- •В. Л. Грешта о. В. Климов, о. В. Лисиця, л. П. Степанова кольорові метали і сплави
- •І. Мідь та сплави на її основі
- •1.1 Латуні
- •1.2 Бронзи
- •1.3 Мідно-нікелеві сплави
- •1.4 Спеціальні мідні сплави
- •2. Алюміній та його сплави
- •2.1 Сплави на основі алюмінію. Маркування
- •2.2 Термічна обробка алюмінієвих сплавів
- •2.3 Термомеханічна обробка (тмо) алюмінієвих сплавів
- •2.4 Захист сплавів алюмінію від корозії
- •2.5 Деформівні сплави, які не зміцнюються термічною обробкою
- •2.6 Деформівні сплави, які зміцнюються термічною обробкою
- •1 Сплав – 1915 (4,0…5,0% Zn; 1,0…1,8% Mg; 0,2…0,7% Mn;
- •2 Сплав – в92ц (2,9…3,6% Zn; 3,9…4,6% Mg; 0,6…1,0% Mn; 0,1…0,2% Zr)
- •2.7 Ливарні алюмінієві сплави
- •2.8 Сплави, що отримують за технологією порошкової металургії
- •3. Титан та сплави на його основі
- •3.1 Взаємодія титану з домішками та легувальними елементами
- •3.2 Маркування титанових сплавів
- •3.3 Фазові перетворення в титанових сплавах
- •3.4 Класифікація титанових сплавів
- •3.5 Термічна обробка титанових сплавів
- •3.6 Загальна характеристика титанових сплавів
- •3.6.1 Деформівні сплави
- •3.6.2 Ливарні сплави
- •3.7 Використання титанових сплавів
- •3.8 Алюмініди титану та сплави на їх основі
- •4. Магній та сплави на його основі
- •4.1 Взаємодія магнію з домішками та легувальними елементами
- •4.2 Маркування магнієвих сплавів
- •4.3 Класифікація магнієвих сплавів
- •4.4 Деформівні магнієві сплави
- •4.5 Ливарні магнієві сплави
- •4.6 Термічна обробка
- •4.7 Використання магнієвих сплавів
- •5. Берилій
- •5.1 Сплави на основі берилію
- •6. Вальницеві сплави (антифрикційні матеріали)
- •6.1 Класифікація антифрикційних матеріалів
- •6.3 Антифрикційні сплави на основі цинку
- •6.4 Алюмінієві антифрикційні сплави
- •Контрольні запитання для самоперевірки Мідь та сплави на її основі
- •Алюміній та його сплави
- •Магній та його сплави
- •Берилій
- •Вальницеві сплави (антифрикційні матеріали)
- •Список використаної літератури
- •Додатки Дадаток 1. Мідь та сплави на основі міді хімічний склад (%) та використання технічної міді (гост 859-2001)
- •Хімічний (%, решта Zn) склад, механічні властивості
- •Хімічний склад (%), механічні властивості та призначення деформівних спеціальних латуней (гост 15527-2004)
- •Хімічний склад (%), механічні властивості
- •Хімічний склад (%, Сu – основа), механічні властивості
- •Хімічний склад (%, Сu - основа), механічні властивості
- •Хімічний склад (%, Сu – основа), механічні властивості
- •Хімічний склад (%, Сu – основа), механічні властивості
- •Хімічний склад (%, Сu – основа), механічні властивості
- •Хімічний склад (%, Сu – основа) та призначення деформівних
- •Хімічний склад (%, Сu – основа), механічні властивості
- •Х імічний склад (%), механічні властивсті та призначення
- •Додаток 2. Алюміній та сплави на основі алюмінію промислові марки алюмінію (гост 4784-97)
- •Хімічний склад сплавів д20, д21, ак2 системи Al-Cu-Mg
- •Механічні властивості та призначення сплавів системи Al-Mg-Si
- •Механічні властивості та призначення сплавів системи Al-Zn-Mg
- •Механічні властивості сплавів
- •Рекомендовані режими термічної обробки
- •Додаток 3. Титан та сплави на основі титану
- •Х мічний склад ливарних титанових сплавів
- •Загальна характеристика деформівних титанових сплавів [10]
- •З агальна характеристика ливарних титанових сплавів [10]
- •Додаток 4. Магній та сплави на основі магнію хімічний склад магнію, % (гост 804-93)
- •6.050403 «Інженерне матеріалознавство»
6.3 Антифрикційні сплави на основі цинку
(сплави системи Zn-Al-Cu)
Порівняно з оловом та свинцем цинк має більшу температуру плавлення (419°С), але меншу густину (7,14г/см3); є набагато міцнішим, але менш пластичним (в = 150 МПа, 50%, 70%). Кристалічна гратка цинку – гексагональна (параметри гратки а = 0,266 нм, с = 0,494 нм) [2].
Марки та хімічний склад сплавів на основі цинку наведено в табл.6.10.
Таблиця 6.10 – Хімічний склад антифрикційних сплавів на основі цинку, % (ГОСТ 2437-95)
Марка сплаву |
Масова доля, % |
|||||||||
Основні компоненти |
Домішки, не більше |
|||||||||
Al |
Cu |
Mg |
Zn |
Pb |
Fe |
Sn |
Cd |
Si |
Загальний вміст домішок |
|
ЦАМ9-1,5Л |
9,0…11,0 |
1,0…2,0 |
0,03…0,06 |
основа |
0,03 |
0,15 |
0,01 |
0,02 |
0,10 |
0,35 |
ЦАМ9-1,5 |
||||||||||
ЦАМ10-5Л |
9,0…12,0 |
4,0…5,5 |
0,03…0,06 |
основа |
0,03 |
0,15 |
0,01 |
0,02 |
0,10 |
0,35 |
ЦАМ10-5 |
||||||||||
Примітка. Принцип маркування: буква Ц – цинк, А – алюміній, М – мідь, Л – ливарний; цифри вказують на середній вміст у відсотках Al та Cu відповідно.
Порівняно з олов’яно-сурм’янистими та свинцево-олов’яно-сурм’янистими бабітами сплави на основі цинку мають задовільні антифрикційні властивості, проте є менш дефіцитними та економічними. Але при виготовленні вальниць з цинкових сплавів необхідно враховувати їх більший коефіцієнт лінійного розширення порівняно з бабітами (зазвичай зазор між вальницею та валом знаходиться в межах 0,12…0,15% від діаметру валу) [2].
За властивостями сплави на основі цинку рівноцінні свинцево-олов’яно-сурм’янистим бабітам.
Сплави системи Zn-Al-Cu мають трифазну структуру: -фаза + подвійна евтектика ( + ) + потрійна евтектика ( + + ) [2]. Фаза проміжна фаза на основі хімічної сполуки CuZn3; -фаза – твердий розчин заміщення атомів алюмінію в гратці цинку; -фаза – твердий розчин заміщення атомів міді в гратці цинку. Роль м’якої складової виконує евтектика, а твердої складової – включення CuZn3. Мікроструктура сплаву ЦАМ10-5 показана на рис. 6.10.
Рисунок 6.10 – Мікроструктура сплаву ЦАМ10-5, 460
Сплави системи Zn-Al-Cu, як і сплави системи Zn-Al, схильні до природного старіння. Ефект від старіння та зміцнення залежить від хімічного складу. В деяких сплавах старіння проходить дуже повільно, а в інших – дуже швидко. Іноді старіння може привести до короблення та самодовільного руйнування. Старіння сплавів пов’язано із структурними змінами, які відбуваються в твердому розчині: по-перше, з евтектоїдним перетворенням -фази (твердий розчин заміщення атомів Zn в гратці Al) та по-друге, з виділенням -фаз з -фази. Ступінь та швидкість процесу старіння залежать від температури та хімічного складу сплаву. Особливо швидко ці процесі відбуваються в сплавах збагачених алюмінієм.
Для підвищення міцності та уповільнення процесу природного старіння сплави легують магнієм.
Механічні властивості, умови експлуатації та приклади використання сплавів на основі цинку наведені в табл.6.11.
Таблиця 6.11 – Механічні властивості, умови експлуатації та приклади використання сплавів на основі цинку [19]
Марка сплаву |
Механічні властивості |
Умови експлуатації |
Призначення |
||||
в, МПа |
, % |
НВ |
питомий тиск, МПа |
швидкість ковзання, м/с |
температура, °С |
||
не менш |
|||||||
ЦАМ9-1,5Л |
245 |
1,0 |
95 |
9,8 |
8 |
80 |
Для відливки монометалевих вкладишів, втулок, повзунів та ін. |
19,6 |
10 |
100 |
Для біметалевих виробів з металевим каркасом для литва |
||||
ЦАМ9-1,5 |
294 |
10 |
85 |
24,5 |
15 |
100 |
Для біметалевої стрічки зі сталі та дюралюміну методом прокатування з наступним штампуванням вкладишів |
ЦАМ10-5Л |
245 |
0,4 |
100 |
9,8 |
8 |
80 |
Для відливки вольниць та втулок різних агрегатів |
ЦАМ10-5 |
343 |
4,0 |
90 |
19,6 |
8 |
80 |
Для отримання прокатних полос для направляючих ковзання металорізальних верстатів та інших виробів. |
