Аналіз показників соціальної складової якості життя населення
Для характеристики соціальної складової якості життя області враховуються показники забезпеченості населення дошкільними закладами, загальноосвітніми школами, медичним персоналом, культурно-мистецькими закладами. Так, спостерігаєтеся зниження кількості дошкільних закладів. В порівнянні з 2003 роком чисельність працюючих закладів зменшилась на 29, а чисельність дітей в них зменшилась на 1,1 тис. (3,1 %). Забезпеченість населення даними закладами спостерігається в Новоушицькому, Старосинявському, Деражнянському, Віньковецькому районах. Це свідчить про розвиток соціальної сфери в даних районах, а також про наявність дітей дошкільного віку. Негативні тенденції по даному показнику – у Славутському, Хмельницькому, Шепетівському, Кам'янець-Подільському районах (див. табл. 3.2).
Дещо краща ситуація в забезпеченості населення районів загальноосвітніми школами. За останні 2 роки (2010-2012) в області збільшилась кількість загальноосвітніх шкіл на 3, хоча чисельність учнів зменшилось в них на 1,3 %. Це свідчить, що незважаючи на зниження фінансування освіти та культури, розвиток даної галузі в нашій області все ж таки відбувається. У територіальному плані найкраще забезпечені школами Новоушицький, Білогірський, Теофіпольський, Чемеровецький райони. Виникає великий контраст між забезпеченістю загальноосвітніми школами промислових районів та сільськогосподарських. Так в Хмельницькому, Славутському та Шепетівському районах даний показник найнижчий в області, де залишається перевантаженість денних загальноосвітніх шкіл у міський місцевості, тому багато шкіл працює у дві зміни.
Аналіз показника забезпеченості медичним персоналом підтверджує, що медичне обслуговування краще розвинуте в Кам’янець-Подільському, Хмельницькому районах. Фактично дана складова соціального показника якості життя населення перебуває на однаковому рівні розвитку в межах області.
-
Таблиця 3.1.2
Соціальна складова якості життя населення Хмельницької області
Кількість дошкіль-
Середні навч.
Кількість
Книжковий фонд
показник
Райони
них закладів,
заклади(2000/01),
лікарів
бібліотек
розвитку соц.
(на 1000 дітей)
(на 1000 учнів.)
(на 10 тис. чол.)
(на 1000 чол)
склад. Я.Ж.Н
закладів
Ід.з.
закладів
із.ш.
чол.
ім.п.
примірн.
і.к.ф.б.
іс
Новоушицький
60,42
2,72
10,21
1,96
25,9
0,7
1236
1,2
6,59
Старосинявський
53,79
2,43
8,11
1,56
22,3
0,6
1231
1,2
5,78
Теофіпольський
38,15
1,72
8,78
1,69
25,5
0,69
1521
1,48
5,58
Білогірський
41,99
1,89
9,41
1,81
23,2
0,62
1204
1,17
5,49
Камянець-Подільський
18,18
0,82
4,81
0,93
67,8
1,82
1937
1,89
5,45
Деражнянський
45,86
2,07
7,41
1,43
25,3
0,68
1294
1,26
5,43
Ярмолинецький
42,25
1,91
7,96
1,53
23,9
0,64
1320
1,29
5,37
Віньковецький
43,54
1,96
7,07
1,36
28,8
0,77
1251
1,22
5,31
Чемеровецький
36,46
1,64
8,59
1,65
26
0,7
1206
1,17
5,17
Ізяславський
36,75
1,66
7,38
1,42
23,7
0,64
1113
1,08
4,80
Красилівський
27,43
1,24
6,56
1,26
27,6
0,74
1524
1,48
4,72
Летичівський
40,16
1,81
7,12
1,37
19,9
0,53
994
0,97
4,68
Городоцький
28,45
1,28
5,12
0,98
21,4
0,58
1540
1,5
4,35
Дунаєвецький
29,81
1,34
6,36
1,22
29,4
0,79
1004
0,98
4,34
Хмельницький
7,67
0,35
2,18
0,42
58,5
1,57
1996
1,94
4,27
Волочиський
23,46
1,06
7,41
1,43
20
0,54
1154
1,12
4,14
По області
22,18
1,00
5,20
1,00
37,2
1
1027
1
4,00
Старокостянтинівський
20,48
0,92
6,11
1,17
26,1
0,7
848
0,83
3,63
Полоньський
21,53
0,97
4,44
0,85
27,7
0,74
969
0,94
3,51
Шепетівський
16,53
0,75
3,57
0,69
28,5
0,77
948
0,92
3,12
Славутський
10,39
0,47
3,40
0,65
27,6
0,74
836
0,81
2,67
Примітка: Іс=ід.з+із.ш+ім.п.+і.к.ф.б.
В зв’язку з погіршенням матеріального добробуту населення посилюється роль бібліотек в розвитку світогляду людини, серед інших культурно-мистецьких закладів, як найбільш доступного джерела. Особливо це відображається в сільській місцевості, де бібліотеки є основним закладом культури та дозвілля. Найкращий книжковий фонд бібліотек спостерігається в Хмельницькому, Кам’янець-Подільському, Городоцькому, Красилівському районах. Найнижчий цей показник в Славутському, Старокостянтинівському, Шепетівському і Полонському районах.Див. Рис. 3.3.
Отже, дані свідчать: в межах області показники забезпечення дошкільними закладами, загальноосвітніми школами та культурно-мистецькими закладами кращі в центрально-східних та південних районах. Чисельність медичного персоналу практично стала для всіх районів. Таким чином соціальна складова якості життя області добре розвинута, і для подальшого її розвитку необхідно враховувати розселенсько-демографічні, споживчі показники.
Умовні позначення:
Значення
індексу І
с.
До 4 балів;
Від 4 до 5 балів;
Від 5 до 5,5 балів;
Понад 5,5 балів.
Рис. 3.3 Соціальна складова якості життя населення Хмельницької області