- •3. В. Герасимчук, доктор економічних наук, професор
- •Isbn 966-8251-30-X
- •Розділ 9 Фінанси кнр
- •Розділ 10 Фінанси Російської Федерації
- •Розділ 11 Фінанси окремих постсоціалістичних і соціалістичних країн та проблеми їх реформування
- •1.1. Суспільні блага в громадянському суспільстві та їх фінансування державою
- •1.2. Зовнішні екстерналії
- •1.3. Теорема Рональда Коуза. Критика р. Коузом «податку Пігу»
- •Розділ 2
- •2.1. Теорія суспільного вибору
- •2.2. Парадокс Ерроу. Теорема к. Ерроу
- •2.3. Політична рівновага. Парето-оптимум
- •3.1. Методи фінансування державних видатків
- •22 Розділ з
- •3.2. Мета і принципи формування державних доходів
- •3.3. Деякі основи оподаткування в цивілізованому суспільстві
- •24 Розділ з
- •3.4. Податковий тягар, його структура. Ухилення від податків
- •3.5. Поширення тіньової економіки у світі. «Відмивання брудних грошей»
- •10. Використання офшорних компаній.
- •4.2. Суть держави загального добробуту та зміни в ній у сучасних умовах
- •42 Розділ 4
- •4.3. Проблеми фінансування малозабезпечених з бюджету
- •4.4. Глобалізація і соціальна політика у розвинутих країнах
- •Розділ 5
- •5.1. Основні причини і наслідки бюджетних дефіцитів
- •5.2. Бюджетне фінансування дефіциту
- •1. Теорема д. Рікардо (теорема еквівалентності)
- •2. Теорема р. Барро (теорема нейтральності державного боргу)
- •5.3. Вплив державного кредиту на державний борг та економіку країни
- •5А Механізм управління і проблеми обслуговування державного боргу
- •Розділ 6 фінанси сша
- •6.1. Федеральні фінанси сша. Бюджетний процес
- •6.2. Фінанси штатів і місцевих органів влади
- •6.3. Проблеми сучасної бюджетної політики в сша
- •6.4. Особливості функціонування податкової служби в сша
- •6.5. Проблеми сучасного фінансового ринку в сша
- •6.6. Деякі особливості фінансів підприємств у сша
- •6.7. Фінанси домашніх господарств у сша
- •85 Розділ 7 фінанси японії
- •86 Розділ 7
- •7.3. Бюджети місцевих органів влади
- •7.4. Спеціальні фонди в Японії
- •7.5. Фінанси державних підприємств
- •7.6. Проблеми фінансової системи та фінансового ринку Японії
- •7.7. Фінанси підприємств в Японії
- •7.8. Фінанси домогосподарств в Японії
- •7.9. Особливості структури й функціонування податкової служби в Японії
- •Розділ 8
- •8.1. Фінанси Європейського Союзу
- •Маастрихтські критерії
- •8.2. Фінанси фрн
- •8.2.1. Федеральний бюджет як головна ланка фінансової системи фрн
- •8.2.2. Спеціальні урядові фундації
- •8.2.3. Бюджети земель і общин фрн
- •8.2.4. Особливості структури та діяльності податкових органів фрн
- •8.2.5. Деякі особливості фінансового ринку в фрн
- •8.2.6. Фінанси домашніх господарств і підприємств у фрн та їх оподаткування
- •8.2.7. Фінансування соціального захисту у фрн та існуючі тут проблеми
- •8.3. Фінанси Франції
- •8.3.1. Державні фінанси Франції
- •Структура планових доходів бюджету Франції на 2001 p., %
- •Структура видатків бюджету Франції (на початок 90-х років XX ст., %)
- •132 Розділ 8
- •134 Розділ 8
- •Приєднані бюджети в 1995 році*
- •8.3.2. Податкова система Франції
- •8.3.3. Податкова служба та її функції
- •8.4. Фінанси Великобританії
- •8.4.1. Державні фінанси Великобританії
- •8.4.2. Податкова система Великобританії' та її особливості
- •Основні податки Великобританії
- •8.4.3. Державні витрати і державний борг Великобританії
- •8.4.4. Фінанси домогосподарств у Великобританії та їх перспективи
- •156 Розділ 8
- •Розділ 9 фінанси кнр
- •9.2. Особливості державного бюджету кнр (на прикладі держбюджету на 2002 рік)
- •11 М.І.Карлін
- •9.3. Особливості оподаткування в кнр. Вплив податків на фінанси підприємств і домогосподарств
- •9.4. Проблеми фінансів державних підприємств
- •9.5. Банківська система Китаю
- •Розділ 10
- •10.1. Бюджетна система країни. Доходи і витрати федерального бюджету рф
- •10.2. Проблеми профіцитної бюджетної політики Росії
- •10.3. Принципи побудови бюджетної системи рф та проблеми міжбюджетних відносин
- •10.4. Нормативно-правове регулювання податкових відносин у рф
- •10.5. Основні напрями змін у податковій системі Роси
- •186 Розділ 10
- •10.6. Державна податкова служба в рф
- •10.7. Основні завдання бюджетної політики Російської Федерації на 2004 рік і середньострокову перспективу
- •10.8. Фінанси державних підприємств
- •Розділ 1 1
- •200 Розділи
- •11.1.2. Бюджет одиниці місцевого самоврядування
- •11.1.3. Особливості бюджетного процесу в Польщі
- •11.1.4. Фінанси Польщі до реформи 1990 року і після неї
- •Доходи місцевих органів влади, у % до всієї суми
- •11.1.5. Реформа місцевого самоврядування і фінансів у Польщі
- •11.1.6. Види податків і зборів у Польщі. Їх вплив на доходи підприємств і домогосподарств
- •11.1.7. Пенсійна реформа в Польщі та її проблеми
- •11.1.8. Особливості фінансів гмін у Польщі
- •Is m.I. Карлін
- •11.1.9. Фінанси малих і середніх підприємств у Польщі
- •11.1.10. Шляхи оптимізації доходно'/бази бюджетів усіх рівнів: досвід Польщі та можливості його застосування в Україні
- •11.2.2. Загальна характеристика податкової реформи та податкового кодексу Чехії
- •11.3. Фінанси Угорської Республіки
- •11.3.2. Реформування системи пенсійного забезпечення в Угорщині
- •11.3.3. Недоліки і здобутки реформування пенсійної системи Угорщини
- •11.4. Економіка та фінанси Словенії
- •11.5. Проблеми і досвід реформування пенсійних систем у країнах Східної Європи
- •11.6. Деякі результати реформування фінансово-економічних систем постсоціалістичних країн та пострадянських країн у 90-х роках XX століття
- •11.7. Особливості реформування фінансово-економічних систем постсоціалістичних країн Балтії (на прикладі Латвії")
- •11.8. Особливості фінансової системи Білорусі
- •276 Розділи
- •11.9.2. Республіка Туркменістан
- •11.9.3. Монголія
- •11.10. Деякі особливості функціонування
- •11.10.1. Соціалістична Республіка в 'єтнам
- •19 М.І. Карлін
- •11.10.2. Республіка Куба
- •11.10.3. Корейська Народно-Демократична Республіка
- •Розділ 12
- •12.1. Фінанси деяких країн Азії
- •12.1.1. Фінанси Республіки Корея
- •12.1.2. Деякі особливості фінансової системи Тайваню
- •12.1.3. Розвиток фінансово-економічної системи Індії в сучасних умовах
- •12.1.4. Турецька Республіка
- •12.1.5. Азіатська роз'єднаність
- •12.2. Фінанси окремих країн Латинської Америки та шляхи їх реформування
- •12.2.1. Республіка Чилі
- •12.2.2. Мексиканські Сполучені Штати
- •12.2.3. Федеративна Республіка Бразилія
- •12.2.4. Аргентинська Республіка
- •12.2.5. Загальні питання фінансового розвитку країн Латинської Америки
- •12.3. Фінанси деяких країн Африки
- •12.3.1. Загальна характеристика фінансового стану країн Африки у 80—90 роки XX століття
- •13.3.2. Федеративна Республіка Нігерія
- •12.3.3. Тоголезька Республіка
- •12.3.4. Проблеми і перспективи фінансово-економічного розвитку країн Африки
- •Додатки
- •Постанова
- •Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (fatf)
- •Превентивні заходи і конфіскація
- •Здійснення превентивних заходів, таких як заморожування і
- •Обмін загальною інформацією
- •Інші форми співпраці
- •Макроекономічні характеристики країн з перехідною економікою,
- •Структура урядових витрат у країнах перехідного періоду
- •Карлін Микола Іванович фінанси зарубіжних країн
- •61001, М. Харків, вул. Державінська, 38.
6.5. Проблеми сучасного фінансового ринку в сша
США, як вважають багато дослідників, пройшли висхідну точку найбільш тривалого у післявоєнний період циклічного піднесення економіки, яке мало місце у 90-ті роки. Відповідне піднесення далеко не в усьому було закономірним. Його основою було неприродне навіть для світового лідера розгортання фіктивного капіталу. Загальна частка «реальних» інвестицій, здійснюваних у 90-ті роки (2,5—3,0% від ВВП), фактично обслуговувала фіктивний «фінансовий пузир». Розбухання котировок на фондовому ринку США принесло американським інвесторам лише у 1999 р. 5,5 трлн. доларів (ME і МО. — 2002. — № 1. — С. 4). Це призвело до надвисокої переоцінки (не менше як у два-три рази) американського фондового ринку насамперед в галузях «нової економіки» з одночасним відчутним зниженням прибутковості капіталу, що функціонує у виробничій сфері. Банкрутство таких найбільш респектабельних корпорацій високотехнологічної сфери, як «Адельфія», «Енрон», «Квест», «Уорлдком», а також найпотужніших авіакомпаній, що було зафіксовано в останні місяці 2002 p., є наочною ілюстрацією цього процесу.
Особливо вразливою стороною є причетність зазначених фірм до корупції, зокрема корпорація «Енрон» була під час президентських виборів у числі головних спонсорів Республіканської партії і самого Дж. Буша. Масштаби американської тінізації є непорівнянними з українськими. Темні операції лише «Уорлдкома» оцінюють у 3,6 млрд доларів. Привертає увагу і співробітництво у цих питаннях з відповідними корпораціями провідних за світовим рейтингом американських банків, зокрема «Дж. П. Морган» та «Сітібанк», а також з відомою аудиторською фірмою «Артур Андерсен», яка працює і на українському ринку. Як вважає проф. А. С Гальчинський, потрібно називати речі своїми іменами: йдеться про пов'язану з діяльністю фіктивного капіталу віртуально-тіньову економіку, яка діє як самовідтворювальна система і дедалі більше витісняє продуктивний тип економічних зв'язків, призводить до хронічного спаду їхньої ефективності. Як наслідок, фіктивна капіталізація американської економіки досягла таких розмірів, що для багатьох бізнесових структур входження у річище нормальної (продуктивної) підприємницької діяльності класичного зразка дедалі більше стає неможливим.
6.6. Деякі особливості фінансів підприємств у сша
Для фінансування поточної та інвестиційної діяльності підприємства в США, як і в інших країнах, використовують внутрішні і зовнішні джерела. До головних внутрішніх ресурсів можна віднести такі грошові фонди: амортизаційний, нерозподіленого прибутку, резервні фонди. Зовнішні джерела мобілізуються, як правило, на фінансових ринках. Акціонерне товариство є однією з головних форм організації господарських одиниць у США, де їх налічується понад три мільйони. їм належить 80% вартості всіх продажів, тоді як одноосібним підприємствам — 13%, а партнерствам — 7%. При цьому перші отримують близько 90% усього прибутку, другі — 4%, а треті — 6%. Оплачений акціонерами капітал — це грошові кошти, одержані від продажу різного роду акцій, та фонд нерозподіленого прибутку. У пасивах балансу він може становити від 35 до 60%. Решту складає коротко- та довгострокова заборгованість підприємств. Підприємства, які входять до корпорації, мають загальний, поточний, оперативний резервні фонди, фонд для гарантування від втрат при фінансуванні НДДКР, крім того формується фонд покриття можливих втрат від коливань валютних курсів, фонд покриття сумнівних боргів, а також можуть створюватися приховані або секретні резерви, розмір яких відомий тільки дуже обмеженій кількості осіб (докладніше про це див.: Суторміна В.М., Федосов В.М., Рязанова Н.С. Фінанси зарубіжних корпорацій. — К., 1993).
Податок на прибуток корпорацій у США становить 34%, а для малого бізнесу (залежно від рівня доходу) від 15 до 34%. Серед економістів не існує згоди у питанні сфери дії податку на прибуток корпорацій — на що він накладається та хто несе його головний тягар — як і з питання природи породжуваних ним деформацій (докладніше про це див.: Дж. Є. Стігліц. Економіка державного сектора / Пер. з англ. - К., 1998. - Гл. 23).
Державні корпорації, як правило, низькорентабельні або збиткові, фінансують інвестиції значною мірою із зовнішніх джерел. Приріст основного капіталу вони покривають шляхом бюджетних субсидій та одержання позик на внутрішніх та зовнішніх ринках позичкового капіталу під гарантію держави.
У кожній господарській одиниці складаються короткострокові (на 1 рік), середньострокові (на 5 років) та перспективні довгострокові фінансові плани. Першочерговою метою управління фінансами фірми є максимізація добробуту власників акцій шляхом підтримки максимальної ціни звичайної акції.
82
РОЗДІЛ 6
Фінанси США
83
На початку XX ст. в США з'явилися перші благодійні фонди, створені великими корпораціями. Великі дарування у законодавчому порядку оформлювалися як довірча власність, відповідно добродійний фонд ставав трастом, загальне управління яким здійснювала рада опікунів. При цьому вкладник у цей благодійний фонд звільнявся від сплати податку з майна, який він подарував цьому фонду, але одночасно мав право його використовувати.
