3. Методичні основи дослідження якості життя населення

Розробка методичних основ дослідження якості життя населення та її компонентів має важливе значення в суспільній географії. Вони дають можливість розглянути якість життя населення, як комплекс взаємозв’язків між людьми, суспільством і природою, а також обґрунтовують шляхи пізнання об’єкта, його структури, механізму функціонування та територіальної організації, що формується під дією об’єктивних факторів. Для вибору методичних підходів дослідження виникає необхідність теоретичного осмислення суті якості життя населення Хмельницької області, її структури, зв’язків між структурними елементами, особливостей функціонування в територіальному аспекті.

Виходячи з науково-методичних положень, розробляється послідовність етапів якості життя населення Хмельницької області.

На першому етапі дослідження розкривається сутність об’єкта і його приналежність до системи понять економічної і соціальної географії. Об’єкт виділяється з економіко-географічного середовища і піддається ідентифікації. Вона проводиться на основі виділення основних структурних елементів — економічного, соціального, споживчого, розселенсько-демографічного, екологічного.

Зв’язки між цими складовими характеризують функціональне значення та територіальну організацію якості життя населення. На цьому етапі ми одержуємо тільки поверхневе уявлення про досліджуваний об’єкт.

На другому етапі проводиться аналіз об’єктивних передумов формування та територіальної організації якості життя населення області. Серед усієї складності системи умов та факторів, що впливають на якість життя населення Хмельниччини виділяються декілька блоків факторів: природно-екологічні, геодемографічні, економічні, соціальні та ін.

Кожний з них аналізується і оцінюється з точки зору сприятливості для розвитку і протікання якості життя населення у межах Хмельницької області. Однак такий напрямок дослідження розкриває лише матеріальну основу, тобто ту базу, на якій відбувається розвиток якості життя населення. Про те він є обмеженим і однобоким, оскільки не відображає всіх інших аспектів (економічних, соціальних тощо) якості життя населення області, яка залежить від самого населення, його складу, динаміки чисельності, розселення та інших рис, тобто цілого ряду геодемографічних, соціально-економічних умов і факторів, що входять до складу інших блоків і в комплексі дають можливість правильно оцінити стан якості життя населення, перспективи та шляхи її удосконалення, виходячи з місцевих (територіальних) можливостей. Для детального вивчення якості життя населення необхідно вникнути у її внутрішню організацію.

На наступному етапі із цією метою проводиться системно-структурний аналіз з використанням різних методів. Насамперед, виділяється цілий комплекс показників, які характеризують розвиток кожного структурного елементу і дають можливість оцінити стан якості життя населення області в цілому. При аналізі основних складових якості життя населення і їхніх кількісних та якісних характеристик доцільно складати графічні моделі та аналітичні таблиці. Вони дозволяють в першому випадку виявити різні види взаємозв’язків та відносин як всередині структурних елементів, так і в якості життя населення в цілому; в другому оцінити та картографічно відобразити територіальні відмінності у розвитку тієї чи іншої характеристики або складової.

Прикладом служать карти економічної, екологічної, споживчої, розселенсько-демографічної, соціальної складової якості життя населення Хмельницької області.

Для отримання даних, що характеризують складові якості життя населення визначають рівень їх розвитку. Застосовано методи: