134 Розділ 8

совою автономією. Нараховується сім приєднаних бюджетів — один військовий і шість цивільних (громадянських). Серед них бюджети пошти, телеграфа, телефону; соціальних сільськогосподарських допо­мог; національної друкарні; монетного двору; ордена Почесного ле-гіона; ордена Звільнення (див. табл. 8.3.4).

Таблиця 8.3.4

Приєднані бюджети в 1995 році*

Бюджети	Млн. фр.
1. Пошта, телефон, телеграф	59427
2. Соціальні сільськогосподарські допомоги	23054
3. Монетний двір	488
4. Національна друкарня	573
5. Орден Почесного легіона	42
6. Орден Звільнення	2
7. Військовий (виробництво пального)	1398
Всього	84984

* Джерело: Общая теория финансов / Под ред. Л. А. Дробозиной. — М., 1995. — С. 120.

Провідне місце у приєднаних бюджетах (більше 2/3 їх витрат) належить бюджету пошти. Джерелом його ресурсів є випуск позичок. Друге місце займає бюджет соціальних сільськогосподарських допо­мог. Його доходи формуються за рахунок податків, соціальних вне­сків, субсидій. Об'єм інших бюджетів незначний. Приєднані бюджети відрізняються деякими особливостями від загального бюджету: вони включають доходи і витрати, пов'язані з поточною діяльністю, а також інвестиційні витрати і спеціальні ресурси, що виділяються на їх покриття.

Система приєднаних бюджетів не дала очікуваних результатів. Ба­гато передбачених фондів не було створено, а деякі організації не змогли забезпечити необхідні інвестиції. Тому організації, що вико­нують торгово-промислові операції, надали перевагу автономному бюджету.

Особливості фінансової системи Франції проявляються при роз­гляді структури витрат доходів державного бюджету. Розвиток дер­жавних фінансів у Франції характеризується нечуваним ростом бюд­жетних витрат, зростанням дефіциту державного бюджету понад, нор­ми, встановлені ЄС.

Фінанси Європейського Співтовариства та окремих країн ЄС 135

Претензії ЄС до Франції за зростання бюджетною дефіциту

Про свій намір знехтувати обмеженнями, накладеними в єврозоні на розмір дефіциту бюджету, Франція заявила ще у 2002 р. І як сказала, так і зробила: на 2003 р. цей показник було визначено у 3,4% від ВВП, що суттєво вище від норми у 3%. Враховуючи, що, на думку Брюсселя, Франція і в 2001 р. перевищила припустимий максимум (хоча сама винуватиця переполоху стверджує, що залиши­лася в заданих рамках), керівництво ЄС пригрозило дисциплінарни­ми заходами. Однак французький уряд не приховує, що стан націо­нальної економіки хвилює його набагато дужче, аніж санкції Брюс­селя.

Беручи на себе зобов'язання із дотримання норми дефіциту, країна виходила з очікуваних темпів розвитку в 2,5% ВВП. Однак слабкий споживчий попит плюс знервованість у чеканні війни з Іраком та її розгортання призвели до того, що сподіватися навіть неповного від­сотка приросту ВВП у даний час занадто оптимістично. Скоротити дефіцит бюджету за рахунок підвищення податків французький уряд відмовляється категорично. Та й витрати скорочувати далі вже ніку­ди, особливо в такі тяжкі роки.