- •3. В. Герасимчук, доктор економічних наук, професор
- •Isbn 966-8251-30-X
- •Розділ 9 Фінанси кнр
- •Розділ 10 Фінанси Російської Федерації
- •Розділ 11 Фінанси окремих постсоціалістичних і соціалістичних країн та проблеми їх реформування
- •1.1. Суспільні блага в громадянському суспільстві та їх фінансування державою
- •1.2. Зовнішні екстерналії
- •1.3. Теорема Рональда Коуза. Критика р. Коузом «податку Пігу»
- •Розділ 2
- •2.1. Теорія суспільного вибору
- •2.2. Парадокс Ерроу. Теорема к. Ерроу
- •2.3. Політична рівновага. Парето-оптимум
- •3.1. Методи фінансування державних видатків
- •22 Розділ з
- •3.2. Мета і принципи формування державних доходів
- •3.3. Деякі основи оподаткування в цивілізованому суспільстві
- •24 Розділ з
- •3.4. Податковий тягар, його структура. Ухилення від податків
- •3.5. Поширення тіньової економіки у світі. «Відмивання брудних грошей»
- •10. Використання офшорних компаній.
- •4.2. Суть держави загального добробуту та зміни в ній у сучасних умовах
- •42 Розділ 4
- •4.3. Проблеми фінансування малозабезпечених з бюджету
- •4.4. Глобалізація і соціальна політика у розвинутих країнах
- •Розділ 5
- •5.1. Основні причини і наслідки бюджетних дефіцитів
- •5.2. Бюджетне фінансування дефіциту
- •1. Теорема д. Рікардо (теорема еквівалентності)
- •2. Теорема р. Барро (теорема нейтральності державного боргу)
- •5.3. Вплив державного кредиту на державний борг та економіку країни
- •5А Механізм управління і проблеми обслуговування державного боргу
- •Розділ 6 фінанси сша
- •6.1. Федеральні фінанси сша. Бюджетний процес
- •6.2. Фінанси штатів і місцевих органів влади
- •6.3. Проблеми сучасної бюджетної політики в сша
- •6.4. Особливості функціонування податкової служби в сша
- •6.5. Проблеми сучасного фінансового ринку в сша
- •6.6. Деякі особливості фінансів підприємств у сша
- •6.7. Фінанси домашніх господарств у сша
- •85 Розділ 7 фінанси японії
- •86 Розділ 7
- •7.3. Бюджети місцевих органів влади
- •7.4. Спеціальні фонди в Японії
- •7.5. Фінанси державних підприємств
- •7.6. Проблеми фінансової системи та фінансового ринку Японії
- •7.7. Фінанси підприємств в Японії
- •7.8. Фінанси домогосподарств в Японії
- •7.9. Особливості структури й функціонування податкової служби в Японії
- •Розділ 8
- •8.1. Фінанси Європейського Союзу
- •Маастрихтські критерії
- •8.2. Фінанси фрн
- •8.2.1. Федеральний бюджет як головна ланка фінансової системи фрн
- •8.2.2. Спеціальні урядові фундації
- •8.2.3. Бюджети земель і общин фрн
- •8.2.4. Особливості структури та діяльності податкових органів фрн
- •8.2.5. Деякі особливості фінансового ринку в фрн
- •8.2.6. Фінанси домашніх господарств і підприємств у фрн та їх оподаткування
- •8.2.7. Фінансування соціального захисту у фрн та існуючі тут проблеми
- •8.3. Фінанси Франції
- •8.3.1. Державні фінанси Франції
- •Структура планових доходів бюджету Франції на 2001 p., %
- •Структура видатків бюджету Франції (на початок 90-х років XX ст., %)
- •132 Розділ 8
- •134 Розділ 8
- •Приєднані бюджети в 1995 році*
- •8.3.2. Податкова система Франції
- •8.3.3. Податкова служба та її функції
- •8.4. Фінанси Великобританії
- •8.4.1. Державні фінанси Великобританії
- •8.4.2. Податкова система Великобританії' та її особливості
- •Основні податки Великобританії
- •8.4.3. Державні витрати і державний борг Великобританії
- •8.4.4. Фінанси домогосподарств у Великобританії та їх перспективи
- •156 Розділ 8
- •Розділ 9 фінанси кнр
- •9.2. Особливості державного бюджету кнр (на прикладі держбюджету на 2002 рік)
- •11 М.І.Карлін
- •9.3. Особливості оподаткування в кнр. Вплив податків на фінанси підприємств і домогосподарств
- •9.4. Проблеми фінансів державних підприємств
- •9.5. Банківська система Китаю
- •Розділ 10
- •10.1. Бюджетна система країни. Доходи і витрати федерального бюджету рф
- •10.2. Проблеми профіцитної бюджетної політики Росії
- •10.3. Принципи побудови бюджетної системи рф та проблеми міжбюджетних відносин
- •10.4. Нормативно-правове регулювання податкових відносин у рф
- •10.5. Основні напрями змін у податковій системі Роси
- •186 Розділ 10
- •10.6. Державна податкова служба в рф
- •10.7. Основні завдання бюджетної політики Російської Федерації на 2004 рік і середньострокову перспективу
- •10.8. Фінанси державних підприємств
- •Розділ 1 1
- •200 Розділи
- •11.1.2. Бюджет одиниці місцевого самоврядування
- •11.1.3. Особливості бюджетного процесу в Польщі
- •11.1.4. Фінанси Польщі до реформи 1990 року і після неї
- •Доходи місцевих органів влади, у % до всієї суми
- •11.1.5. Реформа місцевого самоврядування і фінансів у Польщі
- •11.1.6. Види податків і зборів у Польщі. Їх вплив на доходи підприємств і домогосподарств
- •11.1.7. Пенсійна реформа в Польщі та її проблеми
- •11.1.8. Особливості фінансів гмін у Польщі
- •Is m.I. Карлін
- •11.1.9. Фінанси малих і середніх підприємств у Польщі
- •11.1.10. Шляхи оптимізації доходно'/бази бюджетів усіх рівнів: досвід Польщі та можливості його застосування в Україні
- •11.2.2. Загальна характеристика податкової реформи та податкового кодексу Чехії
- •11.3. Фінанси Угорської Республіки
- •11.3.2. Реформування системи пенсійного забезпечення в Угорщині
- •11.3.3. Недоліки і здобутки реформування пенсійної системи Угорщини
- •11.4. Економіка та фінанси Словенії
- •11.5. Проблеми і досвід реформування пенсійних систем у країнах Східної Європи
- •11.6. Деякі результати реформування фінансово-економічних систем постсоціалістичних країн та пострадянських країн у 90-х роках XX століття
- •11.7. Особливості реформування фінансово-економічних систем постсоціалістичних країн Балтії (на прикладі Латвії")
- •11.8. Особливості фінансової системи Білорусі
- •276 Розділи
- •11.9.2. Республіка Туркменістан
- •11.9.3. Монголія
- •11.10. Деякі особливості функціонування
- •11.10.1. Соціалістична Республіка в 'єтнам
- •19 М.І. Карлін
- •11.10.2. Республіка Куба
- •11.10.3. Корейська Народно-Демократична Республіка
- •Розділ 12
- •12.1. Фінанси деяких країн Азії
- •12.1.1. Фінанси Республіки Корея
- •12.1.2. Деякі особливості фінансової системи Тайваню
- •12.1.3. Розвиток фінансово-економічної системи Індії в сучасних умовах
- •12.1.4. Турецька Республіка
- •12.1.5. Азіатська роз'єднаність
- •12.2. Фінанси окремих країн Латинської Америки та шляхи їх реформування
- •12.2.1. Республіка Чилі
- •12.2.2. Мексиканські Сполучені Штати
- •12.2.3. Федеративна Республіка Бразилія
- •12.2.4. Аргентинська Республіка
- •12.2.5. Загальні питання фінансового розвитку країн Латинської Америки
- •12.3. Фінанси деяких країн Африки
- •12.3.1. Загальна характеристика фінансового стану країн Африки у 80—90 роки XX століття
- •13.3.2. Федеративна Республіка Нігерія
- •12.3.3. Тоголезька Республіка
- •12.3.4. Проблеми і перспективи фінансово-економічного розвитку країн Африки
- •Додатки
- •Постанова
- •Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (fatf)
- •Превентивні заходи і конфіскація
- •Здійснення превентивних заходів, таких як заморожування і
- •Обмін загальною інформацією
- •Інші форми співпраці
- •Макроекономічні характеристики країн з перехідною економікою,
- •Структура урядових витрат у країнах перехідного періоду
- •Карлін Микола Іванович фінанси зарубіжних країн
- •61001, М. Харків, вул. Державінська, 38.
12.3.3. Тоголезька Республіка
На прикладі Того можна з'ясувати особливості системи оподаткування в африканській країні, що розвивається.
В основі системи оподаткування Того лежить Кодекс права. Це комплексний документ, який регулює всі сторони комерційної діяльності в країні. Суб'єктами оподаткування є фізичні, юридичні особи і прирівнені до них різні комерційні організації і підприємства, які у відповідності з Кодексом сплачують прямі чи непрямі податки. Прямі податки включають у себе відрахування від прибутків промислових і торгових підприємств, надходжень від загального прибуткового податку, податки на прибутки неторгових закладів і об'єднань. Державні підприємства весь чистий прибуток перераховують у дохід держави.
Підприємства сплачують такі податки:
податок з торгового обороту — 2%;
податок на прибуток — 40%;
відрахування в національний фонд розвитку (інвестицій) — 0,5% від торгового обороту;
податок на нерухомість — 10% від вартості орендної плати;
професійний податок — 6% з торгового обороту;
відрахування на соціальні потреби — 6% від суми зарплати, що виплачується персоналу фірми;
спеціальні виплати на розвиток житлового будівництва — 1% від суми зарплати, що виплачується всьому персоналу фірми;
реєстраційні збори;
податок на підприємця — 18,1% від суми зарплати персонала фірми;
митні збори — 27% від вартості імпортного товару.
Крім того, фірма вносить гроші в партійну касу на забезпечення безпеки країни, здійснює інші пожертвування. Вважається, що такі виплати вона робить добровільно, однак насправді спеціальні служби стежать за цим і в разі затримки надходжень нагадують підприємцю про його борг. Сума таких виплат досягає 2% від прибутку.
Кодекс передбачає досить великі штрафи — від 500 тис. до 1 млн франків тільки за неохайне ведення бухгалтерії. Випадки ж умисного приховування доходів від податкової служби караються в кримінальному порядку. Кодекс розрізняє періоди активної діяльності підпри-
350
РОЗДІЛ 12
Фінанси окремих країн, що розвиваються
351
ємств і їх застою в справах. У період спаду більшість з них сплачують податок від 1 до 2% з торгового обороту або обумовлену законом тверду суму з кожної тисячі франків.
Майже всі підприємства сплачують податок на займану ними площу від 1 до 5% вартості орендної плати, найкрупніші з них сплачують до 10%.
Кодекс регламентує податок на транспорт. Мірою його нарахування для легкових автомобілей особистого користування є потужність двигуна. Комерційний транспорт поділяється на пасажирський і вантажний. Для них встановлюється (залежно від кількості місць для першого і вантажопідйомності для другого) річний торговий оборот, з якого нараховується податок у розмірі 12%. Так, для легкових автомобілей з 5 пасажирськими місцями (таксі) і двотонних вантажних автомобілей річний торговий оборот визначений Кодексом у розмірі 900 тис. фр., а для автобусів (40 місць) і 30-тонних вантажівок — відповідно 4 мли і 5,6 млн фр. Вісім колонок Кодексу визначають торговий оборот, по суті, для всіх видів автомобілей, що експлуатуються в Того, з яких стягується вищевказаний податок (12%). Під це оподаткування підпадають машини урядового парку та іноземних туристів, машини, що курсують між митницями сусідніх країн, автомобілі податкової служби, транспорт з дипломатичними номерами, а також машини спеціального призначення (пожежні, санітарні та ін.).
Кодекс не обходить увагою виробництво напоїв, особливо пива. В столиці податок вище, ніж в інших районах країни і становить від 50 тис. до 200 тис. фр. на рік. Приблизно такі ж податки сплачують комерційні підприємства. Податок цей вважається спеціальним, а збирається за право виробляти і продавати пиво, соки, лимонад, кока-колу тощо. По суті, це оплата торгового і виробничого патенту, що видається владою особам, зацікавленим у такого роду діяльності. Крім того, з кожної проданої пляшки мінеральної води, лимонаду стягується в доход держави 5 фр., з пляшки шампанського — 210 фр., з 1 кг борошна — 5 фр., з літра олії — 10 фр. Додатково до перерахованих податків магазини беруть безпосередньо з покупця ще 2% від вартості покупки.
Кодекс розрізняє вікові групи платників податку. Так, з пожиттє-вої ренти особи до 50 років платять 70% від отриманої з неї суми, старші на 9 і більше років — відповідно 50%, 40% і з 69 років виплачують тільки 30%.
Статті Кодексу визначають систему підрахунку чистого доходу сім'ї, який обкладається податком. З загального доходу вираховується 48 тис. фр. на утримання одного утриманця, 120 тис. — на двох
і 432 тис. — на 6 і більше утриманців, якими вважаються діти, включаючи студентів інститутів, непрацюючих родичів по висхідній і нисхідній лініях. Кількість утриманців підтверджується податковим комісаром, який у відповідності з Кодексом нараховує податок в процентах. Після вказаних вирахувань, з сум річного доходу, що залишились, стягується податок у таких розмірах:
від 181 тис. до 250 тис. фр. (мінімальна) — 10%;
від 251 тис. до 400 тис. фр. — 14%;
з 1,6 млн до 2,5 млн фр. — 30%;
більше 12 млн фр. — 55%.
Особи, які отримують зарплату, пенсію, ті, що живуть на ренту, а також отримують інші доходи, сплачують ще один, так званий громадянський податок. Його сума залежить від доходу і коливається від 1500 до 3000 фр. на рік. Від сплати податку звільняються особи молодше 18 років і старше 65 років. Військові пенсіонери сплачують тільки половину цього податку.
З осіб, що займають місце на ринку, податок береться один раз в п'ять днів; з бродячих торговців — один раз в два дні. Сума податку для цієї категорії торговців у Кодексі не вказана. Але в ньому обумовлена річна сума ринкових зборів. Вона дорівнює 50 тис. фр. для осіб, що торгують з автомобіля; 5 тис. фр. — що займають місце тюками, кипами; 1000 фр. платять всі інші торговці.
Казино зобов'язане щомісячно сплачувати 100 тис. фр. тільки за те, що воно існує. До цього додається щотижневий податок на прибуток, який дорівнює 5% — з 20 тис. фр., 20% — з 40 тис. фр., 40% — з 5000 тис. фр. При цьому Кодекс передбачає випадки, коли вся сума податків по казино може бути змінена в той чи інший бік. Кабаре, нічні бари сплачують щомісячний податок від 5 тис. до 25 тис. фр.; кінотеатри, цирки, атракціони, мюзик-холи, дансинги, вар'єте сплачують податок від 10 до 20% прибутку.
Особливо обумовлюється торгівля нафтопродуктами. З кожного проданого літра бензину, гасу, масла, нафти по всій країні відраховується в бюджет держави 10 фр. Природно, що, крім цього податку, нафтопродукти обкладаються і всіма іншими податками.
