86 Розділ 7

З вересня по грудень бюджетний департамент розглядає матеріали, що надійшли, і на їх основі розробляє проект бюджету. Проект на­правляється для узгодження в Управління економічного планування, а потім — на розгляд Кабінету міністрів. Після внесення поправок, у січні уряд подає проект бюджету на розгляд парламенту. Після обговорення в бюджетній комісії парламент затверджує бюджет у вигляді закону. Бюджетний рік в Японії триває з 1 квітня по 31 бе­резня.

Згідно з Конституцією Японії парламенту належить виняткове право розпоряджатися державними фінансами. Виконання бюджету здійснюється Міністерством фінансів та іншими міністерствами і відомствами. Касове обслуговування бюджету здійснює Японський банк та його відділки. Міністерства і відомства в межах встановлених їм витрат подають у Міністерство фінансів свої платіжні кошториси, які міністерством розглядаються і затверджуються. Далі копії кош­торисів направляються до Японського банку і останній здійснює відповідні операції.

Контроль за витрачанням затверджених асигнувань здійснюється поквартально у формі звітів міністерств і відомств. Контролери Мі­ністерства фінансів вивчають отримані звіти, перевіряють дані і скла­дають загальний звіт про виконання бюджету по доходах і витратах.

Загальний звіт подається уряду, який, у свою чергу, відправляє його на розгляд ревізійного бюро. Після того, як ревізійне бюро дасть звисновок, звіт затверджується урядом і передається на розгляд і затвердження до парламенту.

Доходи державного бюджету

Доходна частина бюджету Японії складається з податкових і неподаткових надходжень. Порівняно з іншими країнами частка не­податкових надходжень в Японії досить висока. Сюди входять до­ходи від орендної плати, продажу земельних ділянок та іншої не­рухомості, пені, штрафи, доходи від лотерей, позики тощо (див. табл. 7.1).

Таблиця 7.1 Доходи державного бюджету Японії в 1960—1991 pp., %

Види доходів	1960/61	1970/71	1978/79	1990/91*
Податки	90,1	91,4	64,6	83,8
Неподаткові надхо­дження	9,9	8,6	35.4	16,2

Фінанси Японії				87
Види доходів	1960/61	1970/71	1978/79	1990/91*
В т. ч. доходи від державних підпри­ємств та майна	2,0	0,2	0,1	"
Позички	—	4,6	32,0	-
Інші доходи	7,9	3,8	3,3	-
Всього	100,0	100,0	100,0	100,0

* Вираховано по: Черник Д. Г. Налога Японии // Финансы. — 1992. — № 12. — С. 56.

Податкова система Японії характеризується великою кількістю по­датків, їх має право збирати кожний орган територіального управ­ління. Але всі податки країни зафіксовані у законодавчих актах. Всього державних податків в Японії двадцять п'ять (Структуру податків див. у табл. 7.2).

Таблиця 7.2 Структура податків в Японії в 1960—1998 pp., %*

Податки	1960/61*	1970/71*	1978/79*	1990/91**	1997/98**
Прямі	54,3	66,0	69,2	73,7	63,8
у т. ч. прибутковий податок	21,7	31,2	35,6	—	—
Податок на юри­дичних осіб	31,8	33,0	32,0	29,3	24,3
Непрямі	45,7	34,0	30,8	263	36,2
у т. ч. податок на споживання	—	-	—	7,4	16,5
Всього	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0

* Финансы капиталистических государств: Учебник / Под ред. Б. Г. Болдырева. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы, 1980. — С. 328.

** Динкевич А. И. Экономическое развитие современной Японии // Деньги и кредит. - 1998. - № Ю. - С. 69.

У Японії збираються прямі і непрямі податки. Основу бюджету складають прямі податки. У 1997/98 бюджетному році частка прямих податків у загальній сумі податкових надходжень порівняно з 1990/91 роком зменшилась з 73,7 до 63,8% (див. табл. 7.2). На це вплинуло збільшення частки непрямих податків.

До прямих податків відносяться податки з юридичних і фізичних осіб, на майно, на спадщину, на доходи від операцій з цінними паперами і деякі інші.

88

89

РОЗДІЛ 7

Великі корпорації у 1989/90 році сплачували податок на прибутки в розмірі 40% від суми прибутку, з 1990/91 року по 1998/99 рік ставка складала 37,5%. З 1 квітня 1999 р. було передбачено зниження ставки до 34,5%.

Дрібні та середні корпорації у 1989/90 році сплачували податок по ставкою 29%, у 1990/91 році - 28%. Ставка для державних корпорацій становить 27% суми прибутку.

Фізичні особи сплачують державний прибутковий податок за про­гресивною шкалою, яка має п'ять ставок — 10, 20, ЗО, 40 і 50% від суми доходу. При визначенні мінімуму, який не обкладається подат­ком, враховується сімейний стан платника податку. Крім того, від сплати податку звільняються кошти, витрачені на лікування.

У середньостатистичного японця може звільнятися від прибутко­вого податку понад 30% його доходів.

Податок на майно сплачують і юридичні, і фізичні осоои за став­кою 1,4% від вартості майна. Переоцінка майна проводиться один разута три роки. В об'єкт обкладення податком входять: все нерухоме майно, земля, проценти по банківських депозитах. При придбанні чи продажу майна, тобто у момент переходу власності від одного влас­ника до іншого, також сплачуються податки.

Серед непрямих податків Японії основним є податок на спожи­вання, який сплачувався за ставкою 3%. У 1997 р. податок на спо­живання підвищено з 3 до 5% «з метою поповнення доходів держав­ного бюджету». Цей крок уряду вплинув на збільшення питомої ваги податку на споживання в 1997/98 фінансовому році порівняно з 1990/91 роком з 7,4% до 16,5% (див. табл. 7.2).

До непрямих податків відносяться також акцизи на спиртне, тю­тюнові вироби, нафту, газ, бензин, акцизи за послуги: за проживання у готелі, харчування в ресторанах. До цієї ж групи відносяться митні платежі.

Останні роки в Японії було проголошену політику зниження роз­міру податків. Розмір державних і місцевих податків зменшився з 21,9% ВВП у 1990/91 році до 18,0% у 1996/97 році.

Витрати державного бюджету

Особливість Японії полягає в тому, що показник питомої ваги державних витрат у ВНП країни є одним з найменших серед показ­ників розвинутих країн, хоча з 1966 по 1991 рік витрати централь­ного уряду Японії збільшились у 18 разів (вираховано по табл. 7.3). У цей період їх питома вага в ВНП зросла "з 6,2% до 9,3% (див. табл. 7.3).

Фінанси Японії

Таблиця 73 Питома вага витрат центрального уряду Японії у ВНП в 1966—1991 pp.*
Рік	ВНП, 1000 млн ієн	Витрати центрального уряду, 100 млн ієн	Частка витрат у ВНП, %
1966	384186	23659	6,2
1971	827258	48923	5,9
1976	1711525	139146	8,2
1981	2603343	273723	10,5
1986	3396853	335332	9,9
1991	4596000	488275	9,3

* Сумароков В. Н. Государственные финансы в системе макроэкономического регулирования. — М., 1996. — С. 204—205.

Величезну частину витрат державного бюджету становлять со­ціальні витрати. А серед них — пенсії по старості та інвалідності (див. табл. 7.4).

Таблиця 7.4 Структура витрат центрального уряду Японії в 1971—1990 pp. (середньорічні показники по п'ятирічних періодах), %

Види витрат	1971-1975	1976-1980	1981-1985	1986-1990
Капіталовкладення	21,2	20,1	18,1	14,0
Поточні витрати	78,8	79,9	81,9	86,0
у т. ч. — військові	2,5	2,9	3,2	3,5
— держапарат і поліція	7,1	9,2	10,0	10,8
— % і виплати по держпозичках	6,8	8,1	8,6	9,1
— соціальні витрати	48,4	50,9	51,1	52,6
з них: освіта	14,0	12,8	11.7	11,6
охорона здоров'я	1.7	1,3	1.2	1.2
інші соц. послуги	4,3	4,6	4,7	4,8
Грошові виплати населенню	28,4	32,2	33,5	35,0
у. т. ч. пенсії по старості та інвалідності	21,5	24,9	27,5	29,0
— інші поточні витрати	14,0	8,8	9,0	10,0
Всього	100,0	100,0	100,0	100,0

* Картавцева Е. П. Социальные расходы капиталистических государств: Текст лекций. — Новосибирск, 1991. — С. 32.

90

РОЗДІЛ 7

Японський уряд звертає велику увагу забезпеченню пристойного рівня життя людям похилого віку. Це пов'язано з тим, що чисель­ність даної категорії населення постійно зростає і до 2025 р. досягне 5,2 млн чоловік проти 2 млн у 1993 р. Крім того, внаслідок зростання тривалості життя і збільшення періоду трудової активності цієї ка­тегорії населення, а також нестачі молодої робочої сили старі люди стануть важливим компонентом ринку праці.

Пенсійна система Японії достатньо складна і багаторівнева. Кош­тами державного бюджету забезпечується 1/3 виплат базової пенсії. Всі інші доплати виплачуються за рахунок різних пенсійних фондів. За рахунок бюджету фінансується в Японії так звана громадська 'допомога. Вона охоплює тих, хто сам не в змозі забезпечити міні­мальний рівень життя. Така допомога надається на підставі закону про гарантії прожиткового мінімуму і виплачується по семи номіна­ціях: на повсякденні потреби, освіту, житло, медичне обслуговування, материнство, по безробіттю, на поховання. У середині 90-х років її отримували 0,7% населення проти 2,4% у 1951 p., коли закон було прийнято. До 2025 р. планується збільшити витрати на соціальне забезпечення, а саме, підвищити рівень соціальної захищеності всіх, хто потребує її. 75% виплат по загальній допомозі надається з цен­трального бюджету, 25% - з бюджету місцевих органів влади.

Реалізуючи програму науково-технічного прогресу, уряд Японії збільшує державні асигнування на НДДКР. Особлива увага, яка при­діляється науці і освіті, пояснюється тим, що вони перетворились у головний структурний фактор економічного росту: якщо в 1960— 1970 р. приріст ВВП забезпечувався за їх рахунок на 57%, то у 1985—1995 pp. цей показник підвищився до 75—89%.

У складі витрат на науку 13% становлять асигнування на соціальні науки, а 87% — на природничі і технічні. У найближчі роки намічено ліквідувати існуючий перекіс у фінансуванні.

За рахунок державного бюджету фіансуються дорожнє (шляхове) будівництво, роботи по розвитку авіаційного і залізничного транс­порту, системи зв'язку, витрати по ліквідації наслідків стихійних лих тощо.

Що стосується воєнних витрат, то їх рівень в Японії, порівняно з іншими розвинутими капіталістичними країнами, досить низький. Воєнні витрати в Японії не виходять за межі 1% ВВП (див. табл. 7.5). В абсолютних цифрах воєнні витрати в Японії в 1996 р. у порівняно з 1990 р. зросли на 10,4%, тоді як в інших країнах вони скоротились: у США на 27%, в Англії - на 24%, у Німеччині - на 33%, у Франції — на 5%.

_І

91

Фінанси Японії

Таблиця 75 Воєнні витрати Японії, % до ВВП*
Рік	Японія	США	Англія	Німеччина	Франція
1990	1,0	5,5	4,0	2,3	3,5
1996	1,0	3,5	2,8	1,4	3,1

* Динкевич А. И. Экономическое развитие современной Я поний//Деньги и кре­дит. - 1998. - № 10. - С. 70.

З року в рік зростає така стаття бюджету, як витрати по держав­ному боргу. У 1997/98 році їх частка становила 21,7%. Наприкінці 1997 р. парламент Японії прийняв закон про реформу фінансової системи, де було запропоновано до 2000 р. досягти того, щоб витрати поточного року не перевищували витрати попереднього. Були також встановлені наступні завдання по витратах на 2000 фінансовий рік (у порівнянні з 1997 p.): збільшити витрати на соціальне забезпечен­ня приблизно на 6%, витрати на розвиток науки і техніки — на 5%, зберегти у попередніх розмірах витрати на культуру і освіту, оборону, на заходи у сфері енергетики, на підтримання малого і середнього підприємництва; зменшити витрати на підприємства громадського сектору більше ніж на 7%, на державну допомогу країнам, що роз­вивається — на 10%, дотації органам місцевого самоврядування — на 27%.

Бюджетний дефіцит і державний борг Японії

Проблема бюджетного дефіциту в Японії досить актуальна. У 1997/98 році дефіцит бюджету становив 5,9% ВВП. Оскільки зви­чайних доходів не вистачає, дефіцит покривається з допомогою дер­жавних позичок.

В Японії з 1947/48 року по 1964/65 рік закон забороняв викорис­товувати державні позички для фінансування центрального бюджету, але й у цей період фактично така практика мала місце, оскільки частина витрат по державному боргу, що фіксувалась у спеціальних рахунках, покривалась з допомогою державного кредиту. З 1964/65 року заборона була знята і держкредитні надходження по позичках почали відображатися в центральному бюджеті.

У 1979/80 році частка доходів від держпозичок досягла майже 40% проти 9,4% в 1975/76 році. У зв'язку з цим були прийняті заходи до зменшення ступеня залежності бюджетного фінансування з цього джерела. В результаті в 1991/92 році частка держпозичок в бюдже­тних доходах знизилась до 7,6%. Однак в умовах економічних труд­нощів, що загострились, пов'язаних з крахом на ринку нерухомості

92

РОЗДІЛ 7

Фінанси Японії

93

і корпоративних акцій («экономика мыльного пузыря»), попередня тенденція відновилась, і в 1996/97 році на держпозички припадало 28%, що становило 4,2% ВВП країни.

Японська влада оголосила про заходи по приведенню своїх фінан­сів у відповідність з нормативами Європейської економічної спіль­ноти. І згідно з реформою дефіцит бюджету має бути скорочений до 3% ВВП в 2003 році проти 5,9% у 1997/98 році. Крім того, перед­бачається за той же період звести до нуля випуск нових позичок на покриття фінансового дефіциту.