Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фінанси зарубіжних країн Навчальний посібник. — К Кондор.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.41 Mб
Скачать

12.3.3. Тоголезька Республіка

На прикладі Того можна з'ясувати особливості системи оподатку­вання в африканській країні, що розвивається.

В основі системи оподаткування Того лежить Кодекс права. Це комплексний документ, який регулює всі сторони комерційної діяль­ності в країні. Суб'єктами оподаткування є фізичні, юридичні особи і прирівнені до них різні комерційні організації і підприємства, які у відповідності з Кодексом сплачують прямі чи непрямі податки. Прямі податки включають у себе відрахування від прибутків про­мислових і торгових підприємств, надходжень від загального при­буткового податку, податки на прибутки неторгових закладів і об'­єднань. Державні підприємства весь чистий прибуток перераховують у дохід держави.

Підприємства сплачують такі податки:

  • податок з торгового обороту — 2%;

  • податок на прибуток — 40%;

  • відрахування в національний фонд розвитку (інвестицій) — 0,5% від торгового обороту;

  • податок на нерухомість — 10% від вартості орендної плати;

  • професійний податок — 6% з торгового обороту;

  • відрахування на соціальні потреби — 6% від суми зарплати, що виплачується персоналу фірми;

  • спеціальні виплати на розвиток житлового будівництва — 1% від суми зарплати, що виплачується всьому персоналу фірми;

  • реєстраційні збори;

  • податок на підприємця — 18,1% від суми зарплати персонала фірми;

  • митні збори — 27% від вартості імпортного товару.

Крім того, фірма вносить гроші в партійну касу на забезпечення безпеки країни, здійснює інші пожертвування. Вважається, що такі виплати вона робить добровільно, однак насправді спеціальні служ­би стежать за цим і в разі затримки надходжень нагадують під­приємцю про його борг. Сума таких виплат досягає 2% від при­бутку.

Кодекс передбачає досить великі штрафи — від 500 тис. до 1 млн франків тільки за неохайне ведення бухгалтерії. Випадки ж умисного приховування доходів від податкової служби караються в криміналь­ному порядку. Кодекс розрізняє періоди активної діяльності підпри-

350

РОЗДІЛ 12

Фінанси окремих країн, що розвиваються

351

ємств і їх застою в справах. У період спаду більшість з них сплачують податок від 1 до 2% з торгового обороту або обумовлену законом тверду суму з кожної тисячі франків.

Майже всі підприємства сплачують податок на займану ними пло­щу від 1 до 5% вартості орендної плати, найкрупніші з них сплачують до 10%.

Кодекс регламентує податок на транспорт. Мірою його нарахуван­ня для легкових автомобілей особистого користування є потужність двигуна. Комерційний транспорт поділяється на пасажирський і ван­тажний. Для них встановлюється (залежно від кількості місць для першого і вантажопідйомності для другого) річний торговий оборот, з якого нараховується податок у розмірі 12%. Так, для легкових автомобілей з 5 пасажирськими місцями (таксі) і двотонних вантаж­них автомобілей річний торговий оборот визначений Кодексом у розмірі 900 тис. фр., а для автобусів (40 місць) і 30-тонних вантажі­вок — відповідно 4 мли і 5,6 млн фр. Вісім колонок Кодексу визна­чають торговий оборот, по суті, для всіх видів автомобілей, що екс­плуатуються в Того, з яких стягується вищевказаний податок (12%). Під це оподаткування підпадають машини урядового парку та іно­земних туристів, машини, що курсують між митницями сусідніх кра­їн, автомобілі податкової служби, транспорт з дипломатичними но­мерами, а також машини спеціального призначення (пожежні, сані­тарні та ін.).

Кодекс не обходить увагою виробництво напоїв, особливо пива. В столиці податок вище, ніж в інших районах країни і становить від 50 тис. до 200 тис. фр. на рік. Приблизно такі ж податки сплачують комерційні підприємства. Податок цей вважається спеціальним, а збирається за право виробляти і продавати пиво, соки, лимонад, кока-колу тощо. По суті, це оплата торгового і виробничого патенту, що видається владою особам, зацікавленим у такого роду діяльності. Крім того, з кожної проданої пляшки мінеральної води, лимонаду стягується в доход держави 5 фр., з пляшки шампанського — 210 фр., з 1 кг борошна — 5 фр., з літра олії — 10 фр. Додатково до перерахованих податків магазини беруть безпосередньо з покупця ще 2% від вартості покупки.

Кодекс розрізняє вікові групи платників податку. Так, з пожиттє-вої ренти особи до 50 років платять 70% від отриманої з неї суми, старші на 9 і більше років — відповідно 50%, 40% і з 69 років виплачують тільки 30%.

Статті Кодексу визначають систему підрахунку чистого доходу сім'ї, який обкладається податком. З загального доходу вираховуєть­ся 48 тис. фр. на утримання одного утриманця, 120 тис. — на двох

і 432 тис. — на 6 і більше утриманців, якими вважаються діти, включаючи студентів інститутів, непрацюючих родичів по висхідній і нисхідній лініях. Кількість утриманців підтверджується податковим комісаром, який у відповідності з Кодексом нараховує податок в процентах. Після вказаних вирахувань, з сум річного доходу, що залишились, стягується податок у таких розмірах:

від 181 тис. до 250 тис. фр. (мінімальна) — 10%;

від 251 тис. до 400 тис. фр. — 14%;

з 1,6 млн до 2,5 млн фр. — 30%;

більше 12 млн фр. — 55%.

Особи, які отримують зарплату, пенсію, ті, що живуть на ренту, а також отримують інші доходи, сплачують ще один, так званий гро­мадянський податок. Його сума залежить від доходу і коливається від 1500 до 3000 фр. на рік. Від сплати податку звільняються особи молодше 18 років і старше 65 років. Військові пенсіонери сплачують тільки половину цього податку.

З осіб, що займають місце на ринку, податок береться один раз в п'ять днів; з бродячих торговців — один раз в два дні. Сума податку для цієї категорії торговців у Кодексі не вказана. Але в ньому обу­мовлена річна сума ринкових зборів. Вона дорівнює 50 тис. фр. для осіб, що торгують з автомобіля; 5 тис. фр. — що займають місце тюками, кипами; 1000 фр. платять всі інші торговці.

Казино зобов'язане щомісячно сплачувати 100 тис. фр. тільки за те, що воно існує. До цього додається щотижневий податок на при­буток, який дорівнює 5% — з 20 тис. фр., 20% — з 40 тис. фр., 40% — з 5000 тис. фр. При цьому Кодекс передбачає випадки, коли вся сума податків по казино може бути змінена в той чи інший бік. Кабаре, нічні бари сплачують щомісячний податок від 5 тис. до 25 тис. фр.; кінотеатри, цирки, атракціони, мюзик-холи, дансинги, вар'єте спла­чують податок від 10 до 20% прибутку.

Особливо обумовлюється торгівля нафтопродуктами. З кожного проданого літра бензину, гасу, масла, нафти по всій країні відрахо­вується в бюджет держави 10 фр. Природно, що, крім цього податку, нафтопродукти обкладаються і всіма іншими податками.