- •В. Л. Грешта о. В. Климов, о. В. Лисиця, л. П. Степанова кольорові метали і сплави
- •І. Мідь та сплави на її основі
- •1.1 Латуні
- •1.2 Бронзи
- •1.3 Мідно-нікелеві сплави
- •1.4 Спеціальні мідні сплави
- •2. Алюміній та його сплави
- •2.1 Сплави на основі алюмінію. Маркування
- •2.2 Термічна обробка алюмінієвих сплавів
- •2.3 Термомеханічна обробка (тмо) алюмінієвих сплавів
- •2.4 Захист сплавів алюмінію від корозії
- •2.5 Деформівні сплави, які не зміцнюються термічною обробкою
- •2.6 Деформівні сплави, які зміцнюються термічною обробкою
- •1 Сплав – 1915 (4,0…5,0% Zn; 1,0…1,8% Mg; 0,2…0,7% Mn;
- •2 Сплав – в92ц (2,9…3,6% Zn; 3,9…4,6% Mg; 0,6…1,0% Mn; 0,1…0,2% Zr)
- •2.7 Ливарні алюмінієві сплави
- •2.8 Сплави, що отримують за технологією порошкової металургії
- •3. Титан та сплави на його основі
- •3.1 Взаємодія титану з домішками та легувальними елементами
- •3.2 Маркування титанових сплавів
- •3.3 Фазові перетворення в титанових сплавах
- •3.4 Класифікація титанових сплавів
- •3.5 Термічна обробка титанових сплавів
- •3.6 Загальна характеристика титанових сплавів
- •3.6.1 Деформівні сплави
- •3.6.2 Ливарні сплави
- •3.7 Використання титанових сплавів
- •3.8 Алюмініди титану та сплави на їх основі
- •4. Магній та сплави на його основі
- •4.1 Взаємодія магнію з домішками та легувальними елементами
- •4.2 Маркування магнієвих сплавів
- •4.3 Класифікація магнієвих сплавів
- •4.4 Деформівні магнієві сплави
- •4.5 Ливарні магнієві сплави
- •4.6 Термічна обробка
- •4.7 Використання магнієвих сплавів
- •5. Берилій
- •5.1 Сплави на основі берилію
- •6. Вальницеві сплави (антифрикційні матеріали)
- •6.1 Класифікація антифрикційних матеріалів
- •6.3 Антифрикційні сплави на основі цинку
- •6.4 Алюмінієві антифрикційні сплави
- •Контрольні запитання для самоперевірки Мідь та сплави на її основі
- •Алюміній та його сплави
- •Магній та його сплави
- •Берилій
- •Вальницеві сплави (антифрикційні матеріали)
- •Список використаної літератури
- •Додатки Дадаток 1. Мідь та сплави на основі міді хімічний склад (%) та використання технічної міді (гост 859-2001)
- •Хімічний (%, решта Zn) склад, механічні властивості
- •Хімічний склад (%), механічні властивості та призначення деформівних спеціальних латуней (гост 15527-2004)
- •Хімічний склад (%), механічні властивості
- •Хімічний склад (%, Сu – основа), механічні властивості
- •Хімічний склад (%, Сu - основа), механічні властивості
- •Хімічний склад (%, Сu – основа), механічні властивості
- •Хімічний склад (%, Сu – основа), механічні властивості
- •Хімічний склад (%, Сu – основа), механічні властивості
- •Хімічний склад (%, Сu – основа) та призначення деформівних
- •Хімічний склад (%, Сu – основа), механічні властивості
- •Х імічний склад (%), механічні властивсті та призначення
- •Додаток 2. Алюміній та сплави на основі алюмінію промислові марки алюмінію (гост 4784-97)
- •Хімічний склад сплавів д20, д21, ак2 системи Al-Cu-Mg
- •Механічні властивості та призначення сплавів системи Al-Mg-Si
- •Механічні властивості та призначення сплавів системи Al-Zn-Mg
- •Механічні властивості сплавів
- •Рекомендовані режими термічної обробки
- •Додаток 3. Титан та сплави на основі титану
- •Х мічний склад ливарних титанових сплавів
- •Загальна характеристика деформівних титанових сплавів [10]
- •З агальна характеристика ливарних титанових сплавів [10]
- •Додаток 4. Магній та сплави на основі магнію хімічний склад магнію, % (гост 804-93)
- •6.050403 «Інженерне матеріалознавство»
4. Магній та сплави на його основі
Магній – лужноземельний метал сріблясто-білого кольору, який не має поліморфних модифікацій. Температура плавлення становить 650°С, густина – 1,74 г/см3 (найнижча серед конструкційних матеріалів), кристалічна гратка ГЩП.
Магній відноситься до найбільш розповсюджених металів в земляній корі (займає 2,1 %) і знаходиться на 3 місці після алюмінію (8,8 %) та заліза (5,1 %).
Окремі фізичні властивості магнію наведені в табл.4.1.
Таблиця 4.1 – Фізичні властивості магнію [2]
Атомна маса |
24,32 |
Атомний радіус, нм |
0,162 |
Атомний об’єм, см3/г-атом |
13,99 |
Кристалічна гратка |
ГЩП |
Період гратки, нм |
а = 0,32028; с = 0,51998; с/а = 1,6235 |
Густина, г/см3 |
1,738 |
Температура плавлення, °С |
650 |
Температура кипіння, °С |
11073 |
Питома теплоємність, кал/(гград): при 20°С при 100°С |
0,248 0,254 |
Теплопровідність, кал/(смсекград) |
0,376 |
Коефіцієнт лінійного розширення, 1/град: при 100°С при 500°С |
26,110-6 29,810-6 |
Питомий електроопір, Омсм |
4,4610-6 |
Модуль нормальної пружності, МПа |
45000 |
Магній в 1,6 раз легше за Al, в 4,5 рази легший за Fe та в 5 разів легший за Cu, що забезпечує йому високу питому міцність (табл.4.2).
Таблиця 4.2 – Питома міцність
Метал |
, кг/м3 |
в, МПа |
Питома міцність (в/g), км |
Mg |
1740 |
110…120 |
6,45…7,04 |
Ti |
4505 |
250…300 |
5,66…6,79 |
Fe |
7800 |
170…210 |
2,22…2,75 |
Al |
2700 |
50 |
1,88 |
В литому стані магній має крупнокристалічну структуру та низькі механічні властивості: в = 110…120 МПа, т = 20…30 МПа, = 6…8%, НВ 300.
Магній та його сплави добре поглинають механічну вібрацію, сприймають ударні навантаження, мають високу питому жорсткість при згині та крутінні, добре оброблюються різанням, шліфуються та зварюються різними методами зварювання.
Питома теплоємність магнію приблизно така ж як і у алюмінію, скрита теплота плавлення в 2 рази нижча. Теплопровідність магнію в 1,5 рази нижча ніж у алюмінію, але вища ніж у сталі. Коефіцієнти лінійного розширення магнію та алюмінію приблизно однакові. Магній – парамагнітний метал, його електроопір майже в 2 рази більший ніж у алюмінію.
До недоліків магнію та його сплавів слід віднести: порівняно з алюмінієм, особливо при температурах близьких до кімнатної та нижчих, більш низьку пластичність та технологічність; невисокий модуль пружності (в 2 рази менший ніж у Al та в 5 разів ніж у сталі); низьку швидкість дифузійних процесів, що ускладнює термічну обробку; гіршу корозійну стійкість порівняно з Al та його сплавами; здатність при підвищених температурах до самозаймання внаслідок активної взаємодіє з киснем [3].
На повітрі поверхня магнію покривається тонкою оксидною плівкою MgO, що супроводжується активним виділенням тепла (145,8 Кал/г-атом). При низьких температурах оксидна плівка аморфна, але при нагріванні вище 200°С набуває кристалічної будови. При температурах нижче 450°С товщина оксидної плівки невелика, вона доволі щільна та виконує захисні функції. При більш високих температурах плівка стає нестійкою та починає руйнуватися, внаслідок чого полегшується доступ кисню до поверхні Mg. Низькі захисні властивості оксидної плівки пояснюються тим, що густина плівки значно більша за густину магнію (3,15 г/см3 проти 1,74 г/см3). Швидкість окислення магнію збільшується, кількість виділеного тепла зростає, тепло не встигає відводитися і Mg самозаймається. Магній самозаймається при атмосферному тиску на повітрі та в кисні при температурі 623°С, порошок та дрібна стружка займаються вже при 360°С. Легування вісмутом, проведення плавки і розливки магнію та його сплавів під флюсом (до складу флюсу входять солі NaCl, KCl) зменшує схильність до самозаймання.
Такі елементи як Cu, Ni, Sn, Zn, Al (особливо Cu та Ni) збільшують швидкість окислення магнію та його сплавів на повітрі при підвищених температурах. Свинець, срібло, кадмій, талій мало впливають на швидкість окислення. Уповільнюють процес окислення магнію та його сплавів присадки рідкісноземельних металів – церій та лантан.
Співвідношення
параметрів гратки магнію с/а = 1,624
наближається до ідеального значення
1,633 (щільна упаковка атомів відповідно
до геометрії ГЩП гратки) і обумовлює
умови деформації магнію. При низьких
температурах пластичність магнію
незначна. В температурному інтервалі
20…200С
ковзання при пластичній деформації
відбувається лише по базисній площині
(0001). При температурах, що перевищують
200…300°С, деформація може відбуватися
як ковзанням так і двійникуванням:
ковзання проходить як по базисній так
і по пірамідальним та призматичним
площинам типу
та
,
двійникування по площинам
.
Відповідно пластичність магнію та його
сплавів зростає. У всіх випадках ковзання
здійснюється в найбільш щільнопакованому
напрямку
.
Тому магній та його сплави переважно
деформують в інтервалі температур
350…450°С в стані найбільшої пластичності.
Магній легко розчиняється в розбавлених мінеральних кислотах, важко в концентрованій сірчаній та зовсім не взаємодіє з плавіковою кислотою. Реагує з більшістю органічних кислот. З водними розчинами луг слабо реагує при нагріванні та не реагує на холоді. Стійкий в керосині, бензині, мінеральних мастилах, фреоні, спиртах (окрім метилового). З холодною водою практично не взаємодіє. В морській воді швидко кородує.
Способи захисту деталей з магнію та його сплавів від корозії [12]:
1. Неметалеві неорганічні покриття в поєднанні з лакофарбовими покриттями. Неметалеві неорганічні покриття (хімічні та електрохімічні: фторидне фосфатування та станнатування (для жароміцних сплавів), хроматування) для захисту деталей в процесі виробництва, збереження, транспортування та експлуатації в неагресивних мастилах. В поєднанні з лакофарбовими покриттями – для захисту від атмосферної корозії в різних кліматичних умовах.
2. Гальванічні (мідні, кадмієві, нікелеві, срібні, інші) та металізаційні покриття використовують для забезпечення високої електро- та теплопровідності, зносостійкості, в деяких випадках під пайку та для декоративного оздоблення деталей.
Технічно чистий магній маркують буквами Мг та цифрами, які вказують на ступінь чистоти магнію. Наприклад: Мг90 (99,90% Mg), Мг95 (99,95% Mg), Мг80 (99,80% Mg). Хімічний склад наведено в додатку 4.
Внаслідок низьких механічних властивостей технічно чистий магній як конструкційний матеріал широко не використовується. Галузі застосування магнію: піротехніка; в хімічній промисловості для синтезу органічних препаратів; як розкислювач, відновлювач і як легувальний елемент при виробництві сплавів.
