- •Електрика
- •9. Електростатика
- •9.1. Заряд
- •9.2. Закон Кулона
- •9.3. Напруженість поля . Силові лінії.
- •9.4. Потенціал поля. Робота електростатичного поля.
- •9.4.1. Диференціальний зв'язок напруженості й потенціалу поля.
- •9.4.2. Інтегральний зв'язок напруженості та потенціалу поля. Циркуляція напруженості
- •9.4.3. Взаємне розташування силових ліній та еквіпотенціальних поверхонь
- •9.5. Потенціал поля точкового заряду q
- •9.6. Напруженість електричного поля на осі зарядженого кільця
- •9.7. Напруженість електричного поля на осі диска
- •9.8. Електричний диполь та його поле
- •9.8.1. Потенціал електричного поля диполя
- •9.8.2. Напруженість електричного поля диполя
- •9.8.3. Диполь у неоднорідному електричному полі
- •9.9. Потік вектора напруженості, теорема Остроградського-Гауса
- •9.9.1. Просторовий (тілесний) кут
- •9.9.2. Потік вектора напруженості
- •9.9.3. Теорема Остроградського-Гауса
- •9.10. Провідники та діелектрики
- •9.10.1. Провідники.
- •9.10.2. Діелектрики.
- •9.11. Напруженість поля нескінченно великої зарядженої площини
- •9.12.Потенціал поля нескінченно великої зарядженої площини.
- •9.13. Напруженість поля зарядженого циліндра та його потенціал
- •9.14. Напруженість поля зарядженої сфери та її потенціал
- •9.15. Електростатичне поле в діелектрикові
- •9.16. Індукція електростатичного поля . Теорема Остроградського-Гауса для індукції
- •9.17. Граничні умови для електричного поля в діелектрику
- •9.18. Сегнетоелектрики
- •9.19. Електроємність провідників
- •9.20. Конденсатори
- •9.21. Електрична енергія заряджених провідників. Енергія електростатичного поля
- •9.21.1. Електрична енергія відокремленого зарядженого провідника.
- •9.22. Процес релаксації у контурі з ємністю
- •9.21.Контрольні питання
- •10.Постійний електричний струм
- •10.1. Струм, сила струму, густина струму
- •10.2. Класична модель розрахунку густини струму
- •10.3.Класична теорія електропровідності провідника.
- •10.3.1.Закон Ома у диференціальній формі
- •10.3.2.Закон Ома в інтегральній формі
- •10.4. Закон Джоуля-Ленца
- •10.4.1.Закон Джоуля-Ленца в диференціальній формі
- •10.4.2.Закон Джоуля-Ленца в інтегральній формі
- •10.5. Температурна залежність опору провідника
- •10.6. Сторонні сили, ерс
- •10.7. Правила Кірхгофа
- •10.7.1 .Перше правило Кірхгофа
- •10.7.2.Друге правило Кірхгофа
- •10.7.3.Розв'язок електротехнічних задач на основі правил Кірхгофа.
- •10.8. Електропровідність рідин
- •10.9. Електропровідність газів
- •10.10. Плазма
- •10.11. Контактні та термоелектричні явища в металах
- •10.11. 1. Робота виходу.
- •10.11. 2. Перший закон Вольта.
- •10.11. 3. Другий закон Вольта.
- •10.11. 4. Термоелектрорушійна сила
- •10.11. 5. Електронна емісія
- •10.12.Контрольні питання
9.3. Напруженість поля . Силові лінії.
У просторі навколо зарядженого тіла чи системи тіл створюється силове електричне поле. Воно проявляється в тому, що на внесений у нього пробний заряд qo діє кулонівська сила , пропорційна його величині. Силова дія поля описується напруженістю поля
,
(1)
що є сталою величиною для певної точки простору поля і її величина не залежить від величини пробного заряду (див.п.9.1). Вона чисельно дорівнює силі, що діє на одиничний заряд у полі. Наприклад, із цього визначення слідує, що напруженість поля точкового заряду q дорівнює
,
(2)
де одиничний вектор , направлений від додатного заряду в нескінченність або до від'ємного заряду. Одиницею вимірювання напруженості поля є [E] = В/м (вольт/метр), або Н/Кл (ньютон на кулон).
Електростатичним полем називається поле, напруженість якого не залежить від часу.
Однорідне електростатичне
поле – поле, напруженість
якого
у будь-якій точці поля, тобто вектори
в цих точках рівні за
величиною та паралельні.
Якщо в просторі розміщено N зарядів, то напруженість сумарного поля цих зарядів визначається законом суперпозиції: вона дорівнює векторній сумі напруженостей, що створюються кожним із цих зарядів. Дійсно, результуюча сила поля, що діє на пробний заряд q0, дорівнює
(3)
а напруженість поля обчислимо за її визначенням
,
,
,
.
(4)
Принцип суперпозиції означає незалежність виникнення та дії електростатичних полів.
Д
ля
графічного зображення
електростатичного поля вводиться
поняття уявних силових
ліній (див.
Мал.73а):
-вони починаються з додатного заряду і закінчуються на від'ємному заряді або в нескінченності;
-вектор напруженості поля лежить на дотичній до силової лінії і направлений у напрямку силової лінії;
-силові лінії не перетинаються, бо в противному в точці перетину було б дві дотичних і два напрямки ;
-густина силових ліній
(5),
що
пронизують плоску поверхню dS
перпендикулярну їм, чисельно дорівнює
величині напруженості вектора
;
-вільний
заряд, внесений в електростатичне поле
з початковою швидкістю
,
буде рухатися вздовж силової лінії.
Силові лінії однорідного поля є прямі, паралельні вектору (див.Мал.73б). Силові лінії точкового заряду є радіальні прямі, що виходять із заряду, якщо він додатний і входять у нього, якщо він від'ємний (див.Мал.73с).
9.4. Потенціал поля. Робота електростатичного поля.
Електростатичне поле й заряд q0 взаємодіють між собою і ця взаємодія характеризується потенціальною енергією W. Відношення
(6)
є
енергетичною характеристикою поля і
називається потенціалом поля.
Потенціал
не залежить від величини пробного заряду
(див.п.9.1) і чисельно дорівнює потенціальній
енергії взаємодії поля з одиничним
зарядом. Якщо поле створюється точковими
зарядами
,
то величина потенціальної енергії
взаємодії кожного з них із пробним
зарядом q0
є попарною, тобто повна енергія взаємодії
є
і потенціал поля визначається як
.
Останній вираз для на зивають законом (принципом) суперпозиції для потенціала поля.
Еквіпотенціальною поверхнею називається поверхня в кожній точці якої потенціал має одну й ту ж величину, тобто =cost. Еквіпотенціальні поверхні застосовуються для графічного зображення електростатичного поля і разом із силовими лініями вони дають повну картину силових та енергетичних характеристик поля. За таким зображенням можна відтворити траєкторію руху зарядженої частинки в ньому.
