- •Література базова
- •Література допоміжна
- •Основний зміст лекції
- •1.Значення спілкування майбутніх батьків з дитиною у пренатальному періоді.
- •2.Особливості підготовчого періоду й завдання становлення і розвитку мовлення дітей першого року життя.
- •Стадії розвитку моторного мовлення дітей
- •Розвиток голосових реакцій у дітей першого року життя
- •Поява перших слів
- •3. Особливості й завдання з розвитку мовлення дітей 2-го року життя.
- •4.Особливості й завдання з розвитку мовлення дітей 3-го року життя.
- •Технології раннього навчання
- •Технологія раннього навчання Глона Домана
- •Кубики Миколи Зайцева
3. Особливості й завдання з розвитку мовлення дітей 2-го року життя.
Перший період (від 1-до 1, 6 міс.)
Другий період (від 1,6 –до 2 років).
Завдання: розвиток розуміння мовлення дорослих (створювати ситуації не підкріплені наочністю, знаходити предмети на прохання дорослого, виконувати ігрові дії, емоційно відгукуватися на вірші, пісеньки, музичні твори тощо); розвиток активного мовлення (активно користуватися белькотом, вимовляти прості слова після року, вимовляти слова, що означають людей, знайомі реальні предмети й іграшки, зрозумілі дітям дії тощо); показувати дітям картинки () предметні; стимулювати дітей переходити від спілкування за допомогою жестів й міміки до спілкування засобом мови (будувати фрази з 2-3 слів, які виражають дії об’єктів тощо).
Форми роботи: ігри-заняття, режимні моменти й прогулянки.
Заняття (6-8 хвилин): з ляльками, з картинками (предметними й сюжетними), дидактичні ігри («Купання ляльок», «Погодуємо ведмедиків» тощо; інсценівки (Хто в будиночку живе?», «Карусель» та ін.); спостереження,ігри на звуконаслідувння («Розповіді про Марічку», «Ггуси-гуси» та ін.); читання дітям потішок, віршів, казочок, оповідань тощо(«Печу, печу хлібчик», «Наш хлопчик», «Поїхали, поїхали» та ін.).
М. Попова описує, з яких причин дорослий повинен звертатися до дитини поза заняттями:
- щоб знімати негативний емоційний стан дітей шляхом розмов з ними;
- давати словесні вказівки з метою організації поведінки в певній ситуації: « Наталочко, сядь, будь ласка на стільчик і послухай. Що ятобі роповім…»;
- давати словесні доручення: « Денисочко, поклади мячик у кошик»;
- стимулювати дітей до виконання різних дій з фграшками;
- стимулювати до звуконаслідування. Відповідей на запитання тощо.
4.Особливості й завдання з розвитку мовлення дітей 3-го року життя.
Третій рік життя є періодом найбільш інтенсивного мовленнєвого розвику дитини: продовжується розвиток розуміння мовлення дорослих (художніх текстів), удосконалюється звуковимова, фонематичне сприймання і слух, мовленнєве дихання (верхньогрудне). Дитина практично засвоює більшість граматичних форм рідної мови. Продовжує розвиватися зв’язне мовлення дитини – користується діалогом як формою спілкування. За умови сприятливої педагогічної роботи з дітьми на кінець третього року життя вільно спілкується з дорослим й однолітками без опори на наочність, розуміє, передає словами зміст прослуханих казок, віршів, оповідань; висловлює елементарні судження про побачене, прочитане дорослим (вихователем, батьками), переглянуте, запам’ятовує й читає з пам’яті короткі вірші, переказує добре знайомі казки з допомогою дорослого.
Завдання: розвиток розуміння мовлення дорослого, розвиток активного мовлення, розвиток звукової культури мовлення, формування граматичної правильності мовлення, розвиток звязного мовлення.
Заняття (10 -12 хвилин): спостереження та цільові прогулян-ки (до парку. До крамниці, до прикрашеної ялинки, до ігрового майданчика старших дошкільників тощо),екскурсії-огляди (групової кімнати, їдальні, роздягальної кімнати тощо), розглядання предметів та іграшок, Дидактичні ігри («Чарівна торбинка», « Сюрприз», «Куди що покласти?», « Що сховано?»,
« Чого не стало?» та ін.); показ театрів, ігри в оповідання («Марійка і котик», «Сашко і собачка» та ін.); розповіді – бесіди, заняття( з предметним чи сюжетними) картинками та ін..
