6.3. Проблеми сучасної бюджетної політики в сша

Одним з джерел привабливості американської економіки у 90-ті роки була збалансованість державних фінансів і стабільна стійкість долара. Нині й тут, як вважають багато експертів, намітилися зво­ротні процеси. Згідно з американською статистикою, профіцит фе­дерального бюджету США у 1998 р. становив 69,2 млрд доларів, у

6 М.І. Карлін

74

РОЗДІЛ 6

Фінанси США

75

1999 p. - 125,5 млрд, 2000 p. - 236,4 млрд, 2001 p. - 127,1 млрд доларів. Ситуація змінилася у 2002 p., коли виник бюджетний дефі­цит. За попередніми оцінками, в 2004 р. він має сягнути близько 370 млрд доларів.

Занепокоєння експертів викликають такі обставина, як зростан­ня федерального боргу: у 1985 р. — 2868,0 млрд доларів, 1995 р. — 4921,0 млрд, 2000 p. - 5629,0 млрд, 2002 p. - 6137 млрд, у 2003 p. -6525,9 млрд доларів.

Адміністрацією Дж. Буша вживаються достатньо радикальні захо­ди, щоб якомога швидше виправити зазначені процеси. їхня мета — будь-якою ціною не лише зберегти, а й зміцнити становище США як єдиної наддержави. Якщо вести мову про заходи стратегічного порядку, то вони стосуються наступного:

• проведення найбільш відчутного в американській історії зни­ження податків; вжиття достатньо радикальних заходів, спрямованих на детінізацію американської економіки, реалізації яких має слугу­вати ухвалений у липні 2002 р. конгресом США закон про чесний бізнес;

• стимулювання американського експорту на основі зниження курсу долара, фактичною метою якого є намагання Вашингтона ви­рішити насамперед фінансові проблеми американської економіки за рахунок інших держав;

• стимулювання економіки на основі зростаючих військових ви­трат, які, за попередніми оцінками, мали зрости з 260 млрд доларів у 1998 р. до 350 млрд — у 2002 і до 400 млрд доларів — у 2003 p.;

— стимулювання науково-технічного прогресу через програму ПРО, на яку американці мають намір витратити впродовж 10 років 500 млрд доларів.

Привертає увагу те, що практично всі ці заходи характеризуються посиленням державного втручання в економіку, пов'язані з бюдже­тними асигнуваннями, які в умовах зростання бюджетного дефіциту зводяться, з одного боку, до фактичної грошової емісії, а з іншого — до відчутного збільшення фінансового боргу держави.

Звісно, що зазначені кроки неоднозначно сприймаються світовою спільнотою. Багато експертів очікують від їх практичної реалізації зворотного ефекту, вбачають у них загрозу стабілізації не лише аме­риканської, а й світової економіки. Найбільш небезпечною у цьому є, як вважають багато експертів, нестійкість американського фондо­вого ринку, американського долара. (Докладніше про це див.: Галь­чинський А. С. Криза однополярності світу // День. — 2002. — 11 ве­ресня. — С. 4.)

6.4. Особливості функціонування податкової служби в сша

До особливостей функціонування податкової служби в США мож­на віднести наступні.

1. У податковому законодавстві США не діє принцип презумпції невинності. Відповідно, обов'язок обґрунтування невинності по по­даткових справах покладений на платника податку. При цьому він не має права не подавати відомості, які можуть бути використані проти нього.

2. Податкова служба має право перевіряти житло, листування то­що, що відноситься до права «вторгнення у приватне життя» і не допускається для інших державних служб.

3. При заповненні податкової декларації платник податку у певних випадках повинен вказати дані не тільки про фінансовий стан своєї сім'ї, а також про:

1. стан здоров'я;

2. внески у фонди різних громадських і політичних організацій;

3. інші відомості, які потрібно подавати службі для вирахування суми податків;

4. податкова декларація подається щороку до 15 квітня.

4. При умисному приховуванні доходу на платника податку на­кладається штраф у розмірі до 100 тис. доларів (а для корпорацій — 500 тис. доларів), або тюремне ув'язнення до 5 років. Разом з тим, тільки 85% американців добросовісно платять податки (в 1994 р. розмір недоплат склав близько 140 млрд доларів, а в 1996 р. — тільки 28 млрд доларів).

5. Співробітники фінансових служб часто проводять розслідування негласно, використовуючи документи різних урядових і приватних організацій. Одним із найчастіше застосовуваних прийомів їх діяль­ності є зіставлення декларованих доходів з реальними витратами платників податків. Для цього значні придбання платника за кілька років порівнюють з декларованими ним доходами за ці роки.

Структура податкової служби США

(Служба збирання податків і фінансового контролю США)

Ядро цієї служби — служба внутрішніх доходів (СВД) Мінфіну США. Вона складається з:

1. центрального апарату;

2. податкових служб штатів;

3. місцевої податкової служби.

76

РОЗДІЛ 6

Фінанси США

77

Центральному СВД підпорядковано 9 регіональних служб, 58 по­даткових округів і 900 місцевих податкових бюро.

Кожне місцеве податкове бюро складається з 6-ти відділів (у т. ч. слідчого та контролю за правильністю сплати податків).

Інформацію про платників податків СВД може отримувати і від кредитних бюро. Це — приватні фірми, які спеціалізуються на збо­рі та аналізі даних, що характеризують фінансовий стан окремих осіб (їх налічується близько 200, і в них є досьє на 160 млн амери­канців).

Про податкову декларацію

В основі системи сплати податків США лежить принцип само­стійного заповнення і подання податкових декларацій із зазначенням розміру річного податку, суми заліку вже проведених платежів і суми, що залишилась до сплати. Зазвичай податкові декларації від­правляються поштою, хоча в 1999 р. проводився експеримент з по­дачі декларацій з допомогою електронної техніки. Цю систему запро­вадили у 2000 р.

Декларації повинні бути підписані платниками податку чи офі­ційним представником компанії. Підпис супроводжується заявою, що декларація «справжня, правильна і повна». При цьому особа, яка підписала декларацію, повністю відповідає за подані дані і мо­же бути притягнута до відповідальності за подання неправди­вих даних. У США тільки 40% платників податку самостійно за­повнюють декларації, а 60% користуються послугами спеціалізова­них фірм. Якщо податкова декларація складена іншою особою чи спеціалізованою бухгалтерською фірмою, то, крім підпису платника податку, має бути й підпис представника фірми, який також несе відповідальність за правильність заповнення декларації.

Розмір податків і доходу, який підлягає оподаткуванню, підрахо­вується за рік. При цьому можна використовувати як календарний, так і фінансовий рік. Деякі компанії використовують фінансовий рік, який закінчується в обраному ними місяці.

Всі фізичні і юридичні особи зобов'язані щорічно заповнювати податкові декларації незалежно від того, сплачують вони податки чи ні, за умови якщо вони не звільнені від подачі декларацій законом. Всім присвоюється ідентифікаційний номер, що полегшує роботу податкових служб з платниками податку.

Подати декларацію можна від 2,5 до 7 місяців з дня закінчення року, однак більша частина суми податку має бути сплачена до подачі декларації (вирахування з зарплати чи шляхом внесків). У

деяких випадках платнику податку може бути надана відстрочка до 6 місяців.

Якщо громадянин відмовляється заповнювати податкову деклара­цію або не сплачує встановлені законом податки, він притягується до відповідальності. Наприклад, фізична особа, яка свідомо відмов­ляється сплачувати податки і заповнювати декларацію про доходи у встановлені строки, визнається винною у здійсненні злочину. Виро­ком суду її можна оштрафувати на суму до 25 тис. доларів або позбавити волі на строк до одного року. Поряд з цим доведеться сплатити судові витрати.

Щоб полегпшти платнику податків процес планування своїх до­ходів, який досить складний, СВД передбачає різні форми допомоги. Найперше, платникам податку надсилається комплект податкових документів: чиста форма податкової декларації, яку платник податку подав минулого року, інструкція по її заповненню і зміни у подат­ковому законодавстві, а також інформація про те, де можна отримати податкову допомогу. Податкові декларації та інші матеріали стосовно обкладення податком можна отримати в будь-якій податковій інспек­ції, громадській бібліотеці, а також замовити поштою.

Однак найбільшим попитом користується «шряча лінія». Платник податку може зателефонувати у будь-яку із 32-х безплатних теле­фонних служб і отримати консультацію з питання, що його цікавить, замовити форми податкових декларацій, прослухати записані на маг­нітній стрічці повідомлення стосовно найскладніших питань обкла­дення податком. Завдяки спеціальній телефонній апаратурі забезпе­чуються необхідною інформацією особи з вадами слуху (які погано чують). Цим видом обслуговування користуються мільйони грома­дян.

СВД у більшості випадків приймає податкові декларації у тому вигляді, в якому їх надіслав платник податку. Якщо виникає необ­хідність уточнити які-небудь дані чи провести перевірку, то це не означає, що податкова служба підозрює платника податків у нечес­ності. Взагалі стосунки податкової служби і платника податків бу­дуються на двох складових. По-перше, всі інструктивні матеріали з обкладення податком правильні, і якщо платник податку не згідний з положеннями інструкції, то він повинен це довести в суді; по-друге, платник податку завжди правий і тільки рішення суду може змінити цей стан. Тому запит додаткової інформації чи перевірка можуть при­звести не до збільшення податку, а до повернення переплачених сум. Запити і перевірки, як правило, здійснюються через пошту, коли платнику податку направляється повідомлення про необхідність надання додаткової інформації. Практикуються і перевірки шляхом

78

РОЗДІЛ 6

Фінанси США

79

співбесіди. Це означає, що платник податку повинен особисто відві­дати податкову інспекцію і зняти питання, які виникли у податкового інспектора.

Якщо платник податку не згідний з результатами перевірки, то він має право оскаржити їх. Результати перевірки можна оскаржити у Відділі оскаржень ФПУ, де і розглядається більшість питань; якщо ж платник податку не задоволений рішенням, він може звернутися до суду. Залежно від того, чи сплатив платник податку пред'явлений йому податок чи ні, він може звернутися до податковою суду, Апе­ляційного суду чи Окружного суду. Платники податків мають право особисто представляти свої інтереси в суді чи доручити ведення справи довіреній особі. У разі, якщо платник податку не згідний з пред'явленою йому додатковою сумою податку, то він може, не спла­чуючи її, звернутися до Податкового суду (для цього у нього є 90 днів з дня, коли йому відіслано повідомлення (повідомлення про недоплату). Коли мова йде про незначні суми (до 10 тис. доларів за будь-який період), платник податку може просити про спрощену процедуру розгляду. Рішення, прийняте у відповідності з цією про­цедурою, оскарженню не підлягає. Якщо платник податку сплатить всю пред'явлену йому суму податку, він може подати скаргу до Відділу оскаржень, і якщо не буде задоволений рішенням, має мож­ливість звернутися до Апеляційного чи Окружного суду. У разі ви­несення рішення на користь платника податку йому будуть повернуті адміністративні і судові витрати.

У разі, якщо в результаті перевірки виявлені математична помилка чи описки в декларації, які призвели до збільшення суми податку, платник податку може просити про формальне повідомлення (пові­домлення про недоплату) з тим, щоб обговорити з працівником по­даткової служби умови сплати заборгованості. Зазвичай податкова служба надає певний строк для внесення недоплати. Але якщо плат­ник не в змозі вчасно розрахуватися з бюджетом, то він повинен повідомити про це податкову службу, яка може зажадати повну інформацію про фінансовий стан його справ і після аналізу визна­чити порядок сплати заборгованості: дозволити платнику податку вносити податок частинами, запропонувати автоматично вирахову­вати із зарплати тощо. Така угода буде дійсною лише у тому разі, якщо: платник податку надав вичерпну фінансову інформацію; вчасно платить внески; виконує інші податкові обов'язки; буде нада­вати за вимогою податкової служби поточну фінансову інформацію тощо.

Після аналізу поточної інформації податкова служба може пере­глянути умови угоди, попередивши про це за ЗО днів і пояснивши причини. Вимушені міри стягнення заборгованості (конфіскація май­на, арешт банківського рахунку, утримання із зарплати до 10% тощо) не застосовуються, доки не будуть вичерпані всі можливості обгово­рити з платником податку (через пошту, телефоном, співбесідою) варіанти добровільного внесення необхідних сум.

Якщо платник податку об'явив про банкрутство, то податкова служба не стягує з нього суму податку, що залишилася. Однак після реалізації майна банкрута за рішенням суду у першу чергу задоволь­няються претензії податкових служб і тільки після цього борги інших кредиторів.

Але якщо платник податку за якихось причин не повністю сплатив всі необхідні податки, то до нього може бути застосоване примусове стягнення. Процес починається з надсилання повідомлення з вимо­гою про сплату, через 10 днів влада приступає до вимушеного вико­нання (можливе встановлення заставного права). Може бути надіс­лано до трьох повідомлень з проханням про сплату. Повідомлення про примусове утримання власності надсилається рекомендованим листом (останнє повідомлення). Через 10 днів можливе блокування його банківського рахунку, конфіскація тощо.

Але як тільки платник податку сплатить всі необхідні податки, він має право подати заяву про відшкодування, якщо вважає, що податок йому перерахований неправильно. Зазвичай це можна зробити про­тягом 3-х років з дня заповнення декларації або 2-х років з дня сплати податку. Повернення платник податку отримує через 6 тиж­нів після заповнення декларації. Якщо виплата затримується, то на суму відшкодування нараховуються відсотки.

У США діє вивірена, обґрунтована науково і перевірена десяти­річчями податкова система. Зроблено все, щоб по-справжньому роз­вивати виробництво, підприємництво, захищати вітчизняного вироб­ника. Водночас чудово поставлено контрольний апарат, і ухиляння від сплати податку є для громадянина плямою, що фіксується в багатьох реєстрах. Не платити податок там вважається ганебним з точки зору громадської думки і небезпечним з точки зору криміналь­ного покарання. У США громадянин, який платить великі податки, пишається цією обставиною: великі податки — доказ його заможнос­ті, працездатності, основний показник рейтингу в суспільстві. Все поставлено з голови на ноги: від багатого громадянина, багатої сім'ї — до багатої держави.

80

Р03ДІЛ6

Фінанси США

81