3.3. Деякі основи оподаткування в цивілізованому суспільстві

При з'ясуванні основ оподаткування слід розглянути наступні питання:

1. База оподаткування.

2. Показники оподаткування.

Державні доходи та їх вплив на фінанси підприємств і домашніх господарств 23

3. Нормативні критерії оподаткування.

4. Крива А. Лаффера.

База оподаткування

До бази оподаткування в цивілізованих країнах відносять:

1. доходи громадян і юридичних осіб;

2. майно громадян і юридичних осіб;

3. споживання громадян.

Про форми звуження податкової бази в розвинутих країнах

1. У багатьох країнах (наприклад, в Італії) до собівартості у пов­ному обсязі включаються витрати на НДДКР (науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи).

2. У деяких країнах (наприклад, у Великобританії) до собівартості відносяться поточні витрати приватного характеру, оренда житла, витрати на розважальні заходи для співробітників компанії тощо.

3. Формування за рахунок прибутку до його оподаткування деяких фондів (фонду безнадійних боргів, резервного фонду тощо).

4. Відшкодування збитків компаній за рахунок прибутків декіль­кох попередніх років або за рахунок майбутніх періодів.

Показники оподаткування

Базу оподаткування використовують для визначення наступних показників:

1) середня норма оподаткування (СНО):

__тт„ загальна сума сплачених податків ,_по/

СНО = ■* г-? < 40%

величина податкової бази

Тобто, сума сплачених податків не повинна перевищувати 40% податкової бази (згідно з кривою А. Лаффера).

2) гранична норма оподаткування (ГНО):

_Гтт_П _ приріст сплачених податків . приріст податкової бази (ПБ)

тобто, приріст сплачених податків не повинен перевищувати прирос­ту податкової бази наприклад, якщо вона зросла на 5%, то податки не можуть зрости більше, ніж на 5%).

Нормативні критерії оподаткування

1. Рівність (або рівномірний розподіл тягаря податків)

2. Ефективність (податкова система повинна забезпечити макси­мальний дохід при мінімальній шкоді для приватного сектора).

24 Розділ з

3. Адміністративні зручності (механізм нарахування і сплати по­датків повинен бути простий і зручний для платника).

Зміст кривої Лаффера та зміни у ній

Зміст кривої Лаффера полягає у тому, що не можна оподаткувати доходи за ставкою, вище 37—40%. Докладніше про криву Лаффера див.: Курс экономической теории / Под ред. М.Н. Чепурина, Е.А. Кисе­левой. — Киров. — 1997. — С. 302, 414—415. Про невідповідність кривої Лаффера сучасним умовам див.: Вишневський В. П., Липниць-кий Д. В. Оцінка можливостей зниження податкового тягаря // Еко­номіка України. — 2000. — № 1. — С. 93—105. Як вважають ряд авторів, у сучасних умовах дія закономірності А. Лаффера змодифі-кована: доходи юридичних осіб не можна оподатковувати за ставкою більше 30%, а доходи фізичних осіб можна оподатковувати за став­кою до 50%, бо зросли доходи останніх.

3.4. Податковий тягар, його структура. Ухилення від податків

Важливою характеристикою податкової системи країни є так зва­ний податковий тягар. Важливо з'ясувати його оптимальний розмір та структуру.

Про рівень податкового тягаря

За рівень податкового тягаря береться частка доходів бюджету у ВВП. У більшості розвинутих країн вона коливається від 30% (США та Японія) до 37,6% (Німеччина), а в Скандинавських країнах — близько 50% (Швеція — 56,7%). Дещо інші дані наводить д. є. н. В. Лановий: Німеччина і Японія — відповідно 25 і 17% (Див.: Финан­совая Україна. — 1996. — 19 березня. — С 8).

Про структуру податкового тягаря

Важливою характеристикою розподілу податкового тягаря є його структура, її особливості в розвинутих країнах такі:

1. В розвинутих країнах основний тягар прямих податків несуть фізичні особи. Так, частка особистого прибуткового податку і подат­ку на прибуток корпорацій в сукупних доходах центрального уряду становить відповідно: у США — 41,37 і 8,72%; в Японії — 32,29 і 29,68%, у Німеччині 14,18 і 3,98%.

Державні доходи та їх вплив на фінанси підприємств і домашніх господарств 25

2. Частка непрямих податків (ПДВ + податки на товари та послу­ги) поступається прямим податкам у структурі доходів бюджетів розвинутих країн. Так, у Франції вона складає 45,53%, у Німеччині — 36,08%, у Великобританії — 48,61%. Причому, в структурі непрямих податків розвинутих країн переважають специфічні акцизи, а не уні­версальний акциз (ПДВ).

Ухилення від податків

Виділяють два види ухилення від податків (докладніше про це див.: Суторміна В. М. та ін. Держава. Податки. Бізнес. — К., 1992):

1. без порушення закону;

2. незаконне.

і. Без порушення закону: штучне заморожування вартості майна шляхом відкладення приросту багатств на майбутнє; переведення активів у категорію з нижчим рівнем податкових ставок; завищення витрат виробництва; переміщення коштів у благодійні фонди тощо. Про форми ухилення від сплати податків у сфері міжнародного бізнесу див. с 310—311 названої книги.

2. Незаконне ухилення від податків: приховування доходів у ті­ньовій економіці (у розвинутих країнах її оцінки коливаються від 5 до 15% ВВП); ухилення від сплати податків з боку лояльних грома­дян держави, які подають неправдиві декларації про доходи; дії ме­неджерів АК, які приховують доходи компаній з метою збільшення дивідендів акціонерам тощо. Наприкінці XX століття дуже пошире­ною формою ухилення від податків став переказ доходів в офшорні зони (зони пільгового оподаткування).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 березня 2000 р. було оприлюднено перелік зон, визнаних українським урядом як офшорні, яких загалом 45. Подаємо їх перелік.

Британські острівні регіони: Гібралтар, Олдерні, Острів Гернсі, Острів Джерсі, Острів Мен.

Близький Схід: Бахрейн, Дамаск.

Центральна та Південна Америка: Беліз, Коста-Ріка, Панама.

Європа: Андорра, Ірландія, Кампіоне, Кіпр, Ліхтенштейн, Мадейра, Мальта, Монако, Чорногорія.

Карибський регіон: Ангілья, Антигуа, Антильські острови, Аруба, Багамські острови, Барбадос, Віргінські острови, Гранд, Кайман, Гренада, Бермуди, Невіс, Острови Гюркс і Кайкорс, Острови Теркс і Кайкос.

Африка: Ліберія, Маврикій, Сейшельські острови.

Тихоокеанський регіон: Вануату, Гонконг, Західне Самоа, Лівія, Маршаллові острови, Науру, Ніеу, Острови Кука, Сінгапур.

26

РОЗДІЛ З