4.4. Глобалізація і соціальна політика у розвинутих країнах

У багатьох працях зарубіжних вчених другої половини XX ст. (Еспінг-Андерсен, Косонен, Шарп, Гоф та ін.) підкреслюються соці­альні проблеми, які постали перед соціал-демократичними та кон-сервативно-корпоратистськими державами Європи внаслідок глоба­лізації світової економіки. Серед них: зростання безробіття в резуль­таті переміщення капіталу з регіонів і країн з високим рівнем подат­ків (кошти від яких призначені для соціальних цілей); приховування доходів від оподаткування на всіх рівнях; нестача коштів для реалі­зації пенсійних програм тощо.

У деяких соціал-демократичних державах добробуту (наприклад, у Швеції) були спроби зберегти вірність політиці добробуту через створення робочих місць у державному секторі, але в довготривалому

Державні видатки як регулятори фінансово-економічних процесів у країні 47

періоді ефективність подібної політики викликає дуже великі сумні­ви. В той же час ліберальні держави добробуту енергійно розпочали регуляцію і практику зменшення заробітної плати, щоб залучити глобальні інвестиції у створення робочих місць з низькою оплатою праці. Прихильником цієї стратегії виступають США, які відкрили свої кордони для низькооплачуваних працівників з країн третього світу. У консервативно-корпоратистських режимах (наприклад, у Ні­меччині) ліквідували робочі місця у непродуктивних секторах і фак­тично обрали стратегію безробіття і зростання, за якої кошти інвес­тують у високопродуктивні фірми. Це, природно, призводить до роз­шарування суспільства. Подібні процеси будуть характерними і для України при її вступі до Світової Організації Торгівлі (СОТ), ос­кільки значне безробіття очікується передусім у вугільній промисло­вості та сільському господарстві. Ці галузі є найменш конкурентно-здатними через низьку продуктивність праці і поки захищаються надвисокими ввізними митами, які Україні доведеться відмінити при вступі до СОТ.

Виходом із вказаної ситуації, на думку зарубіжних дослідників, можуть бути два варіанти дій (стратегій). Перший — це дотримання стратегії низьких ставок зарплатні, низьких соціальних витрат та нерівності. Другий — це інвестування у політику добробуту, яка дасть виграш у продуктивності, але призведе до значного безробіття. Ймовірним результатом обох буде розшарування робочої сили як у світовому масштабі, так і в межах однієї країни. Тому предметом серйозних дискусій у розвинутих країнах останніми роками стали альтернативні стратегії соціальної політики у сфері підтримання рів­ня доходів. Разом з тим, як вважають багато провідних вчених За­ходу, глобалізація світової економіки назавжди поклала край тим умовам, які породили всезагальні соціал-демократичні або консерва-тивно-корпоратистські держави добробуту. За даними досліджень російськими вченими динаміки розвитку провідних економік світу наприкінці XX — початку XXI ст. перспективу в майбутньому ма­тимуть країни з ліберальною моделлю економіки, де кожний грома­дянин (а не держава) самостійно відповідатиме за рівень свого доб­робуту. Ця модель дозволяє скоротити державні витрати і збільшити фінансові ресурси підприємницьких структур, чого поки, на жаль, не спостерігається в Україні. Крім того, як свідчать дані контролюючих структур, державні видатки у нашій країні використовуються недос­татньо ефективно.

В цілому, треба пам'ятати, що національну соціальну політи­ку дедалі більше визначають глобальна економічна конкуренція та міжнародні організації. По своїй суті національна політика набуває

48

РОЗДІЛ 4

виразніших транснаціональних ознак, і тепер її слід розглядати як глобальний перерозподіл ресурсів, соціальне регулювання, соціальне забезпечення нових можливостей.

Завдання і запитання для самоперевірки

1. В чому суть закону Вагнера?

2. Які причини зростання державних видатків у XX столітті ви можете назвати?

3. Дайте визначення держави загального добробуту.

4. 'Чому багато розвинутих країн змушені сьогодні скорочувати соціаль­ні видатки? Які причини цього явища?

5. Які проблеми бюджетного фінансування бідних верств існують у роз­винутих країнах? Чи вони мають місце і в Україні?

6. Що треба зробити, щоб заохотити до роботи працездатних осіб, які отримують соціальну допомогу і не працюють? Що вам відомо з цього з досвіду зарубіжних країн?

7. В чому суть і чому поки не вводиться у розвинутих країнах так званий «негативний прибутковий податок»?

8. В чому суть «чистої» теорії державних видатків?

9. Проаналізуйте дані про зростання державних видатків у розвинутих країнах у XX столітті та спробуйте зробити прогноз на майбутнє (у розрізі окремих країн¹ чи груп країн за вашим вибором).