Рекомендована література

Основна література: 6-8; 11; 17; 35; 68; 70; 76; 78; 82; 83; 96; 100; 115; 119; 121-124; 126; 130; 132; 146-151; 153; 157; 172-177.

Додаткова література: 33; 78.

Тема 4. Адміністративне право План вивчення теми

1. Предмет та система адміністративного права України.

2. Джерела адміністративного права.

3. Адміністративно-правові відносини.

4. Адміністративне правопорушення.

5. Засоби адміністративного впливу.

6. Загальні правила накладання адміністративних стягнень.

Навчальні цілі: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про: систему адміністративного права України; джерела адміністративного права; адміністративно-правові відносини;адміністративне правопорушення;засоби адміністративного впливу.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

При вивченні першого питання студентам треба звернути увагу на те, що адміністративне право - це система правових норм, які регулюють суспільні відносини управлінського характеру, що виникають у сфері державно-управлінської діяльності органів виконавчої влади.

Адміністративно-процесуальне право — система норм права, яка регулює порядок здійснення і розгляду адміністративних справ, що виникають у сфері державного управління.

Студенти повинні знати, що предметом адміністративного права є державне управління, тобто управління людьми і їх колективами з боку органів держави. У більш вузькому розумінні державне управління - це управління, яке здійснюється органами виконавчої влади. Саме воно й складає предмет адміністративного права.

До специфічних ознак, які визначають сутність державного управління належать:

• загальнодержавний характер;

• виконавча діяльність, що здійснюється на основі закону;

• об’єктом виконавчої діяльності є економіка, соціально-культурне й адміністративно-політичне будівництво;

• організуючий зміст державного управління, безперервність і постійність;

• розпорядчий характер.

Студентам треба знати, що державне управління в Україні - це підзаконна, юридично-владна, організуюча діяльність державних органів виконавчої влади, яка полягає в практичному виконанні законів у процесі повсякденного управління господарським, соціально-культурним і адміністративно-політичним будівництвом.

Крім того, студентам треба уяснити, що адміністративно-правові відносини можна визначити як відносини:

• між вищими і підпорядкованими їм органами державного управління;

• між органами державного управління і відомчими державними підприємствами, установами і організаціями;

• між органами державного управління і недержавними підприємствами, організаціями;

• між органами державного управління і громадянами.

Крім того, студенти повинні знати, що вищим органом державного управління є Кабінет Міністрів України КМУ.

Студентам треба також знати, що систему джерел адміністративного права складають:

• Конституція України;

• Кодекс про адміністративні правопорушення;

• Закони України: «Про об єднання громадян», «Про державну службу», «Про місцеве самоврядування в Україні» - та ін.;

• Постанови Верховної Ради України;

• Укази і розпорядження Президента України;

• Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України;

• нормативні акти виконавчих органів влади та органів місцевого самоврядування.

При розгляданні другого питання студентам треба запам’ятати, що адміністративне правопорушення - це протиправна, провинна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян на встановлений порядок управління, і за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Студентам треба знати, що адміністративне правопорушення характеризують такі ознаки:

• протиправність дії або бездіяльності,

• вина,

• карність,

• суспільна небезпечність.

Склад адміністративного проступку – це сукупність встановлених законом об’єктивних і суб’єктивних елементів, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення становлять:

• суб’єкт - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які досягли 16 років, осудні особи, посадові особи;

• об’єкт - суспільні відносини, які складаються у сфері адміністративно-організаційної діяльності і порядку управління, людина, її здоров’я, честь і гідність, власність, права і свободи громадян,

• суб’єктивна сторона - вина у формі умислу або необережності,

• об’єктивна сторона - причинно-наслідковий зв’язок між дією і шкідливими наслідками.

Серед суб’єктів адміністративного проступку особливо виділяються посадові особи, які несуть відповідальність за недотримання правил, забезпечення виконання яких входить в їх службові обов’язки. Посадові особи несуть підвищену (порівняно з іншими особами) відповідальність.

Студенти повинні знати, що Кодекс України про адміністративні правопорушення визначає види правопорушень.

Адміністративний проступок (адміністративне правопорушення) – це протиправна винна дія або бездіяльність, яка посягає на соціальні блага, що охороняються адміністративним законодавством.

Ознаки адміністративного проступку:

• протиправність.

Дія чи бездіяльність визнається адміністративним проступком лише тоді, коли воно прямо порушує конкретну норму адміністративного законодавства;

• антигромадський характер.

Адміністративний проступок або наносить реального збитку особистості, суспільству, державі, або створює загрозу нанесення такої шкоди;

• провина.

Провина – основна й обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Вона являє собою психічне відношення особи до здійсненого ним діяння та його наслідків і виявляється у формах наміру та необережності.

• покарання.

Адміністративне законодавство встановлює вид і міру стягнення за здійснення адміністративного проступку.

Адміністративний проступок може бути здійснений у формі дії (наприклад, розпивання спиртних напоїв на виробництві) або бездіяльності (невиконання батьками чи особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей).

Суб’єктом адміністративного проступку може бути фізична, а в ряді випадків і юридична особа.

Основною і обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є протиправне діяння. Всі інші ознаки є необов’язковими (факультативними) та враховуються лише тоді, коли вони передбачені відповідною нормою адміністративного права.

Крім того, студентам треба знати, що до основних завдань Кодексу про адміністративні правопорушення входять:

• охорона соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, а також юридичних осіб, суспільно-конституційного ладу України; усіх форм власності, встановленого порядку управління, державного і громадського порядку;

• зміцнення законності;

• запобігання правопорушенням;

• виховання громадян у дусі точного і неухильного дотримання Конституції та законів України.

При розгляданні останнього питання студентам треба запам’ятати, що адміністративна відповідальність - це вид юридичної відповідальності громадян і посадових осіб, що полягає у застосуванні до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, заходів державного примусу.

Студентам також треба знати, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли 16-річного віку.

Не підлягають адміністративній відповідальності особи, які діяли:

• у стані крайньої необхідності;

• у стані необхідної оборони;

• у стані неосудності.

Адміністративне стягнення – це міра державного стягнення відносно особи, яка скоїла адміністративний проступок (адміністративне

Стягнення застосовується з метою правового виховання такої особи, а також для попередження здійснення нових проступків. Види і порядок застосування адміністративних стягнень визначаються Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Студенти повинні знати, що адміністративне стягнення - це необхідний правовий наслідок порушення (невиконання) адміністративних заборон, що полягає в осуді поведінки порушника і обмеженні його особистих благ, матеріальних та інших правових інтересів, в чому виражається оцінка вчиненого діяння.

Студентам треба запам’ятати, що види адміністративних стягнень визначаються Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Крім цього, Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачені заходи адміністративного впливу щодо неповнолітніх, які вчинили адміністративне правопорушення, заходи адміністративного примусу, а також визначаються органи, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

До адміністративної відповідальності можуть притягатися особи, що досягли шістнадцятирічного віку. Справи про здійснення адміністративних проступків, які скоїли неповнолітні (особи від 16 до 18 років), розглядаються лише районним (міським) судом (суддею). Відносно неповнолітнього може бути призначене будь-яке адміністративне стягнення, за винятком адміністративного арешту. Крім того, суд (суддя) має право застосувати до неповнолітнього правопорушника такі заходи впливу:

1) зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана чи сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, або під нагляд педагогічному чи трудовому колективу з їх згоди, а також окремим громадянам на їх прохання.

Застосування таких заходів впливу є правом, а не обов’язком суду (судді). Суд (суддя) застосовує адміністративне стягнення або заходи виховного впливу з урахуванням особистості неповнолітнього