22

Рондо. Різновиди сонатної форми

Тема 5. Рондо. Сонатна форма. Рондо-соната.

Основний принцип рондо та його історичні різновиди: старовинне рондо, класичне, рондо Х1Х та ХХ століть. Кількість, співвідношення, обсяг частин. Тональний план. Контраст рефрену і епізодів. Додаткові розділи. Рондальні форми. Застосування рондо в різних жанрах.

Основний конструктивний принцип сонатної форми. Специфіка образної драматургії і побудови. Значення тонального розвитку. Еволюція образних контрастів. Різновиди сонатної форми: без розробки, з епізодом, сонатна форма у вокальній музиці та інструментальному концерті.

Різновиди сонатної форми. Мішані та вільні форми. Поєднання рондального та сонатного принципів у рондо-сонаті. Сфера застосування сонатної форми.

Лекція № 8 рондо

Мета: дати характеристику загальним закономірностям форми і історичному періоду від зародження рондо до його розквіту в творчості віденських класиків, подальшому розвитку в західноєвропейській музиці і російській музичній класиці.

План:

1. Походження рондо. Характер змісту.

2. Старовинне рондо.

3. Рондо зрілого класицизму.

4. Розвиток форми рондо в XIX ст.

5. Рондоподібні форми

1. Це така форма, в основі якої лежить чергування незмінної теми з різними епізодами.

Форма, яка основана на чергуванні неодноразово повторюваної головної теми з різними епізодами, називається рондо.

Формою рондо називається така форма, в основі якої лежить чергування неодноразово повертаючої головної теми з різними епізодами.

Загальна схема:

А В А С А D A і т. д. + кода.

Форма складається з кількох проведень головної теми – рефрену, між якими вводяться інші, різного ступеня контрастності частини – епізоди.

Найбільш суттєвим у рондо є поєднання чергування ідентичних за тематичним змістом розділів з розділами, які основані на викладенні нового матеріалу чи розвитку теми рефрену (епізоди, розробка).

Рондо в перекладі з французької означає коло, круг, хоровод. Термін походить від хороводної пісні з приспівом. Її будова така: слова заспіву змінюються у кожному куплеті, а приспів залишається незмінним. В інструментальній музиці замість зміни тексту у заспіві змінюється музика, приспів залишається без змін і виноситься на перше місце. Таким чином, твір починається з приспіву. Повторювальна тема (приспів) називається головною партією або рефреном; частини, що розміщені між рефренами називаються епізодами.

Головна партія або рефрен проводиться, як правило, в одній тональності, яка визначає тональність усього твору. Багаторазове повторення однієї теми утверджує її як пануючу, домінуючу думку, характер, настрій. Вона формується одразу з першого проведення, а епізоди надають їй більшої виразності.

Кількість частин може бути різною, але не менше п’яти. Повторювання рефрену забезпечує єдність форми, а введення нових епізодів підтримує інтерес до нового і запобігає монотонії. Структура головної теми рондо і епізодів може бути різною – період, проста 2 ч. ф., проста 3 ч. ф.; в епізодах, крім того, побудова або ряд побудов, які не є періодами.

В рондо можливі і зв’язки між темою і епізодами, а також кода (вступ рідко). Головна тема при поверненні може варіюватися або проводитися неповністю (наприклад, один період з 2 ч. ф.).

Форма рондо глибоко укорінена в народній музиці – хороводних піснях і танцях. В куплетній хороводній пісні або танці зі співом музика при повторенні не змінюється, але в заспіві з’являються кожен раз нові слова (заспів називається куплетом). Якщо приспів позначити буквою А, то тексти куплетів будуть В, С, D… . у процесі розвитку хороводної пісні, музика куплетів стала варіюватися і поступово виникла форма, в якій частини, що співвідносяться з куплетами, стали вирізнятися музично. Це і призвело до виникнення форми рондо.

Сама назва «Рондо» говорить про те, що вона походить від старовинних танців, хороводних пісень. Так називався і старовинний хороводний танець. Не тільки вся форма, але й головна тема, приспів («Рефрен» у творчості французьких композиторів) називалися Рондо, як частина, що замикає коло.

Відмінність типового рондо від куплетної пісні в тому, що воно починається з повторюваної частини А, тобто з приспіву, а пісня – навпаки.

Рондо – це не тільки музична форма, але й музичний жанр і назва твору. Характер музики переважно святковий, життєрадісний, жвавий з народнопісенною або танцювальною основою; є рондо жартівливе і гумористичне.

Рондо зустрічається як самостійний твір, так і частина циклічних форм, частіше в фіналах.

2. Головні історично-стилістичні типи рондо: