- •1. Загальна характеристика злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян.
- •2. Наруга над державними символами ст. 338 кк
- •3. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій ст. 340 кк
- •4. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд ст. 341 кк
- •5. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві ст. 342 кк
- •6. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу (ст. 343) чи у діяльність державного діяча (ст. 344)
- •7. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (ст. 345), державного чи громадського діяча (ст. 346), службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок (ст. 350).
- •8. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу (ст. 347), службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок (ст. 352).
- •9. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця ст. 348 кк
- •10. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника ст. 349 кк
- •11. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи ст. 353 кк
- •12. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження ст. 357 кк
- •13. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів ст. 358 кк
- •14. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань ст. 355 кк
- •15. Самоправство ст. 356 кк
15. Самоправство ст. 356 кк
Самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника, - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців.
Суспільна небезпека цього злочину полягає в тому, що його скоєнням порушується певний порядок реалізації громадянами своїх прав та обов'язків, спричиняється значна шкода державним чи громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян.
Об'єктом злочину є встановлений законом та іншими нормативними актами порядок здійснення громадянами своїх прав та обов'язків, а також права й інтереси громадян та юридичних осіб, що охороняються законом.
Об'єктивна сторона злочину характеризується самовільним, всупереч встановленому законом порядку, вчиненням будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином, підприємством, установою чи організацією; заподіянням їм такими діями значної шкоди і причинним зв'язком між діями винного та значною шкодою, яка настала.
Під самовільним вчиненням будь-яких дій треба розуміти реалізацію винним свого дійсного або гаданого права всупереч встановленому законом порядку. Наприклад, особа, яка отримала на законній підставі ордер на квартиру, самовільно заселяє її, не дочекавшись виселення колишніх мешканців; особа самовільно, без звернення в суд, вилучає спірне майно, вважаючи, що воно належить їй; особа самовільно без дозволу відповідних органів заселяє вільну квартиру.
Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння самоправством значної шкоди. Питання про те, чи є заподіяна шкода значною, вирішується в кожному конкретному випадку залежно від фактичних обставин справи (розмірів матеріальної шкоди, важливості порушених прав та інтересів тощо).
Заподіяння самоправними діями шкоди, відповідальність за яку передбачена іншими статтями КК (скажімо, тілесних ушкоджень), треба кваліфікувати за сукупністю злочинів – тобто за ст. 356 і статтею, яка передбачає відповідальність за спричинення відповідної шкоди.
Якщо самоправні дії є способом вчинення іншого, більш тяжкого злочину, то при кваліфікації скоєного застосовується правило конкуренції загальної і спеціальної норм. Наприклад, самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда стоп – краном кваліфікується тільки за ст. 283, незаконне заволодіння транспортним засобом, скажімо, з метою покататися, – за ст. 289, порушення недоторканності житла – за ст. 162.
Суб'єктом самоправства може бути лише приватна особа, яка досягла 16-річного віку. Службові особи за самоуправні дії несуть відповідальність за перевищення влади або службових повноважень (ст. 365) або за окремі види самоправства, відповідальність за які передбачена іншими нормами (наприклад, статті 162, 163).
Суб'єктивна сторона самоправства характеризується умисною формою вини: особа усвідомлює, що вона без належного дозволу, всупереч встановленому законом порядку, здійснює своє дійсне чи гадане право або вчинює завідомо для себе незаконні дії, і що це становить певну суспільну небезпечність, передбачає, що її діями може бути завдана значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника, і свідомо допускає, а інколи і бажає настання таких наслідків.
