Термінологічний словник ключових понять

Капітальні видатки (видатки розвитку) - це видатки бюджету на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності держави, то капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; фінансування структурної перебудови народного господарства; субвенції та інші видатки, що пов’язані з розширеним відтворенням.

Кошторис - це основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень (ст.2 БК).

Соціальне забезпечення - фінансове утримання за рахунок бюджету громадян, які через об’єктивні причини не можуть мати самостійне джерело доходів або перебувати на утриманні інших громадян (інваліди від народження, діти - сироти, самітні люди похилого віку).

Соціальний захист - комплекс законодавчо закріплених соціальних норм, що гарантує держава окремим верстам населення, а також за певних економічних умов всім членам суспільства (зростання інфляції, спад виробництва, економічна криза, безробіття та ін.).

Фонди цільового призначення - форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, залучених державою для фінансування суспільних потреб з визначених джерел, які мають цільові призначення.

Рекомендована література

Основна література: 3-5; 9; 10; 17; 25; 26; 54; 55-57; 63; 65; 66; 70; 71; 74; 75; 82; 84; 85; 87; 90; 91; 104; 105; 108; 127-129; 131; 134; 141; 143;156; 159; 162-164; 171.

Додаткова література: 1; 3; 7-9; 11-17; 20; 31; 32; 35; 43; 44; 51; 55; 59; 60; 64; 69-72.

Тема 23. Правовий статус банків в Україні План вивчення теми

1. Банківська система України та роль у ній Національного банку України.

2. Правові засади контролю Національного банку за діяльністю комерційних банків.

Навчальні цілі: поглибити, узагальнити та систематизувати знання про банківську систему України; банківські правовідносини, їхні зміст і види; роль Національного банку України; правове становище Національного банку України; правові засади контролю Національного банку за діяльністю комерційних банків; функції та операції Національного банку України; правове положення комерційних банків операції та послуги комерційних банків.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Починати вивчення даної теми потрібно з терміну «Банківська система України». Законодавче забезпечення функціонування банківської системи України було започатковане з прийняттям у 1991 році Закону Української РСР «Про банки та банківську діяльність».

Поряд із законодавчо визначеною структурою банківської системи як дворівневої (Центральний банк / комерційні банки), в сучасних умовах поряд із рівнями доцільно говорити про наступні елементи банківської системи України:

Національний банк України.

НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління. Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Національний банк у межах своїх повноважень сприяє стабільності банківської системи.

НБУ визначає та проводить грошово-кредитну політику, монопольно здійснює емісію гривні та організовує готівковий грошовий обіг, виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування та ін.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

ФГВФО є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фактично - другий регулятор на банківському ринку України.

Банк - ядро системи, оскільки на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги. Банки в Україні створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку.

Банківська група - група юридичних осіб, які мають спільного контролера, що складається:

• з материнського банку та його українських та іноземних дочірніх та/або асоційованих компаній, які є фінансовими установами;

• з двох або більше фінансових установ та в якій банківська діяльність є переважною.

Асоціація (спілка) банків є договірним об'єднанням банків, створена з метою захисту та представлення інтересів своїх членів.

Небанківські установи, які наділені правом надавати окремі види банківських послуг

НБУ ліцензує (окрім, власне, банківської діяльності) валютні операції, видає ліцензії небанківським фінансовим установам, які мають намір стати учасниками платіжних систем, на переказ коштів без відкриття рахунків, сертифікує фахівців з тимчасової адміністрації і реорганізації банків, фахівців з ліквідації банків. Останніх можна вважати окремими складовими системи.

Виділяють наступні специфічні функції банківської системи України:

а) створення грошей і регулювання грошової маси;

б) трансформаційна функція;

в) стабілізаційна функція.

Функція створення грошей і регулювання грошової маси полягає в тому, що банківська система оперативно змінює масу грошей в обігу, збільшуючи або зменшуючи її відповідно до зміни попиту на гроші. У виконанні цієї функції беруть участь усі ланки банківської системи (НБУ і комерційні банки), і вона стосується всіх напрямів банківської діяльності.

Для банківської системи характерна трансформаційна функція, яка полягає в тому, що банки, мобілізуючи вільні кошти одних суб'єктів господарювання і передаючи їх іншим, мають можливість змінювати (трансформувати) величину й строки грошових капіталів та фінансові ризики.

Банківська система також виконує стабілізаційну функцію, тобто функцію забезпечення сталості банківської діяльності та грошового ринку. Для банківської діяльності характерна висока ризикованість і банки працюють в умовах постійної і підвищеної загрози втрати грошей та банкрутства, тому боротьба з ризиками є важливим завданням не лише окремих банків, а й усієї банківської системи. Банківська система бере участь у виконанні основних функцій фінансової системи України, зокрема, шляхом:

• забезпечення способів переміщення фінансових ресурсів у часі, через кордони держав та між окремими галузями тощо;

• розробки та забезпечення способів управління ризиками;

• забезпечення механізму об'єднання фінансових ресурсів та їх розподілу між окремими суб'єктами господарювання;

• забезпечення безперебійного функціонування платіжних систем, зокрема, шляхом удосконалення способів клірингу та здійснення розрахунків, що сприяють торгівлі;

• забезпечення насичення ринку ціновою інформацією, що дозволяє координувати децентралізований процес прийняття рішень в окремих галузях економіки.