Маастрихтські критерії

Суб'єкти по­рівняння	Інфля­ція, %	Дефіцит бюд­жету, % ВВП	Держборг, % ВВП	Ставка довго­строкових кредитів, %	ВВП на ду­шу населен­ня, дол.
Маастрихт­ські критерії	2,6	3,0	60,0	8,0	—
15 країн ЄС*	1,9	2,8	74,0	6,2	>17000
Україна	20,0	2,0	21,8	72,0	<1000

* Дані 1998 р.

Невиконання цих критеріїв призводить до накладення фінансових санкцій на країну-порушницю. Так, у 2002 р. ініційована процедура накладення цих санкцій на Німеччину, яка в 2002 році мала дефіцит бюджету в розмірі 3,8% від ВВП, а в 2003 р. — 3,1—4%. Аналогічні

104

РОЗДІЛ 8

Фінанси Європейського Співтовариства та окремих країн ЄС

105

попередження отримали в 2002 р. Португалія (дефіцит — 3,4%), а також Франція та Італія, які впритул наблизилися до крайньої межі дефіциту в розмірі 3%.

Складність вирішення вказаної проблеми полягає в тому, що Ні­меччина не зможе до 2006 р. ліквідувати дефіцит федерального бюд­жету згідно з вимогами норм європейського пакту про стабільність. Інакше країні довелося б відмовитися від економічного зростання (див. докладніше про це: Дзеркало тижня. — 2003. — 31 травня. — С. 11). Це все викликає певні проблеми в єврозоні, оскільки серед 12-ти країн-членів зони євро на 2003 р. частка Німеччини у сукуп­ному ВВП становить 30%.

Іншою складною проблемою бюджету Є С є нерівномірність дота­цій, які отримуватимуть фермери нових і старих членів ЄС. Так, прямі субсидії аграріям нових країн членів Є С становитимуть у перші три роки 25% від суми, які отримають фермери ЄС у 2004 р. У 2007 р. вони підвищаться до 40%, а потім зростатимуть на 10% на рік і лише 2013 р. досягнуть 100-відсоткового рівня. .

Податкова політика в рамках ЄС

Податкова політика є обов'язковим елементом для всіх країн-чле­нів Європейського Союзу, і прийняття певних рішень у цій сфері однією з країн може мати наслідки не тільки в межах цієї країни, а й у сусідніх державах. У межах єдиної ринкової системи Європей­ського Союзу крани-члени повинні працювати разом над вироблен­ням податкової політики, а не шукати різних шляхів її формування.

З метою створення внутрішнього ринку європейська податкова система мала бути якомога нейтральною як для платника податку, так і для держави. У випадках, коли сума податкових пільг на екс­порт товарів з однієї країни-члена до іншої перевищувала суму кош­тів, яку було сплачено, то це діяло як надання субсидій на експорт. Для цього Європейське співтовариство затвердило єдиний податок на додану вартість (ПДВ), хоча на час його запровадження країнам-членам було дозволено встановлювати свої власні відсоткові ставки. Відразу після того, як створення внутрішнього ринку стало реаль­ністю, що надало можливість купувати товари на свій розсуд у будь-якій із країн-членів та перевозити ці товари до своєї країни без жодних перешкод на кордоні, саме різниця у ставках податків на різноманітні товари набула тенденції впливу на ведення бізнесу. Як результат цих тенденцій зміни у виробничій сфері та сфері розподілу також можуть спричинити появу вагомих соціальних наслідків.

На перший погляд здавалося, що немає потреби у координації

відсоткових ставок прямих податків. Але іноді люди висловлюють бажання продавати саме в певній країні, щоб сплачувати менше податків, або компанії (підприємства) можуть вдаватися до спроб пошуку шляхів зниження податкового тиску, що може призвести до податкової конкуренції між країнами-членами Європейського Союзу. Певною мірою це стосується і місцевих податків, роль яких дуже різна в країнах ЄС.

Хоча ЄС може встановлювати нові пріоритети у проведенні по­даткової політики в майбутньому, основні принципи залишатимуться незмінними: шляхом докладання спільних зусиль усіх країн-членів забезпечення справжнього суверенітету громадян Є Є та їх представ­ників і запобігання небажаного впливу податкової політики одних країн-членів ЄС на інші країни.

Європейський Союз відіграє лише допоміжну роль у процесах формування податкової політики та відрахувань на соціальне стра­хування. Мета Є С полягає не в стандартизації національних систем обов'язкового оподаткування та відрахувань, а в забезпеченні гармо­нічного паралельного функціонування цих систем не тільки між со­бою, але також у відповідності до цілей Конвенції Європейського Союзу, що лежать в основі створення співтовариства європейських держав.