2. Особливості територіальної організації якості життя населення Хмельницької області.

Якість життя населення є найбільш узагальнюючою соціально-економічною характеристикою розвитку взаємодії населення та навколишнього середовища. Це можна пояснити тим, що якість життя населення формується внаслідок взаємодії природної, соціальної та економічної сфер і самого населення. Окрім того, поліпшення якості життя населення обумовлює зміни в соціально-екологічному розвитку, у характері суспільно-природничої взаємодії в цілому. Необхідно зауважити, що ця категорія відображає степінь збалансованості соціального, економічного , екологічного аспектів розвитку, раціональності взаємозв’язку і співвідношення певних структурних елементів та властивостей території.

Дослідження якості життя населення районів області направлене на обґрунтування шляхів досягнення максимальної комфортності. Для оцінки якості життя населення Хмельницької області необхідно провести комплексний аналіз, що включає:

1. Вивчення територіальної диференціації ступеня розвитку основних складових соціально-економічної ситуації (розселенсько-демографічної, споживчої, економічної, екологічної...)

2. Розрахунок інтегрального показника, що характеризує рівень розвитку основних складових якості життя населення в цілому для кожного із досліджуваних районів області.

3. Виконання типізації районів по стану складових якості життя населення.

Інтегральний показник якості життя населення області включає суму індексів розвитку складових: економічної, соціальної, розселенсько-демографічної, споживчої, екологічної. Останні, в свою чергу, оцінюються цілою низкою показників, які також розраховуються за індексовим методом. (див. табл. 3.1- 3.5).

Розрахунки показують, що економічна складова якості життя населення найкраще розвинута в Чемеровецькому (6,38), Красилівському (6,31), Ярмолинецькому (5,84), Старосинявському (5,54) і в Городоцькому (5,48) районах. Це пояснюється низьким рівнем безробіття, великою кількістю працівників зайнятих в галузях економіки, значним забезпеченням населення посівними площами та відносно високою (близькою до загальнообласного показника) середньомісячною зарплатою. Протилежною є ситуація у Шепетівському (2,82), Хмельницькому (2,83), Камянець-Подільському (2,89), Славутському (2,93) районах. (див. табл. 3.1).

На основі аналізу територіальної диференціації соціальної складової якості життя населення нами виділено слідуючи райони: Новоушицький (6,59), Старосинявський (5,78), Теофіпольський (5,58). У даних районах показники соціальної складової набагато перевищують середньообласне значення. На загальнообласному фоні спостерігається великий контраст в розвитку соціальної інфраструктурі між районами промисловими і районами сільськогосподарського призначення, так північний регіон характеризується найнижчими показниками: Славутський (2,67), Шепетівський (3,12), Полонський (3,51) (див. табл. 3.2).

Важливе значення також має розселенсько-демографічна складова, що включає 4 показники: рівень урбанізації, щільність сільського населення, народжуваність та дитяча смертність. Відповідно загально обласний показник розселенсько-демографічної складової дорівнює 4. Виділяються Летичівський (5,63), Камянець-Подільський (4,94), Шепетівський (4,85), Полонський (4,84) райони. У даних районах низька дитяча смертність та високий показник народжуваності, тільки в Камянець-Подільському районі переважає рівень показників густоти сільського населення та висока урбанізованість. Індекс розселенсько-демографічної складової найнижчий у Ярмолинецькому (2,89), Білогірському (3,29), Новоушицькому (3,36) і Городоцькому (3,37) районах.(табл. 3.4).

Життєдіяльність населення неможлива без споживання послуг, продуктів харчування, забезпеченості житлом. Таким чином, споживча сторона якості життя населення фактично однаково розвинута в межах області і не перевищує загально обласного показника і _сп = 3. Лише в Хмельницькому районі цей показник вищий за загальнообласний (4,19), оскільки його населення добре забезпечене житлом і високим роздрібним товарообігом. Виділяються райони де споживча складова на найнижчому рівні: Полонський (2,11), Новоушицький (2,29), Летичівський (2,32).(див табл. 3.3).

Взаємодія суспільства і природи відбивається на екологічній складовій якості життя населення. В області екологічна ситуація є досить сприятливою, оскільки промисловість протягом тривалого часу працювало не на повну потужність, викиди шкідливих речовин в атмосферу знизились, а також ведуться роботи по відтворенню лісів. Негативним явищем є висока розораність земель. Отже, найкраща екологічна ситуація в Ярмолинецькому (9,76), Новоушицькому (7,26), Летичівському (6,33) районах. Закономірно, що в промислових центрах області дані показники бажають бути кращими. Так в Красилівському (1,5), Волочиському (1,71),Камянець-Подільський (2,68) значні викиди шкідливих речовин в атмосферу. Що стосується таких районів як Городоцький (2,36), Хмельницький (2,48), Теофіпольський (3,07), то дається взнаки висока розораність території та незначні роботи по відтворенню лісів.(див. табл. 3.5).

Таким чином, на основі аналізу територіальних відмінностей у розвитку інтегрального показника якості життя населення в межах області виділено 4 групи районів із рівнем розвитку якості життя населення (див. табл. 3.6 і рис.3.7).:

1. Найкраща якість життя населення є у Летичівському, Новоушицькому, Ярмолинецькому районах, де інтегральний показник якості життя - понад 23 балів.

2. Дещо менше значення даного показника (20 - 23) у Ізяславському, Теофіпольському, Чемеровецькому, Білогірському, Віньковецькому, Старосинявському районах.

3. Центр і південь області характеризується середньою якістю життя населення (18 - 20). Така ситуація спостерігається у таких районах: Хмельницькому, Красилівському, Деражнянському, Кам’янець-Подільському, Дунаєвецькому а також в Полонському,

4. Найгіршою якість життя спостерігається у північно-східному регіоні (Славутський, Шепетівський, Старокостянтинівський райони) та південно-західному регіоні (Городоцький, Волочиський), де інтегральний показник якості життя менше 18 балів. Для її покращення необхідні інтенсивні зміни у всіх складових якості життя населення.

Отже, аналіз розвитку складових та інтегрального показника якості життя населення в територіальному плані різко виділяє групу районів аграрного спрямування. Це зумовлено порівняно сприятливими економічними, соціальними, демографічними, екологічними умовами проживання населення. Загалом слід відзначити таку закономірність – зміни в соціально-економічному становищі населення в останні роки спричинили покращення, на загальнообласному фоні, якості життя в районах із яскраво вираженою сільськогосподарською спеціалізацією господарства і навпаки - до погіршення становища в більш індустріалізованих.

				Таблиця 3.6
Якість життя населення Хмельницької області
Райони	Соціальна складова Я.Ж.Н. іс.	Економічна складова Я.Ж.Н. іє.	Розселенсько- демографічна складова Я.Ж.Н. ір.-д.	Споживча складова Я.Ж.Н. ісп.	Екологічна складова Я.Ж.Н. ієк.	Інтегральн показник Я.Ж.Н. І
По області	4,00	4,00	4,00	3,00	3,00	18,00
Білогірський	5,49	5,03	3,29	3,00	5,35	22,16
Віньковецький	5,31	4,65	3,47	2,86	5,81	22,10
Волочиський	4,14	5,45	3,78	2,60	1,71	17,68
Городоцький	4,35	5,48	3,37	2,41	2,36	17,97
Деражнянський	5,43	4,18	3,93	2,96	2,53	19,03
Дунаєвецький	4,34	4,16	4,20	2,71	3,60	19,01
Ізяславський	4,80	4,31	3,76	2,85	4,37	20,09
Камянець-Подільський	5,45	2,89	4,94	2,65	2,68	18,61
Красилівський	4,72	6,31	3,57	2,91	1,50	19,01
Летичівський	4,68	5,05	5,63	2,32	6,33	24,01
Новоушицький	6,59	5,03	3,36	2,29	7,26	24,53
Полоньський	3,51	4,48	4,84	2,11	3,44	18,38
Славутський	2,67	2,93	4,29	2,81	3,46	16,16
Старокостянтинівський	3,63	3,87	3,92	2,80	3,74	17,96
Старосинявський	5,78	5,54	3,57	2,91	4,39	22,19
Теофіпольський	5,58	6,05	4,17	2,69	3,07	21,56
Хмельницький	4,27	2,83	4,49	4,19	2,48	18,26
Чемеровецький	5,17	6,38	3,60	2,51	3,33	20,99
Шепетівський	3,12	2,82	4,85	2,56	4,63	17,98
Ярмолинецький	5,37	5,84	2,89	2,39	9,76	26,25
Примітка: І=іс.+іе.+ісп.+ір.-д.+іек.

Умовні позначення:

Значення індексу І

До 18 балів;

Від 18 до 20 балів;

Від 20 до 23 балів;

Понад 23 бали.

Рис. 3.7 Оцінка якості життя населення Хмельницької області

Розділ 4. Використання матеріалів дипломної роботи на уроках географії

Використовувати матеріал дипломного дослідження можна у різних формах навчального процесу та у різних шкільних курсах: географії, “Основи економічних знань” починаючи з 6-го класу.. Звичайно, найпоширенішою формою є урок. Слід зауважити, що прикладом можуть бути уроки всіх вище перелічених курсів, тематика котрих прямо чи опосередковано стосується населення та чинників котрі впливають на якість життя. Для підготовки та проведення уроків доцільно використовувати теоретичний та фактичний матеріал, що стосується якості життя населення Хмельницької області, а саме: статичні матеріали, літературні дані, матеріали звітності підприємств та організацій.

Деякі матеріали дипломної роботи можна використовувати для проведення позаурочних заходів (при організації роботи шкільних гуртків, клубів а також для різноманітних зустрічей та вечорів).

Наведемо тематику уроків різних навчальних курсів, в процесі вивчення яких доцільно використати матеріали даного дослідження:

“Загальна географія” (6 клас)

Курс “Загальна географія” є базовим та підготовчим до систематичних курсів географії в старших класах і одночасно стає основою для їх подальшого вивчення, як наукою, з оболонками земної кулі та географічними процесами і явищами, формування знань про існуючу у природі закономірності і взаємозв’язки.

Назва шкільного курсу.	Тема уроку.	Зміст матеріалів.
“Загальна географія” 6 клас.	Розділ 4. Людство на землі; Свій населений пункт.	Кількість і щільність населення; Господарська діяльність і побут населення.
	Розділ 5. Природа і населення своєї місцевості.	1. Вплив природи на життя і господарську діяльність населення.