Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фінанси зарубіжних країн Навчальний посібник. — К Кондор.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.41 Mб
Скачать

1.2. Зовнішні екстерналії

В умовах ринкової економіки існують так звані зовнішні ефекти (екстерналії), які в певній мірі послаблюють дію ринкових законів.

Зовнішні екстерналії — це витрати або вигоди, пов'язані з вироб­ництвом або споживанням, що отримують окремі особи, які не є учас­никами конкретної ринкової угоди. Відповідно, ці ефекти не знаходять відображення в ціні товару, не сприяють ефективному розподілу ре­сурсів в умовах ринку.

Приклад: надання безплатної середньої освіти молоді, яка оплачу­ється за рахунок державних фінансів, які, у свою чергу, формуються за рахунок різних за розмірами податків, що сплачують їх платники. Причому, значна частина цих платників не отримує від цього вигоди, а частина тих, хто отримує ці вигоди, не сплачує податки (бідні сім'ї).

Види зовнішніх екстерналій

  1. Негативні зовнішні екстерналії.

  2. Позитивні зовнішні екстерналії.

Негативні екстерналії виникають в тому випадку, коли вироб­ництво або споживання будь-якого блага породжує некомпенсовані витрати у третьої сторони.

Приклад негативних екстерналій: забруднення навколишнього се­редовища якимось виробником, яке компенсується не ним, а пере­кладається на населення. У цьому випадку фактичні видатки вироб­ника, які враховуються в ціні, є меншими повних витрат з урахуван­ням негативних наслідків забруднення довкілля.

Позитивні екстерналії виникають тоді, коли виробництво чи спо­живання будь-якого блага породжує некомпенсовані вигоди у третьої сторони.

Приклад позитивних екстерналій — послуги охорони здоров'я отри­мують всі члени суспільства, навіть ті, хто їх не оплачує. У цьому випадку витрати закладів охорони здоров'я ринок компенсує не пов­ністю. Це робить держава.

Для зменшення впливу зовнішніх екстерналій на суспільство по­трібно використовувати державні фінанси. Але так, щоб не зашко­дити розвитку економіки. Тут існує багато пропозицій, але насампе­ред заслуговують на увагу пропозиції А. Пігу та Р. Коуза.

Податок Пігу

Англійський вчений А. Пігу спробував довести, що усунути соці­ально значимі негативні зовнішні ефекти ринкова економіка нездатна. Для усунення соціальних конфліктів, що викликаються негативними

14

РОЗДІЛ 1

Громадянське суспільство, ринок і державні фінанси

15

зовнішніми екстерналіями, ним була запропонована необхідність дер­жавного втручання в економіку за допомогою введення спеціального податку на тих, хто породжує передусім негативні зовнішні ефекти. Цей податок і називається «податком Пігу» (податок на забрудню­вачів навколишнього середовища, на тих, хто звільняє працівників (породжує безробіття) тощо).

1.3. Теорема Рональда Коуза. Критика р. Коузом «податку Пігу»

З метою мінімізації зовнішніх екстерналій (і, відповідно, держав­них витрат) Р. Коуз висунув свою теорему, як противагу теорії А. Пігу.

Суть теореми Р. Коуза полягає у наступному: якщо права влас­ності чітко визначені і люди згодні твердо притримуватися резуль­татів добровілього обміну, то ніяких зовнішніх ефектів не виникає, і, відповідно, відпадає необхідність державного втручання в економі­ку, в тому числі за допомогою державних фінансів і так званого податку Пігу. Це, відповідно, позитивно впливає на розвиток при­ватних фінансів, на економіку в цілому, оскільки мінімізуються ви­трати на утримання державного апарату.

Висновки з теорії Р. Коуза

  1. Зовнішні ефекти носять не односторонній, а взаємний характер (тому від них програють або виграють всі учасники ринкової угоди).

  2. Теорема Р. Коуза розкрила економічний зміст прав власності, в результаті чого зовнішні ефекти здатні перетворюватися у відно­сини, які можуть регулюватися самими учасниками ринкової угоди (без участі держави).

  3. Теорема Р. Коуза частково зняла обвинувачення з ринку в його «провалах», хоча в ринковій економіці існують і безробіття, і бідність, і нерівність в доходах.

  4. Державне регулювання не завжди є кращим варіантом вирішен­ня проблем, породжених зовнішніми екстерналіями, хоча воно необ­хідне в певних ситуаціях.

Недоліки та сильні сторони теореми Р. Коуза

Вона не дала відповіді на питання, чи можна закріпити у приватну власність все, в тому числі природні ресурси, повітря, надра тощо. Оскільки цього не можна зробити в громадянському суспільстві, то держава повинна взяти на себе питання регулювання певних взаємо-

відносин між агентами ринкової економіки. Особливо це стосується питання боротьби за збереження довкілля, зменшення безробіття і бідності тощо. Для цього держава в громадянському суспільстві ви­користовує державні фінанси. Разом з тим, Р. Коуз правий в тому, що необхідно мінімізувати державні витрати, оскільки держава завж­ди менш ефективно використовує фінансові ресурси, ніж підпри­ємець. Також можна погодитися з Р. Коузом і стосовно того, що чим-більше у громадянському суспільстві буде приватних власників, тим ефективніше будуть використовуватися фінансові ресурси держави. Це пов'язано з тим, що вони платять високі податки і зацікавлені у ефективному використанні цих податків державною владою. Якщо влада робить це неефективно, то приватні власники шляхом виборів мають можливість змінити таких керівників держави. Іншими сло­вами, державні інститути повинні функціонувати для задоволення інтересів платників податків, а не навпаки, як це поки відбувається у багатьох пострадянських країнах, у тому числі й в Україні, що говорить про відсутність у нас громадянського суспільства (воно тільки починає формуватися).

Завдання і запитання для самоперевірки

  1. Самостійно перечитайте і проаналізуйте приклад, наведений Р. Коу­зом щодо підтвердження своєї теорії (див. Курс экономичесой тео­рии / Под ред. М.Н. Чепурина, Е.А. Киселевой. — Киров, 1997. — Гл. 6.6). З чим ви згодні? Чому? З чим ви не згодні? Чому?

  2. Які характерні риси громадянського суспільства? В яких країнах закладені основи цього суспільства?

  3. Яку роль відіграють державні фінанси в громадянському суспіль­стві?

  1. Що таке суспільні блага? Як вони повинні фінансуватися?

  2. Що таке зовнішні екстерналії? Які їх вади?

  1. Хто і як повинен фінансово компенсувати наслідки негативних зов­нішніх екстерналій?

  2. Чи є рація у твердженнях А. Пігу щодо накладення спеціального податку на тих, хто породжує негативні зовнішні екстерналії?

  3. Чи у всьому правий Р. Коуз щодо критики державного втручання в економіку, в тому числі за рахунок використання державних фінансів?

9. Які сильні і слабкі сторони теорії Р. Коуза ви можете відзначити? 10. Проаналізуйте, чи використовуються ідеї А. Пігу і Р. Коуза при

використанні фінансових ресурсів у розвинутих країнах.