0,3-0,4% молібдену) у водорозчинній формі, хелати молібдену.

Крім мінеральних добрив, поповнити нестачу маро –та мікроелементів, також підвищити родючість тепличних грунтів можна шляхом внесення органічних добрив.