- •Навчальна мета
- •Знання та вміння
- •Питання для самопідготовки
- •Навчальна інструкція з методики гігієнічної оцінки режиму дня, розкладу занять, організації і проведення уроку та шкільних підручників
- •Фізіологічна крива працездатності
- •Програма гігієнічної оцінки уроку
- •Критичні контрольні точки гігієнічної оцінки навчально-виховного процесу
- •Допустима сумарна кількість годин (уроків) тижневого Навантаження учнів
- •Інформативний теоретичний матеріал.
- •Завдання для самопідготовки
- •Навчальна інструкція з методики гігієнічної оцінки організації позашкільної діяльності та вільного часу учнів
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3
ГІГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА НАВЧАЛЬНО–ВИХОВНОГО РЕЖИМУ ДІТЕЙ
РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП
Навчальна мета
1.1. Ознайомитися з методиками вивчення вікових психофізіологічних особливостей організму дітей і підлітків.
1.2. Засвоїти методики складання та гігієнічної оцінки режиму дня і розкладу занять для школярів різного віку, основні принципи гігієнічної організації сну.
1.3. Ознайомитися з методикою гігієнічної оцінки організації позашкільної діяльності та вільного часу учнів.
Знання та вміння
2.1. Знати:
2.1.1. Віково–статеві анатомо–фізіологічні та психофізіологічні особливості організму дітей і підлітків.
2.1.2. Порушення у стані здоров'я і захворювання, що можуть бути зумовлені впливом несприятливих чинників навчально–виховного процесу
2.1.3. Гігієнічні вимоги до організації навчально–виховної діяльності, складання розкладу занять, організації і методики проведення уроку, організації позашкільної діяльності та вільного часу учнів.
2.2. Вміти:
2.2.1. Проводити вивчення вікових психофізіологічних особливостей організму дітей і підлітків.
2.2.2. Проводити гігієнічну оцінку режиму дня, розкладу уроків, організації та методики проведення уроку, а також організації позашкільної діяльності та вільного часу учнів.
Питання для самопідготовки
Віково-статеві анатомо-фізіологічні та психофізіологічні особливості організму дітей і підлітків.
3.2. Гігієнічні вимоги до організації навчально–виховної роботи у загальноосвітніх школах.
3.3. Поняття про режим дня та основні режимні елементи. Особливості гігієнічного нормування режиму добової діяльності учнів. Гігієнічні принципи складання режиму дня дітей і підлітків.
3.4. Гігієнічні вимоги до розкладу занять у школі та методика його оцінки.
3.5. Гігієна навчальних занять у школі. Гігієнічні вимоги до організації і методики проведення уроку. Особливості навчання дітей шестирічного віку.
3.6. Гігієнічні вимоги до навчальних посібників для дітей шкільного віку.
3.7. Особливості навчальновиховного процесу у нових перспективних закладах освіти (гімназії, ліцеї, коледжі тощо), спеціалізованих школах, дитячих санаторіях та оздоровчих установах.
3.8. Гігієнічні вимоги до організації позашкільної діяльності та вільного часу учнів.
Додаток 1
Навчальна інструкція з методики гігієнічної оцінки режиму дня, розкладу занять, організації і проведення уроку та шкільних підручників
З метою гігієнічної оцінки режиму дня дітей і підлітків використовують методи анкетування, інтерв’ювання та хронометражних спостережень.
В ході досліджень необхідно отримати інформацію про наявність та тривалість у режимі дня основних режимних елементів (сон, навчальна діяльність у школі, режим харчування, відпочинок з перебуванням на свіжому повітрі, підготовка домашніх завдань, виконання домашніх обов’язків, вільний час), правильність та доцільність їх взаєморозташування, відповідність стану здоров’я, віково-статевим анатомо-фізіологічним і функціональним особливостям організму та індивідуальним схильностям дитини.
У ході складання режиму дня необхідно указати початок і кінець кожного елементу впродовж всієї доби від пробудження до сну. Дані щодо режиму дня учнів різного віку наведені в табл. 1.
Таблиця 1
Приблизна схема режиму добової діяльності учнів різного віку
(у разі початку занять о 830)
Елементи режиму добової діяльності |
6–8 років |
9–10 років |
11–12 років |
13–14 років |
15–16 років |
Пробудження |
700 |
700 |
700 |
700 |
700 |
Ранкова гімнастика, ранковий туалет, процедури загартовування та прибирання постелі |
730–750 |
730–750 |
730–750 |
730–750 |
730–750 |
Сніданок |
700–750 |
700–750 |
700–750 |
700–750 |
700–750 |
Прогулянка перед школою та дорога у школу |
750–820 |
750–820 |
750–820 |
750–820 |
750–820 |
Навчальні заняття у школі (вступна гімнастика, уроки, сніданок на великій перерві), позакласні заняття |
820–1230 |
820–1330 |
820–1400 |
820–1400 |
820–1430 |
Дорога зі школи додому (прогулянка) |
1230–1300 |
1330–1400 |
1400–1430 |
1400–1430 |
1430–1500 |
Обід |
1300–1330 |
1400–1430 |
1430–1500 |
1430–1500 |
1500–1530 |
Відпочинок після обіду (сон для дітей 7 років) |
1330–1430 |
– |
– |
– |
– |
Перебування на свіжому повітрі, прогулянка, рухливі ігри та розваги |
1430–1600 (1630) |
1430–1700 |
1500–1700 |
1500–1700 |
1530–1700 |
Приготування домашнього завдання |
1600–1700 (1730) |
1700–1900 |
1700–1930 |
1700–2000 |
1700–2000 |
Перебування на свіжому повітрі |
1700(1730) –1900 |
– |
– |
– |
– |
Вечеря та вільний час (творча діяльність, читання літератури, допомога сім’ї, музика, конструювання, ручна праця) |
1900–2000 |
1900–2030 |
1930–2100 |
2000–2100 |
2000–2130 |
Приготування до сну та вечірній туалет |
2000–2030 |
2030–2100 |
2100–2130 |
2100–2130 |
2130–2200 |
Сон |
2030–700 |
2100–700 |
2130–700 |
2130–700 |
2200–700 |
Гігієнічна оцінка організації навчального процесу в школі передбачає вивчення навчального розпорядку, розкладу занять та організації уроку.
Контроль за навчальним розпорядком пов’язаний з визначенням часу занять у школі, тривалості уроків, перерв між уроками та змінами, відповідності кількості уроків протягом року та тижня навчальному плану.
Основними елементами санітарно–гігієнічного нагляду за розкладом занять є визначення відповідності розподілу та чергування предметів впродовж навчального дня і навчального тижня стану здоров’я та морфофункціональним можливостям організму дітей і підлітків, урахування особливостей фізіологічної кривої працездатності учнів, вивчення ступеня складності предметів та характеру їх взаєморозташування (наявнiсть здвоєних урокiв, розміщення поряд урокiв з предметів, подібних за змiстом або за видом дiяльностi, наприклад, рiдна мова та iноземна мова, алгебра та геометрiя i т.д.).
Для визначення ступеня складності уроків використовують методику групування предметів за ступенем важкості (1 група: математика, іноземна мова; 2 група – хімія, фізика; 3 група – рідна мова, історія, географія; 4 група – природознавство, література; 5 група – фізична культура, музика, праця) або рангову шкалу складності шкільних предметів (математика – 11 балів; іноземна мова – 10; фізика, хімія – 9; історія – 8; рідна мова, література – 7; природознавство, географія – 6; фізична культура – 5; праця – 4; креслення – 3; малювання – 2; музика – 1) або методику визначення бального рівня складності
