Характеристика показників розселенсько-демографічної складової якості життя населення
За останні роки в області проходять соціально-економічні перетворення, відповідно дані процеси внесли помітні зміни у господарства та структуру розміщення населення в області. Одним із основних факторів та показників розселенсько-демографічної складової якості життя населення є динаміка народжуваності. Протягом 2003-2004 років в області спостерігається різке зниження народжуваності, відповідно природній приріст також є від’ємним, що негативно позначається на загальній чисельності населення Хмельниччини, так і на її трудовому потенціалі та демографічному навантаженні. У статево-віковій структурі переважає кількість людей старшого покоління (25,7 %) над чисельністю дітей (19,0 % від постійного населення області). Це свідчить про процес “старіння” населення області. Так, в середньому на 1000 населення Хмельниччини припадає 8,5 народжених дітей, тоді як у 1993 році цей показник сягав – 1,7.
У сільській місцевості народжуваність дещо вища (9,0). Аналіз сільської народжуваності показує, що даний показник найкращий у Теофіпольському (11,5), Красилівському (11,2), Білогірському (11,2) та Славутському (10,8) районах. Найгірші показники у Чемеровецькому та Новоушицькому районах – 7,4 народжених на 1000 населення (див. табл. 3.1.4).
Водночас, спостерігається підвищення рівня смертності серед дітей віком до 1 року. Катастрофічна є ситуація у Ярмолинецькому, Красилівському, Хмельницькому, Городоцькому районах: на 1000 народжених померло відповідно 21,7; 18,8; 17,1; 16,7. Оскільки дитяча смертність є негативним показником якості життя населення, її необхідно вираховувати за формулою: 1/і.
Аналіз даних дозволяє зробити висновки: демографічна ситуація сьогодні визначає процес формування трудового потенціалу майбутнього. Зростання дитячої смертності та зменшення народжуваності приведуть до скорочення трудових ресурсів та загальної чисельності населення. Ці показники дають певні уявлення про рівень соціально-економічного розвитку регіону. Проявляється взаємозалежність всіх складових якостей життя населення. Коефіцієнт народжуваності і смертності прямо пропорційний досягненням людини та медичного обслуговування, залежить від умов проживання та споживчої діяльності. Крім того екологічна ситуація показується на здоров’ї населення, збільшується рівень захворюваності.
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 3.4 |
|
Оцінка розселенсько-демографічної складової якості життя населення |
|||||||||
Райони |
Густота |
Дитяча смертність |
Рівень |
Сільська |
показник |
||||
сільського |
до 1 року |
урбанізації |
народжуваність |
розвитку |
|||||
населення |
(на 1000 народ.) |
|
|
(на 1000 чол.) |
розсел-дем. |
||||
чол./км2 |
іг.с |
чол. |
1/і д.с |
% |
іурб |
чол |
іс.н. |
Ір-д |
|
По області |
33,9 |
1 |
11,9 |
1 |
50,99 |
1,00 |
9 |
1 |
4 |
Білогірський |
30,79 |
0,91 |
18 |
0,66 |
24,6 |
0,48 |
11,2 |
1,24 |
3,29 |
Віньковецький |
36,9 |
1,09 |
11,6 |
1,03 |
22,25 |
0,44 |
8,2 |
0,91 |
3,47 |
Волочиський |
33,69 |
0,99 |
10,4 |
1,14 |
38,81 |
0,76 |
8 |
0,89 |
3,78 |
Городоцький |
34,47 |
1,02 |
16,7 |
0,71 |
34,75 |
0,68 |
8,6 |
0,96 |
3,37 |
Деражнянський |
25,21 |
0,74 |
8,5 |
1,4 |
39,37 |
0,77 |
9,2 |
1,02 |
3,93 |
Дунаєвецький |
43,82 |
1,29 |
8,9 |
1,34 |
29,138 |
0,57 |
9 |
1 |
4,2 |
Ізяславський |
28,49 |
0,84 |
10,1 |
1,18 |
33,82 |
0,66 |
9,7 |
1,08 |
3,76 |
Камянець-Подільський |
46,7 |
1,38 |
8 |
1,49 |
58,3 |
1,14 |
8,4 |
0,93 |
4,94 |
Красилівський |
32,17 |
0,95 |
18,8 |
0,63 |
38,009 |
0,75 |
11,2 |
1,24 |
3,57 |
Летичівський |
22,73 |
0,67 |
3,5 |
3,4 |
37,209 |
0,73 |
7,5 |
0,83 |
5,63 |
Новоушицький |
37,28 |
1,1 |
10 |
1,19 |
12,87 |
0,25 |
7,4 |
0,82 |
3,36 |
Полоньський |
23,21 |
0,68 |
6,1 |
1,95 |
60,74 |
1,19 |
9,2 |
1,02 |
4,84 |
Славутський |
29,51 |
0,87 |
12,5 |
0,95 |
64,75 |
1,27 |
10,8 |
1,2 |
4,29 |
Старокостянтинівський |
29,76 |
0,88 |
11,6 |
1,03 |
48,618 |
0,95 |
9,5 |
1,06 |
3,92 |
Старосинявський |
28,65 |
0,85 |
9,1 |
1,31 |
24 |
0,47 |
8,5 |
0,94 |
3,57 |
Теофіпольський |
32,12 |
0,95 |
8,6 |
1,38 |
28,79 |
0,56 |
11,5 |
1,28 |
4,17 |
Хмельницький |
41,15 |
1,21 |
17,1 |
0,7 |
82,518 |
1,62 |
8,6 |
0,96 |
4,49 |
Чемеровецький |
47,52 |
1,4 |
10,7 |
1,11 |
13,529 |
0,27 |
7,4 |
0,82 |
3,6 |
Шепетівський |
30,73 |
0,91 |
7,4 |
1,61 |
58,67 |
1,15 |
10,6 |
1,18 |
4,85 |
Ярмолинецький |
34,63 |
1,02 |
21,7 |
0,55 |
22,25 |
0,44 |
7,9 |
0,88 |
2,89 |
Примітка: І р-д=іс.г+іурб.+1/ід.с+іс.н. |
|
|
|
|
|
|
|||
Для відображення повної ситуації в розселенсько-демографічній складовій якості життя населення необхідно врахувати показник урбанізації, оскільки він впливає на формування регіональних особливостей розселення. Насамперед, розвиток урбанізаційних процесів створює сприятливі умови для розвитку споживчої складової якості життя населення. Звичайно, урбанізація стимулює концентрацію молоді в містах, тим самим впливає на демографічну ситуацію, водночас збільшується негативне антропогенне навантаження на територію.
Характерною рисою урбанізаційних процесів на Хмельниччині є значна концентрація тіньового розвитку обласного центру (46 %) та велика питома вага малих міст при відсутності середніх, найбільших міст та міст мільйонерів. Тому в територіальному плані виникає великий контраст між показниками урбанізації у Хмельницькому районі (82,5 %) та всіх інших районів і навіть їхнє відставання від середнього показника по області (51 %). Так, враховуючи його територіальні відмінності, найбільшого рівня він сягає 64,75 % у Славутському та 60,74 % у Полонському районах, а найменшого – у Новоушицькому (12,87 %) і Чемерівецькому (13,53 %).
В останні роки показник урбанізації має тенденцію до зниження. Це пояснюється зменшення загальної чисельності населення області, зростання міграційних рухів.
Так як Хмельниччина входить в ареал підвищеної щільності сільського населення в Україні, для оцінки розселенсько-демографічної складової якості життя населення залучено показник щільності сільського населення. Сільське населення розміщено по території області не рівномірно. Його середня щільність – 33,9 чол./км2. Найвища щільність – у південних районах: Чемеровецький (47,52), Камянець-Подільський (46,7), Дунаєвецький (43,82) та в центрі області – Хмельницький (41,15). Найменша щільність – Летичівський (22,73) та Полонський (23,21) районах.
Для того щоб співвставити всі дані показники доцільно використати індекси, що дають можливість охарактеризувати територіальні особливості розвитку розселенсько-демографічної складової якості життя населення. Таким чином, інтегральний показник розселенсько-демографічної ситуації найкраще розвинутий у Летичівському (ір-д=5,63), Кам’янець-Подільському (ір-д=4,94), Шепетівському (ір-д=4,85), Полонському (ір-д=4,84) районах.(див табл. 3.4, та Рис. 3.5).
Таким чином, показники розселенсько-демографічної складової якості життя населення свідчать про зниження народжуваності, зростання смертності, особливо серед новонароджених, зменшення чисельності сільського населення. Застосувавши метод прогнозування можна стверджувати, що такий стан показників і надалі стимулюватиме процеси депопуляції, зовнішньодержавної міграції.
В основі даних негативних змін – зниження рівня розвитку соціально-економічної складової та недостатнє зростання показників споживчої сторони якості життя населення області.
Умовні позначення:
Значення
індексу І
р-д.
До 3,5 балів;
Від 3,5 до 4
балів;
Від 4 до 4,5 балів;
Понад 4,5 балів.
Рис. 3.5 Розселенсько-демографічна складова якості життя населення Хмельницької області