11.1.3. Особливості бюджетного процесу в Польщі

Опрацювання та ухвалення державного бюджету

Міністр фінансів подає Раді Міністрів основні напрями проекту бюджету держави на наступний рік. Одночасно з основними напря­мами, про які йдеться в ст. 1 закону Польщі «Про державні фінанси», міністр фінансів подає Раді Міністрів реєстр одиниць урядового сек­тора, плани надходжень і видатків яких, відповідно до ст. 5 вказаного закону, може охоплювати закон про бюджет. Матеріали для проекту закону про бюджет опрацьовують і подають міністрові фінансів роз­порядники бюджетних призначень. Міністр фінансів визначає спеці­альним розпорядженням детальні засади, порядок і строки опрацю­вання матеріалів вищевказаного закону, зокрема:

1. предметних планів завдань, які реалізуються з бюджетних кош­тів;

2. проектів планів доходів і видатків кожної з бюджетних частин;

3. зразки формуляторів.

Міністр фінансів подає Раді Міністрів проект закону про бюджет на наступний рік з обґрунтуванням. Він включає в проект закону про бюджет доходи і видатки Канцелярії Сейму, Канцелярії Сенату, Канцелярії Президента Республіки Польща, Верховного суду, Вищо­го адміністративного суду, Конституційного трибуналу, Головної контрольної палати, Оборонця громадянських прав, Національної ради радіомовлення та телебачення, Генерального інспектора охоро­ни особистих даних, Центрального виборчого бюро, а також Держав­ної інспекції праці.

Рада Міністрів схвалює проект закону про бюджет або проект закону про попередній проект бюджету і разом з обґрунтуванням подає до ЗО вересня року, що передує бюджетному рокові. У випадку подання Сейму проекту закону про попередній проект бюджету Рада Міністрів подає Сейму проект закону про бюджет не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення періоду чинності попереднього проек­ту бюджету. До проекту закону про попередній проект бюджету за­стосовуються ті положення закону, що й до проекту закону про бюджет.

Закон про бюджет визначає:

1. доходи бюджету держави;

2. видатки бюджету держави;

3. дефіцит бюджету держави та джерела його покриття;

4. ліміти зайнятості в урядовій адміністрації;

5. надходження і витрати бюджету держави;

14*

204

РОЗДІЛИ

Фінанси окремих постсоціалістичних і соціалістичних країн

205

6. порівняння надходжень і видатків державних бюджетних за­кладів, допоміжних господарств і спеціальних фондів;

7. фінансові плани державних цільових фондів;

8. реєстр багаторічних програм;

9. реєстр багаторічних інвестицій;

10. цільові дотації для одиниць місцевого самоврядування на реа­лізацію завдань урядової адміністрації і завдань, доручених згідно з положеннями;

11. період і суми предметних дотацій;

12. реєстр одиниць, які отримують суб'єктні дотації, та суми до­тацій.

До закону про бюджет включаються кошти, що походять із закор­донних джерел і не підлягають поверненню, а також видатки, які будуть ними фінансуватися.

Сума видатків, про які йдеться в п. 1 підп. 2 і в п. 2, складає ліміт видатків бюджету держави.

Закон про бюджет може встановлювати фінансові плани інших одиниць урядового сектора.

Доходи бюджету держави мають бути подані в закон про бюджет за:

1. найважливішими джерелами доходу;

2. частинами і розділами бюджетної класифікації.

Видатки бюджету держави, подані в законі про бюджет поділя­ються на: частини, дати і розділи класифікації видатків, з виділенням видатків, про які йдеться в п. 2.

Фінансові плани бюджетних закладів, допоміжних господарств і спеціальних фондів, внесені до закону про бюджет, подаються з по­ділом на бюджетні частини і рід діяльності, з виділенням початкового і кінцевого рівня обігових коштів, власних надходжень, дотацій з бюджету держави, видатків на заробітну плату і нарахування на заробітну плату, майнових видатків, а також внесків до бюджету.

Фінансові плани державних цільових фондів подаються в законі про бюджет окремо для кожного фонду, з виділенням початкового і кінцевого капіталу фонду, власних надходжень, а також дотацій з бюджету держави.

Цільові дотації для одиниць місцевого самоврядування на завдан­ня урядової адміністрації і завдання, доручені згідно з положеннями, подані в законі про бюджет з поділом на окремі рівні одиниць міс­цевого самоврядування, бюджетні частини, з яких призначаються дотації, а також розділи бюджетної класифікації.

Фінансові плани, про які йдеться в п. 4, надаються в законі про

бюджет окремо для кожної одиниці, з виділенням власних надхо­джень, а також дотації з бюджету держави.

Закон про бюджет не може містити положення, що змінюють інші закони.

Розпорядники бюджетних частин до 25 жовтня подають інформа­цію:

1. підпорядкованим одиницям — про суму доходів і видатків;

2. одиницям місцевого самоврядування — про суми дотацій на завдання урядової адміністрації, прийняте в проекті закону про бюд­жет.

Строком до 1 грудня бюджетні одиниці опрацьовують і подають відповідним розпорядникам бюджетних частин проекти фінансових планів на наступний бюджетний рік у відповідності з проектом за­кону про бюджет.

Засади і порядок виконання закону про бюджет

Протягом 21 дня від моменту оголошення закону про бюджет розпорядники бюджетних призначень подають міністрові фінансів детальний план доходів і видатків даної бюджетної частини, названий далі «виконавчою угодою». Виконавча угода опрацьовується з поді­лом на відділи, розділи і параграфи класифікації доходів і видатків. Розпорядники бюджетних частин у строк, про який йдеться в п. 1, подають підпорядкованим одиницям інформацію про остаточні суми доходів і видатків. Одиниці, про які йдеться в п. З, складають фі­нансові плани з метою узгодження їх із законом про бюджет.

Поділ цільових резервів здійснює міністр фінансів за погодженням з відповідними розпорядниками бюджетних частин, не пізніше, як до 31 жовтня, за винятком резервів, про які йдеться в ст. 66, п. 2, підп. 2 закону Польщі «Про державні фінанси». Цільовим резервом на зростання заробітної плати у бюджетній сфері розпоряджається Рада Міністрів. Цільові резерви можуть вкористовуватися із засте­реженням згідно п. 4 закону тільки на ті цілі, для яких вони створені. Міністр фінансів може, після схвалення Сеймовою комісією у спра­вах бюджету, змінювати призначення цільового резерву. Загальним резервом розпоряджається Рада Міністрів. Вона може уповноважити спеціальним розпорядженням голову Ради Міністрів і міністра фі­нансів розпоряджатися загальним резервом до обсягу визначених сум.

Загальний резерв не може бути призначеним на збільшення ви­датків, які внаслідок переміщень, здійснених на підставі ст. 96, п. 4 закону Польщі «Про державні фінанси», зменшилися. Обмеження,

206

РОЗДІЛ 11

про які йдеться в пунктах 1, 3, 4 і 7 названого закону, не застосову­ються у випадку реалізації завдань, що випливають із положень, які стосуються запровадження надзвичайного стану на території держави або її частини.

Міністр фінансів здійснює загальний контроль:

1. реалізації доходів і видатків бюджету держави;

2. рівня дефіциту.

Розпорядники бюджетних призначень здіснюють нагляд і конт­роль над цілісністю фінансового господарства підпорядкованих їм організаційних одиниць і з цією метою не рідше, ніж один раз на квартал, виконують такі оцінки:

1. порядку виконання завдань, а також доходів та видатків підпо­рядкованими їм організаційними одиницями;

2. використання дотацій, виділених з бюджету держави;

3. реалізації інших завдань, фінансованих з бюджету держави, а також чинять, в разі потреби, дії, націлені на чітке виконання бюд­жету.

Для звітування про виконання бюджету держави Рада Міністрів подає Сейму і Головній контрольній палаті до 31 травня року, що настає після закінчення бюджетного року, щорічний звіт про вико­нання бюджету держави разом із:

1. звітом про доходи і видатки, пов'язані з завданням урядової адміністрації, реалізованими одиницями місцевого самоврядування, та іншими завданнями, дорученими одиницям місцевого самовряду­вання згідно з положеннями;

2. сукупною інформацією про виконання бюджетів одиниць міс­цевого самоврядування;

3. разом зі звітом Рада Міністрів подає оцінку реалізації макро-економічних передумов, а також перебігу приватизації майна Дер­жавної Скарбниці.

Звіт про виконання закону про бюджет має містити:

1. доходи, видатки, а також суфіцит або дефіцит сектора держав­них фінансів;

2. доходи і видатки, що виникають внаслідок закриття рахунків бюджету держави, оформлені відповідно до вимог докладності і сис­темності закону про бюджет;

3. прибутки і видатки бюджетних закладів, допоміжних госпо­дарств бюджетних одиниць, спеціальних фондів, а також державних цільових фондів;

4. аналіз виконання бюджету держави, з визначенням різниці між ухваленим і виконаним бюджетом;

Фінанси окремих постсоціалістичних і соціалістичних країн 207

5. інформацію про реалізацію видатків, які не погашено до закін­чення бюджетного року; '

6. інформацію про використання коштів, які походять із доплат до ставок в числових лотереях.

Інформація про виконання бюджетів одиниць місцевого самовря­дування має містити (окремо для кожного рівня одиниць місцевого самоврядування) такі дані:

1. порівняння доходів за найважливішими джерелами;

2. порівняння видатків за розрядами;

3. порівняння видатків за найважливішими видами видатків;

4. порівняння надходжень і видатків бюджетних закладів, допо­міжних господарств, спеціальних фондів і цільових фондів;

5) аналіз виконання бюджетів одиниць місцевого самоврядування. До звіту, про який іде мова, Рада Міністрів додає:

1) звіт, що стосується дотримання певних засад, в яких визна­ чається таке:

а) сукупна сума державного боргу, збільшена на суму передбачу­ваних виплат у формі поручень і гарантій, наданих суб'єктами сек­тора державних фінансів;

6) сукупна сума боргу Державної Скарбниці, збільшена на суму передбачуваних виплат у формі поручень і гарантій, наданих Дер­ жавною Скарбницею (вона не може перевищувати 3/5 вартості річ­ ного валового внутрішнього продукту в даному бюджетному році);

2) інформацію, що стосується боргу, дефіциту, поручень і гарантій сектора державних фінансів. Міністр фінансів подає Сеймовій комісії у справах бюджету і Головній контрольній палаті інформацію про хід виконання бюджету держави за 1 півріччя строком до 10 вересня поточного року.