Питання для самоконтролю

1. Визначте поняття суспільства, його структуру та основні ознаки.

2. Назвіть та охарактеризуйте основні теорії походження держави.

3. Визначте поняття, ознаки та сутність держави.

4. Охарактеризуйте типи держави.

5. Надайте загальну характеристику і поняття форми держави.

6. Охарактеризуйте форми державного територіального устрою

7. Охарактеризуйте форми державно-правового режиму.

8. Надайте поняття та охарактеризуйте види функцій держави.

9. Визначте основні етапи розвитку української державності.

10. Назвіть основні закономірності виникнення права.

11. Визначте поняття, ознаки та функції права.

12. Визначте сутність та цінність права.

13. Як ви розумієте «система права»?

14. Охарактеризуйте джерела права.

15. Визначте поняття, структуру та види правовідносин.

16. Дайте коротку характеристику елементи правових відносин.

17. Монархія як форма правління.

18. Республіканська форма правління та її види.

19. Конфедерація як форма державного устрою.

20. Порівняльна характеристика тоталітарної та демократичної держави.

21. Надайте поняття законності та правопорядку.

22. Охарактеризуйте види суб’єктивних та об’єктивних прав громадян.

23. Що таке «стематизація законодавства»?

24. Визначте поняття «консолідація», «інкорпораці», «кодифікація».

25. В яких офіційних друкованих виданнях здійснюється офіційне оприлюднення нормативно-правових актів?

Завдання до самостійної роботи

1. Вивчити теоретичний матеріал за темою, засвоїти основні поняття і терміни, вивчення законодавчих та інструктивних документів.

2. Підготуватися до семінарського заняття (презентаційний виступ, доповідь, есе).

Термінологічний словник ключових понять

Деліктоздатність - це здатність суб'єкта нести юридичну відповідальність за невиконання обов'язків або за вчинення різних правопорушень.

Держава - це універсальна, суверенна політична форма організації суспільства, центральний інститут політичної системи, створюваний для організації та управління життям населення на певній території за допомогою публічної влади, що має обов'язковий характер.

Державний режим - це сукупність способів та методів здійснення державної влади у суспільстві.

Державний устрій - форму держави, яка визначає її національно-територіальну організацію. Дер­жавний устрій характеризує внутрішню структуру держа­ви, спосіб її політичного та територіального розподілу, принципи взаємин між державою в цілому та її частинами, їх правовий статус.

Дієздатність - це передбачена нормами права здатність суб'єкта самостійно, особистими діями набувати суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

Дії - юридичні факти, які відбуваються з волі суб'єктів.

Зміст правовідносин - це зафіксовані в нормах права суб'єктивні права та юридичні обов'язки учасників правовідносин.

Метод правового регулювання - це сукупність способів, прийомів, коштів впливу права на суспільні відносини.

Населення - співтовариство людей, які постійно меш­кають на території даної держави і підкоряються її владі.

Нормативний акт – це письмовий документ компетентного суб’єкта права, в якому закріплюються правила поведінки загального характеру, що забезпечуються державою.

Нормативно-правовий договір - це добровільна угода двох і більше сторін, що містить норми права. 

Об'єкт правовідносин - це матеріальні або духовні цінності, особисті або соціальні блага, з приводу яких суб'єкти вступають у правовідносини, здійснюють свої суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

Підзаконні нормативно-правові акти - це нормативні акти компетентних органів, що видаються на підставі закону, відповідно до закону і для його виконання.

Події - юридичні факти, що відбуваються незалежно від волі суб'єктів (стихійне лихо та ін.).

Право - це система або сукупність формально виражених норм (правил поведінки), які відображають і регулюють найбільш важливі економічні, політичні та інші соціальні відносини (закономірності їх розвитку), встановлені або санкціоновані державою, мають загальнообов’язковий характер, виражають міру справедливості, рівноправності, свободи і відповідальності учасників суспільних відносин, охороняються державною владою від порушень, закріплюють юридичні права і обов'язки суб'єктів правовідносин, охороняють соціальні цінності суспільства, держави і громадян і направлені на розвиток демократії, зміцнення законності і правопорядку.

Правовий звичай - це санкціонований державою звичай, що здобуває в чинність цього загальнообов'язкове значення.

Правовий прецедент - це рішення державного органа (судового, адміністративного) по конкретній юридичній справі, що являє загальнообов'язковий приклад рішення наступних аналогічних справ.

Правовідносини - це врегульоване нормами права суспільні відносини, учасники якого мають взаємні права й обов'язками, гарантованими державою.

Правоздатність - це передбачена нормами права здатність суб'єкта мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

Правореалізація - це втілення вимог правових норм у суспільних відносинах.

Предмет правового регулювання - це вид якісно однорідних суспільних відносин, які врегульовані правом.

Система права - це внутрішня структура права, котра виражається в єдності й погодженості всіх діючих норм права даної держави, а також у їхньому розподілі по галузях і інститутам права.

Суб'єкти правовідносин - це особи, що беруть участь у правовідносинах (не менше двох). Вони повинні володіти особливою юридичною властивістю - правосуб'єктністю, тобто правоздатністю, дієздатністю та деліктоздатністю.

Суб'єктивне право - це передбачена нормами права міра можливої поведінки, що належить уповноваженій особі для задоволення її інтересів та потреб і яка забезпечується відповідними юридичними обов'язками інших (зобов'язаних) осіб.

Суверенітет - ця ознака держави характеризує положення державної влади, вказує на її внутрішню та зовнішню незалежність від будь-яких форм влади.

Територія (тобто просторова організація держави) - територією держави є частина суші, надр, повітряного простору і територіальних вод, на які поширюється її суверенітет.

Форма правління - це форма держави, що характеризує організацію вищої державної влади та систему її зв'язків із населенням.

Юридичний обов'язок - це передбачена нормами права міра необхідної поведінки, яку зобов'язана особа повинна здійснювати в інтересах уповноваженої сторони.

Юридичні факти - це конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правових відносин.