- •Життєдіяльність та якість життя населення як об’єкт суспільно-географічного дослідження
- •Структура якості життя населення
- •Методичні основи дослідження якості життя населення
- •Статистичний метод.
- •2. Метод відхилення від максимуму.
- •Оскільки статистичний метод дає кількісні показники явищ, для переведення їх у якісні характеристики необхідно використати метод індексів.
- •2.1. Природно-екологічні чинники
- •Потреба сільськогосподарських культур у теплі, виражена в сумах температур понад 10 0с (Для середньоспілих сортів) [19.]
- •Структура сільськогосподарських угідь по районах Хмельницької області станом 2012 рік.
- •2.2 Геодемографічні чинники
- •Міських та сільських домогосподарств
- •Чисельність та густота сільського населення.
- •2.3 Економічні та соціальні чинники
- •3.1 Особливості та оцінка розвитку складових якості життя населення Хмельницької області.
- •Характеристика економічної складової
- •Аналіз показників соціальної складової якості життя населення
- •Характеристика споживчої складової якості життя населення Хмельницької області
- •Характеристика показників розселенсько-демографічної складової якості життя населення
- •Характеристика екологічної складової якості життя населення
- •Особливості територіальної організації якості життя населення Хмельницької області.
- •Географія України (8 — 9)
- •Соціально-економічна географія світу. (10 клас)
- •Фрагменти уроків з використанням матеріалів дипломної роботи
- •Розділ 5. Охорона праці в галузі.
- •Основні завдання Департаменту освіти в вищих навчальних закладах.
- •Основні функції Департаменту освіти в вищих навчальних закладах.
- •Висновки
- •Література
2.2 Геодемографічні чинники
Геодемографічну ситуацію в області ми можемо оцінити за цілою низкою показників: динаміка чисельності, сальдо міграції, доля працездатного населення, коефіцієнт відтворення, статево-вікова структура та ін.
Чисельність наявного населення станом на 01.01.2012р. – 1373,4 тис. осіб, що становить 2,9% населення України, у тому числі: сільське – 650,1 тис. чол., міське – 723,3 тис. чол.
Аналіз динаміки чисельності в районному розрізі за 2004р показує, що у всіх районах кількість населення зменшилось в середньому на 4,8 тис. осіб, винятком є лише Хмельницький район, де вона зросла на 12,2 тис. осіб. (Відпов. до табл. 2.4). Ці коливання у динаміці чисельності населення не вплинули на якість життя населення.
У загальному скороченні чисельності населення частка природного скорочення становила 80,6%, а міграційного – 19,4%.
Природне скорочення населення (перевищення кількості померлих над кількістю народжених) упродовж січня-листопада 2011 року спостерігалось у всіх районах та містах області, крім міст Хмельницького, Нетішина та Славути.
Таблиця 2.4
Динаміка чисельності населення Хмельницької області.(станом на 1 січння)
Райони |
Кількість наявного населення, тис. осіб. |
2011 рік у % до 2001 |
|
2011 рік |
2001 рік |
||
По області |
1388,8 |
1527,1 |
90 |
Білогірський |
30,3 |
34,0 |
93 |
Віньковецький |
29,2 |
35,6 |
87 |
Волочиський |
58,1 |
68,6 |
89 |
Городоцький |
55,7 |
66,0 |
89 |
Деражнянський |
36,3 |
44,5 |
86 |
Дунаєвецьий |
70,5 |
81,2 |
90 |
Ізяславський |
51,4 |
59,6 |
91 |
Кам'янець-Подільський |
172,8 |
187,9 |
93 |
Красилівський |
58,4 |
66,7 |
92 |
Летичівський |
32,8 |
40,1 |
86 |
Новоушицький |
34,5 |
42,8 |
85 |
Полонський |
49,4 |
56,5 |
91 |
Славутський |
104,1 |
109,7 |
97 |
Старокостянтинівський |
35,4 |
76,0 |
95 |
Старосинявський |
23,0 |
28,0 |
89 |
Теофіпольський |
30,3 |
35,0 |
92 |
Хмельницький |
308,9 |
296,7 |
104 |
Чемеровецький |
48,4 |
56,8 |
90 |
Шепетівський |
88,8 |
94,3 |
94 |
Ярмолинецький |
37,0 |
47,1 |
85 |
Примітка: Розраховано за даними головного управління статистики у Хмельницькій області.
Негативні тенденції, що спостерігаються у природному прирості населення у майбутньому призведуть до зниження кількості трудових ресурсів. Вони також відбиваються на статево-віковій структурі.
Низька народжуваність, що спостерігається в останні роки і продовжує зменшуватись (в середньому по області 8,5 дітей на 1000 чол., причому в Хмельницькому районі – 7,2 дітей на 1000 чол., і в Кам'янець-Подільському – 7,4 дітей на 1000 чол.), вже зараз справляє негативний вплив на якість життя населення.
У сільській місцевості та деяких міських поселеннях проявляється такий негативний процес, як старіння населення, що є наслідком міграції та від’ємного природного приросту. Відповідно це веде до збільшення демографічного навантаження. В області на 1000 осіб працездатного віку припадає 876 осіб непрацездатного. (В Україні – 814).
Тенденції, що склалися в демографічній ситуації Хмельницької області та кризова ситуація у економічній та соціальній сфері, в певній мірі впливають на життєдіяльність населення і посилюють такі негативні суспільні явища, як алкоголізм, наркоманія, бродяжництво і погіршення кримінальної обстановки, що досягли зараз свого розквіту (особливо серед соціально незахищених верств населення). Негативні наслідки цього процесу можуть бути компенсовані відповідними гарантіями (соціальними та економічними) з боку держави.
Демографічний підрозділ геодемографічних факторів нерозривно пов’язаний з економіко-демографічним підрозділом, що включає такі показники, як коефіцієнт заміщення трудових ресурсів, розподіл населення за джерелами засобів існування, динаміка зайнятих у сільському господарстві, відносна нестача трудових ресурсів та інші.
За даними обстеження домогосподарств області середньодушовий дохід сім’ї у 2012 р. становив 1906 грн. проти 1609 у 2011 р. Частка оплати праці становить 43,9 %, тоді як у 2011 р. – 41,8 %. Отже, збільшилась її роль у стимулюванні праці. У 2012 році зростає значення доходу від продажу продуктів сільського господарства і складає 15,2 %. У структурі доходу населення області велика частка (33,8 %) належить пенсіям, допомогам і стипендіям. Оскільки в межах області спостерігається процес старіння населення і зростає демографічне навантаження, тому 34 % доходу припадає на пенсії. Незначним джерелом засобів існування є інші доходи, які зменшились у порівнянні з 2011 р. на 0,9 % і складають 3,7 % (див. рис.2.4).
Про низький матеріальний добробут населення свідчить і середньомісячна заробітна плата по галузях виробництва. Так, середньомісячна зарплата зайнятих у народному господарстві (44,5 % від усієї кількості населення) складає (2011 р.) – 2358 грн. З них 56 % від середньоспискової чисельності працюючих одержують заробітну плату вище середньої. Це в основному, працівники транспорту і зв’язку, будівництва, житлово-комунального господарства, фінансування і страхування, апарату органів управління, промисловості.
у
2011 році
Рисунок 2.1. Структура сукупних ресурсів
