Розділ 9 фінанси кнр

9.1. Державний бюджет

Державний бюджет Китайської Народної Республіки складається з центрального та місцевих бюджетів. У центральний бюджет надхо­дять кошти від господарських органів центрального підпорядкуван­ня, мито, зовнішні позики. Ресурси центрального бюджету викорис­товуються для фінансування програм загальнодержавного значення, будівництва великих народногосподарських об'єктів, розвитку науки, освіти, охорони здоров'я, утримання збройних сил, центрального уп­равлінського апарату.

Центральний бюджет концентрує 2/3 всіх бюджетних доходів і покри­ває до 1/2 всіх витрат. 92,5% прибуткової частини державного бюджету формується шляхом різних податкових надходжень, у тому числі майже 23% — за рахунок прибуткового податку з державних підприємств. У ви­датковій частині бюджету майже 29% припадає на капітальне будівництво; 16% — на сферу культури, науки, освіти, медичного обслуговування; 8,5% — на оборону; понад 7% — на адміністративно-управлінські ви­трати.

В останні роки державні бюджети регулярно зводяться з дефіци­том. Дефіцит і заборгованість по позичках складає 10% видаткової частини бюджету. Але це не є загрозою для КНР. З 1997 р. по 2002 р. відбулося небувале збільшення фінансових доходів країни: з 865,1 млрд юанів до 1891,4 млрд юанів. Це стало результатом по­стійного зростання ВВП КНР: з 7400 млрд юанів у 1997 р. до 10 200 млрд юанів у 2002 р. (1 дол. США - 8,27 юанів). До 2020 р. в КНР планується побудувати «суспільство середнього достатку», коли на кожного китайця припадатиме 3000 доларів США в річному ВВП країни. За ці роки ВВП країни має подвоїтися.

Етапи ринкових перетворень в Китаї

З 1978 р. в Китаї взято курс на розвиток ринкової економіки. Роз­роблено стратегію перетворення суспільства на 100 років уперед у від­повідності з принципом особистої зацікавленості кожного китайця в еко­номічному розвитку країни. Визначено 3 етапи реформування економіки:

• підвищити середній рівень життя населення при зростанні за­гального об'єму продукції в 4 рази до 2000 p.;

• досягти економічного рівня промислово розвинутих країн до 2021 p.;

• перетворити Китай у сучасну високорозвинуту країну до 2049 р.

158

РОЗДІЛ 9

Фінанси КНР

159

Місцеві фінанси КНР

В адміністративно-територіальному плані КНР поділяється на 23 провінції (включаючи Тайвань), 5 автономних районів, 3 міста центрального підпорядкування. Провінції і автономні райони вклю­чають округи (125), автономні округи (31), аймаки (8), а ті, у свою чергу, — повіти (1893), автономні повіти (93), інші одиниці повітової системи. До них прирівнюються 163 міста окружного підпорядку­вання, 621 міський район, 51 хошун, 3 автономних хошуна, і т. д. В країні понад 380 міст, 11 тис. селищ міського типу. До місцевих бюджетів надходять відрахування з доходів підприємств і організацій місцевого підпорядкування, а також ряд інших податків.

З 1980 р. в Китаї введено новий порядок поділу фінансових до­ходів між центральним і місцевими бюджетами. У розпорядженні місць сьогодні залишається основна частина надходжень від місцевих підприємств, а також соляного, сільськогосподарського і торгово-про­мислового податків, 20% відрахувань з доходів підприємств цен­трального підпорядкування, що знаходяться на їх території.

З 1981 р. замість відрахування від прибутку утримується прибут­ковий податок. Залишок прибутку розподіляється між бюджетом і підприємством з правом формування власних фондів. Частка при­бутку, що залишається у розпорядженні підприємств, зросла з 3,7% до 42,4%. В результаті вжитих заходів питома вага доходів держав­ного бюджету у національному доході знизилася з 37% до 26%.

Об'єм позабюджетних коштів зріс до 170 млрд юанів, досягнувши 80% державного бюджету.

За 10 років сума дотації державного бюджету на підтримку стабі­лізації роздрібних цін досягла 300 млрд юанів. При цьому щорічний розмір компенсаційних виплат становить 30% видаткової частини бюджету або 10% національного доходу.

Особливе місце у фінансовій системі КНР займає Сянган (Гон­конг), який має свою фінансову і податкову системи, відмінні від ін­ших регіонів країни. Це було умовою приєднання Гонконгу до КНР.