Висновки

Поняття якість життя населення є найбільш узагальнюючою соціально-економічною характеристикою розвитку, репрезентативним індикатором стану і взаємодії населення, суспільства та навколишнього середовища. Воно відображає життя людей як цілісність, і має дві сторони – якість духовних і матеріальних умов життя та якість самого населення як суб’єкта суспільної діяльності.

Якість життя населення як суспільно-географічна категорія дає можливість проаналізувати територіальні відмінності соціально-економічних і природно-географічних умов життєдіяльності населення. Цей інтегральний показник на даний час ще не має загальноприйнятого переліку складових, але загальна його схема вже більш-менш визначена. Якість життя визначається за всіма показниками, що впливають на життєдіяльність населення і можуть оцінюватись як кращі чи гірші.

Якість життя населення Хмельницької області формується під впливом цілої низки факторів, які можна розглянути у вигляді таких груп: природно-екологічна, геодемографічні, соціально-економічна та інші. Вони також визначають і особливості розвитку області в цілому.

Сприятливі на Хмельниччині природно-екологічні передумови для розселенської та відтворювальної діяльності, які враховують стан природного середовища, а також визначають якість споживання, його рівень та структуру. В свою чергу аграрна специфіка розвитку господарства відбивається на галузевій структурі зайнятості, а відповідно на рівні доходів тих чи інших груп населення.

Якість життя населення характеризується складною структурою. Враховуючи специфічні риси розвитку Хмельницької області та необхідність комплексного підходу до оцінки якості життя населення, вважаємо доцільним розглядати структуру останньої у вигляді 5 складових: економічної, соціальної, споживчої, розселенсько-демографічної та екологічної.

Економічна сторона якості життя населення виступає базою для розвитку соціальної, споживчої, розселенсько-демографічної, екологічної складових; Економічна складова якості життя населення області характеризується низькими показниками середньомісячної зарплати, високим рівнем безробіття, переважанням зайнятості у галузях матеріального виробництва (особливо у сільському господарстві). На основі аналізу територіальних відмінностей у розвитку індексу (і_е) економічної складової виділено 6 районів з найвищим значення даного показника. Це: Чемеровецький, Красилівський, Теофіпольський, Ярмолинецький, Старосинявський, Городоцький.

Індекс розвитку соціальної складової якості життя населення свідчить, що в межах області показники забезпечення дошкільними закладами та загальноосвітніми школами кращі в центрально-західних та південних районах, а чисельність медичного персоналу практично стала для всіх районів. Таким чином, соціально складова якості життя населення добре розвинута і для її подальшого розвитку необхідно враховувати розселенсько-демографічні та споживчі показники.

За два останні роки покращилась ситуація в споживчій складовій якості життя. Про це свідчить збільшення роздрібного товарообігу та зростання значення індексу побутових послуг. Для того, щоб оптимізувати розселенсько-демографічні, соціальні, екологічні характеристики якості життя населення необхідно підвищити рівень і вдосконалити структуру всіх видів споживання.

Аналіз показників розселенсько-демографічної складової якості життя населення свідчать про зниження народжуваності, зростання дитячої смертності, зменшення чисельності сільського населення. Застосувавши метод прогнозування, можна стверджувати, що такі негативні тенденції і надалі стимулюватимуть процеси депопуляції та зовнішньодержавної міграції.

Специфіка екологічної складової полягає у тому, що вона відображає ефективність взаємодії суспільства із навколишнім середовищем, показує наскільки раціонально населення використовує різні властивості природи з метою задоволення життєвих потреб. Тому для оцінки екологічної сторони якості життя населення залучено як позитивні (площа відтворення лісів) так і негативні (розораність земель, викиди шкідливих речовин в атмосферу) показники.

Територіальні особливості розвитку окремих складових якості життя населення дають можливість виділити райони, що характеризуються відмінностями у розвитку інтегрального показника якості життя населення в цілому. Зокрема, в області виділено 4 групи районів із різним рівнем розвитку якості життя населення:

• 1.Найкраща якість життя населення є у Летичівському, Новоушицькому, Ярмолинецькому районах, де інтегральний показник якості життя - понад 23 балів.

• 2.Дещо менше значення даного показника (20 - 23) у Ізяславському, Теофіпольському, Чемеровецькому, Білогірському, Віньковецькому, Старосинявському районах.

• 3.Центр і південь області характеризується середньою якістю життя населення (18 - 20). Така ситуація спостерігається у таких районах: Хмельницькому, Красилівському, Деражнянському, Кам’янець-Подільському, Дунаєвецькому а також в Полонському,

• 4.Найгіршою якість життя спостерігається у північно-східному регіоні (Славутський, Шепетівський, Старокостянтинівський райони) та південно-західному регіоні (Городоцький, Волочиський), де інтегральний показник якості життя менше 18 балів. Для її покращення необхідні інтенсивні зміни у всіх складових якості життя населення.

Загалом слід відзначити таку закономірність – зміни в соціально-економічному становищі населення в останні роки спричинили покращення, на загальнообласному фоні, якості життя в районах із яскраво вираженою сільськогосподарською спеціалізацією господарства і навпаки - до погіршення становища в більш індустріалізованих.