5. Характеристика екологічної складової якості життя населення

Людина в процесі своєї діяльності нераціонально використовує землю. Це зумовлюється відсталістю сільськогосподарської техніки і технології, вирощування та збирання деяких культур (зокрема просапних) і непродуманим веденням господарства, що проявляється у надмірній розораності території, нераціональній структурі посівних площ, невмілому застосуванні отрутохімікатів та міндобрив, що в результаті призводить до посилення ерозійних процесів, виснаження ґрунтів, їх деградації, відчуження, погіршення умов існування флори і фауни.

Хмельниччина має високий рівень розораності території. В середньому по області процентне співвідношення розораних земель до земель сільськогосподарського призначення становить 80,9 %. Оскільки розораність – це негативний екологічний показник, для отримання його якісної оцінки необхідно застосовувати формулу: І=1/і. Відповідно, в районах з розораністю вище середнього значення даного показника буде менше 1. Така ситуація спостерігається у Чемерівецькому (і_р.з=0,92), Старокостянтинівському (і_р.з=0,93), Дунаєвецькому (і_р.з=0,93), Старосинявському (і_р.з=0,94) та Городоцькому (і_р.з=0,94) районах, порівняно низький відсоток розораності у промислових районах: Шепетівському (і_р.з=1,11), Деражнянський (і_р.з=1,1), Полонський (і_р.з=1,07), що зумовлено високою часткою зайнятості населення в промисловості (див. табл. 3.5).

Забруднення повітря в області здійснюється переважно промисловими підприємствами та транспортними засобами. Низький рівень технології виробництва та слабка забезпеченість очисними спорудами стали причиною промислових викидів шкідливих речовин, що переважають допустимі норми. В 2003 році викиди шкідливих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами становили 18,4 тис. т., або 0,013 тис. т. на 1 тис. чол. Найбільша кількість викидів в атмосферу на 1 тис. чол. у промислових районах: Славутському (1/і_ш.в=0,569), Волочиському (1/і_ш.в=0,652), Кам'янець-Подільському (1/і_ш.в=0,683), у промисловій структурі яких значна частка підприємств машинобудівної, будівельної, паливно-енергетичної, хімічної галузі. Краща ситуація в Новоушицькому (1/і_ш.в=5,215), Ярмолинецькому (1/і_ш.в=5,144), Білогірському (1/і_ш.в=4,077) районах.

Лісові ресурси області мають грунтово -, водоохоронне і рекреаційне значення. На промислову переробку надходить незначна кількість деревини. Це визначається невеликою площею лісів і їх якісним складом. Запаси деревини в Хмельницький області становлять 33,3 млн. м³, а в розрахунку на людину – 22 м³. Більшість лісів – молодняк і середньовікові насадження, а стиглі і перестиглі ліси, які найбільш придатні для рубок, займають тільки 9 % від площі лісів.

В області ведуться значні роботи по лісовідтворенню. Щорічно насаджується лісів на площі 1,2 – 1,3 тис. га. В територіальному плані цей показник на 1000 чол. найкращий в Ярмолинецькому (3,1 га/1000 чол.), Летичівському (2,674), Шепетівському (2,207), Ізяславському (1,993) районах. Найменший цей показник у Волочиському (0,082), Красилівському (0,065) та Теофіпольському (0,0) районах (див. табл. 3.5).

Такий аналіз показників екологічної складової дозволяє стверджувати, що у районах з позитивною екологічною ситуацією високий рівень народжуваності та низький показник смертності. Відповідно у промислових осередках спостерігається зворотній процес, що свідчить про взаємозв’язок між екологічною та розселенсько-демографічною складовою.

Умовні позначення:

Значення індексу І _ек.

До 3 балів;

Від 3 до 4 балів;

Від 4 до 5 балів;

Понад 5 балів.

Рис. 3.6 Екологічна складова якості життя населення Хмельницької області

					Таблиця 3.5
Екологічна складова якості життя населення Хмельницької області
	Викиди шкідлив.		Відтворення		Розораність		Показник розвитку
Райони	речовин в атм.		лісів		земель.		еколог. складової
	стаціонар. джерел.						Я.Ж.Н.
	тис.т./тис.чол	1/іш.в	га/тис.чол.	ів.л	%	1/ір.з	іек.
По області	0,013	1,000	0,860	1,000	80,900	1,000	3,000
Білогірський	0,003	4,077	0,189	0,220	76,700	1,055	5,350
Віньковецький	0,003	3,987	0,645	0,750	75,500	1,072	5,810
Волочиський	0,020	0,652	0,082	0,096	84,200	0,961	1,710
Городоцький	0,014	0,944	0,409	0,475	86,000	0,941	2,360
Деражнянський	0,016	0,817	0,525	0,610	73,500	1,101	2,530
Дунаєвецький	0,005	2,350	0,274	0,318	86,900	0,931	3,600
Ізяславський	0,013	1,005	1,993	2,316	77,100	1,049	4,370
Камянець-Подільський	0,019	0,683	0,867	1,008	82,100	0,985	2,680
Красилівський	0,028	0,464	0,065	0,076	84,400	0,959	1,500
Летичівський	0,006	2,212	2,674	3,108	80,200	1,009	6,330
Новоушицький	0,002	5,215	0,877	1,019	78,600	1,029	7,260
Полоньський	0,010	1,317	0,898	1,044	74,950	1,079	3,440
Славутський	0,023	0,569	1,612	1,873	79,500	1,018	3,460
Старокостянтинівський	0,012	1,035	1,519	1,766	86,500	0,935	3,740
Старосинявський	0,004	3,215	0,200	0,232	85,600	0,945	4,390
Теофіпольський	0,006	2,077	0,000	0,000	81,800	0,989	3,070
Хмельницький	0,012	1,103	0,275	0,320	76,600	1,056	2,480
Чемеровецький	0,006	2,186	0,196	0,228	87,900	0,920	3,330
Шепетівський	0,014	0,952	2,207	2,565	72,800	1,111	4,630
Ярмолинецький	0,003	5,144	3,100	3,603	80,100	1,010	9,760
Примітка: Іек.=1/іш.в.+ір.з+ів.л