- •Електрика
- •9. Електростатика
- •9.1. Заряд
- •9.2. Закон Кулона
- •9.3. Напруженість поля . Силові лінії.
- •9.4. Потенціал поля. Робота електростатичного поля.
- •9.4.1. Диференціальний зв'язок напруженості й потенціалу поля.
- •9.4.2. Інтегральний зв'язок напруженості та потенціалу поля. Циркуляція напруженості
- •9.4.3. Взаємне розташування силових ліній та еквіпотенціальних поверхонь
- •9.5. Потенціал поля точкового заряду q
- •9.6. Напруженість електричного поля на осі зарядженого кільця
- •9.7. Напруженість електричного поля на осі диска
- •9.8. Електричний диполь та його поле
- •9.8.1. Потенціал електричного поля диполя
- •9.8.2. Напруженість електричного поля диполя
- •9.8.3. Диполь у неоднорідному електричному полі
- •9.9. Потік вектора напруженості, теорема Остроградського-Гауса
- •9.9.1. Просторовий (тілесний) кут
- •9.9.2. Потік вектора напруженості
- •9.9.3. Теорема Остроградського-Гауса
- •9.10. Провідники та діелектрики
- •9.10.1. Провідники.
- •9.10.2. Діелектрики.
- •9.11. Напруженість поля нескінченно великої зарядженої площини
- •9.12.Потенціал поля нескінченно великої зарядженої площини.
- •9.13. Напруженість поля зарядженого циліндра та його потенціал
- •9.14. Напруженість поля зарядженої сфери та її потенціал
- •9.15. Електростатичне поле в діелектрикові
- •9.16. Індукція електростатичного поля . Теорема Остроградського-Гауса для індукції
- •9.17. Граничні умови для електричного поля в діелектрику
- •9.18. Сегнетоелектрики
- •9.19. Електроємність провідників
- •9.20. Конденсатори
- •9.21. Електрична енергія заряджених провідників. Енергія електростатичного поля
- •9.21.1. Електрична енергія відокремленого зарядженого провідника.
- •9.22. Процес релаксації у контурі з ємністю
- •9.21.Контрольні питання
- •10.Постійний електричний струм
- •10.1. Струм, сила струму, густина струму
- •10.2. Класична модель розрахунку густини струму
- •10.3.Класична теорія електропровідності провідника.
- •10.3.1.Закон Ома у диференціальній формі
- •10.3.2.Закон Ома в інтегральній формі
- •10.4. Закон Джоуля-Ленца
- •10.4.1.Закон Джоуля-Ленца в диференціальній формі
- •10.4.2.Закон Джоуля-Ленца в інтегральній формі
- •10.5. Температурна залежність опору провідника
- •10.6. Сторонні сили, ерс
- •10.7. Правила Кірхгофа
- •10.7.1 .Перше правило Кірхгофа
- •10.7.2.Друге правило Кірхгофа
- •10.7.3.Розв'язок електротехнічних задач на основі правил Кірхгофа.
- •10.8. Електропровідність рідин
- •10.9. Електропровідність газів
- •10.10. Плазма
- •10.11. Контактні та термоелектричні явища в металах
- •10.11. 1. Робота виходу.
- •10.11. 2. Перший закон Вольта.
- •10.11. 3. Другий закон Вольта.
- •10.11. 4. Термоелектрорушійна сила
- •10.11. 5. Електронна емісія
- •10.12.Контрольні питання
9.10.2. Діелектрики.
Діелектриком називається речовина, яка при звичайних умовах не проводить електричний струм, тобто в цій речовині на відміну від провідників додатні та від'ємні заряди зв'язані, а вільні носії струму практично відсутні.
Діелектрик називається
неполярним,
якщо у відсутності зовнішнього
електричного поля центри "тяжіння"
додатних і від'ємних зарядів у його
молекулах співпадають. До них належать
неполярні молекули, наприклад,
і т.п.
Діелектрик називається
полярним,
якщо він складається з полярних молекул.
Полярними називаються молекули (
),
в яких центри "тяжіння" від'ємних
та додатних зарядів у відсутності
зовнішнього електричного поля не
співпадають і така молекула має не
рівний нулю електричний дипольний
момент
.
З класичної точки зору в електричному полі з напруженістю центри "тяжіння" від'ємних та додатних зарядів неполярних молекул зміщуються один відносно одного і в них виникає (індукується) електричний дипольний момент і, як показують експериментальні дослідження, вектор дипольного моменту пропорційний напруженості електричного поля
.
(1)
Коефіцієнт називається коефіцієнтом поляризованості молекули.
Вектор поляризації діелектрика. Кількісною мірою поляризації діелектрика служить вектор поляризації
,
(2)
де
електричний дипольний
момент і-ої молекули,
об'єм діелектрика. Сума береться по всім
молекулам, які знаходяться в об'ємі
.
Таким чином вектор поляризації чисельно
дорівнює дипольному моментові одиниці
об'єму діелектрика. У звичайних умовах
поляризація полярного діелектрика
відсутня, тому що внаслідок хаотичного
теплового руху молекул напрямки їх
дипольних моментів рівномірно розподілені
по всім напрямкам простору і
,
тобто і вектор поляризації
дипольного діелектрика
також дорівнює нулю.
Експериментальні дослідження показали, що вектор поляризації як неполярного так і полярного діелектрика при невеликих напруженостях зовнішнього поля можна записати у вигляді
,
(3)
де
n
концентрація молекул,
нерозмірна величина, що називається
діелектричною сприйнятливістю
середовища,
середня напруженість поля усередині
діелектрика. У зовнішніх електричних
полях у полярного діелектрика відбувається
переорієнтація диполів молекул із
хаотичного визначених тепловим рухом
напрямків у напрямкові зовнішнього
поля і поляризованість
полярного діелектрика можна представити
у вигляді
,
(4)
де
середнє значення вектора дипольного
моменту молекули у малому об'ємі V.
Розрахунки показують, що у випадку,
коли енергія диполя в електричному полі
,
то величина середнього дипольного
моменту молекули дорівнює
,
(5)
а діелектрична сприйнятливість полярного діелектрика при цьому можна записати у вигляді
(6)
формула Дебая-Ланжевена.
Зауважимо, що при поляризації діелектрика зовнішнє поле виконує роботу
,
яку при невеликих напруженостях можна обчислити таким чином
.
(7)
Ця робота йде на створення енергії поляризованого діелектрика.
