Запитання для самоконтролю знань

1. Що є об'єктом та хто є суб'єктом валютних відносин?

2. Дайте визначення та охарактеризуйте складові національної валютної системи.

3. Що таке конвертованість національної валюти?

4. Які види конвертованості Ви знаєте?

5. Що таке валютний курс? Назвіть основні види валютних курсів.

6. Як розрахувати курс національної та іноземної валюти?

7. Чим відрізняються номінальний та реальний валютні курси?

8. Які заходи може здійснювати уряд з метою впливу на курс національної валюти?

9. Розкрийте сутність і механізм функціонування валютного ринку.

10. Як може вплинути на фізичний обсяг експорту та імпорту помітне зниження ціни національної валюти порівняно з доларом?

11. Для чого потрібні офіційні резерви іноземної валюти?

12. Чим зумовлюється курс валюти в системі плаваючих валютних курсів?

13. Назвіть етапи розвитку міжнародної валютної системи.

14. Що таке офіційний курс гривні?

15. Охарактеризуйте основні важелі регулювання валютних курсів та механізм їх використання.

16. Що таке валютний кошик?

17. Які колективні валюти Ви знаєте?

Тема 19 зовнішньоекономічні відносини та проблеми інтегріції україни у світове господарство

Сучасна українська економіка та її характерні риси. Особливості трансформаційних процесів в Україні. Мета структурної трансформації в Україні. Об'єктивна необхідність інтеграції України у світове господарство.

Об'єктивні можливості для розвитку зовнішньоекономічних відносин.

Роль України в МПП та суть зовнішньоекономічного механізму України. Основні форми міжнародного співробітництва України. Створення конкурентоспроможної вітчизняної продукції - шлях до світового ринку товарів і послуг. Причини, що гальмують процес входження України до СГ.

Програмні питання

1. Особливості трансформаційних процесів в Україні.

2. Об'єктивні можливості для розвитку зовнішньоекономічних відносин.

3. Основні форми міжнародного співробітництва України.

4. Причини, які гальмують процес входження України до світового господарства.

5. Проблеми та перспективи інтеграції вітчизняної економіки до глобального економічного середовища

Тематичні тези

Сучасна українська економіка та її характерні риси.

Головною ознакою сучасної української економіки є її трансформаційний характер, рух від одного якісного стану до іншого через глибокі системні зміни в економічній та політичній сферах. Об’єктивна необхідність ринкової трансформації зумовлена соціальною й економічною неефективністю командно-адміністративної системи, що стала гальмом суспільного прогресу.

Особливості трансформаційних процесів в Україні:

• роздержавлення і приватизація державної власності, демонополізація господарських сфер та структур, формування ринково-конкурентного середовища, розвиток багатоукладної економіки;

• структурна перебудова економік, посилення соціальної спрямованості, розвиток наукомістких, ресурсозберігаючих та екологічно небезпечних виробництв;

• грошова реформа, забезпечення конвертованості національної валюти, формування стабільної та ефективної грошової одиниці;

• реформування фінансово-кредитної сфери, створення інститутів і механізмів її функціонування в умовах ринку, здійснення жорстокої грошово-кредитної і фінансової політики;

• створення системи соціального захисту й адаптації населення до умов ринку;

• лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності.

Мета структурної трансформації в Україні.

Мікрорівень: надання ринкової орієнтації організаційним структурам, механізмам та апарату управління підприємств.

Мезорівень: адаптація структури виробничо-господарських комплексів галузей і регіонів до ринкового режиму функціонування та розвитку.

Макрорівень: приведення галузевої структури народного господарства у відповідність до вимог ринкової економіки.

Міжнародна економічна інтеграція означає:

• співробітництво між національними господарствами різних країн з частковою або повною їхньою уніфікацією;

• ліквідацію бар'єрів у торгівлі між країнами;

• зближення ринків кожної з країн з метою створення одного великого спільного ринку.

Розбудова незалежної України об'єктивно вимагає її входження у світове господарство на організаційно-економічних засадах ринкових відносин, на принципах рівності і взаємної вигоди у співробітництві.

Об'єктивна необхідність інтеграції України у світове господарство і розвитку її міжнародних економічних відносин безпосередньо випливає насамперед з потреб використання в національній системі відтворення МПП праці для прискорення переходу до ринкової економіки з метою розвитку країни і зростання багатства суспільства. Така необхідність спрямована на формування ефективної структури економіки країни. Зовнішньоекономічні зв'язки у процесі інтеграції України у світове господарство охоплюють також комплекс розв'язуваних спільними зусиллями екологічних проблем. Нарешті, розвиток зовнішньоекономічних відносин відкриває додаткові можливості для створення належних умов щодо задоволення життєвих потреб народу України.

Об'єктивні можливості для розвитку ЗЕВ.

Серед об'єктивних можливостей для інтеграції України у СГ необхідно назвати:

1. Економічний потенціал нашої країни надає підстави для участі в МПП.

2. Природно-ресурсний потенціал України. Площа України становить 603,7 тис. км². Це приблизно дорівнює території таких європейським країн як Франція і Швейцарія разом узяті. Чисельність населення складає 48 млн. чоловік. Трудові ресурси становлять близько 28 млн. чоловік. Україна має великі запаси корисних копалин і надзвичайно плідне територіальне поєднання сировинних родовищ. Країна володіє значними залежами вугілля, залізної та марганцевих руд, сіри, ртуті, титану, урану, мінеральних солей.

3. Вироблення механізму зовнішньоекономічних зв'язків на мікро-, макро-, глобо- рівнях шляхом участі у спеціалізованих і багатоцільових економічних міжнародних організаціях: ООН, регіональних економічних об'єднаннях, наприклад ЄС, структурах СНД і т. ін.

4. Відомо, що енергетичне самозабезпечення є однією з головних умов незалежності країни. Україна має можливість досягти його тільки в разі взяття курсу на модернізацію існуючих і спорудження нових екологічно чистих вугільних і газотурбінних електростанцій, розвиток енергетичного машинобудування, застосування енергозберігаючих технологій. При цьому необхідно користуватись як власними науково-технічними досягненнями так і досягненнями розвинених країн. Без розвитку відповідних форм ЗЕВ зробити це практично неможливо.

5. В умовах формування сучасної моделі МПП, основу якої має складати якісно оновлена технологічна база виробництва, Україна повинна поступово, цілеспрямовано вирішувати проблеми ефективної участі в ньому, використовуючи ЗЕВ для задоволення національних економічних інтересів.

6. З історичних джерел відомо, що організовані суспільства, які існували на нинішній території України, завжди підтримували економічні зв'язки із зовнішнім світом. Тому з урахуванням власних культурних та історичних традицій Україна має всі можливості для того, щоб стати рівноправним членом Європейського Співтовариства.

Роль України в МПП та суть зовнішньоекономічного механізму України.

Організаційно-економічні чинники включення України в систему сучасного МПП за своїм змістом відображають ступінь розвитку процесів концентрації, спеціалізації, кооперації й комбінування виробництва (за участю української сторони) на рівні міжнародних відносин.

Під механізмом зовнішньоекономічних зв'язків розуміють сукупність конкретних форм зв'язків (правових, організаційно-управлінських, фінансово-економічних та ін.), що забезпечують ефективну взаємодію національної господарської структури із світовими з метою прискорення розвитку продуктивних сил країни та підвищення соціально-економічних показників життя її громадян. Мета цього механізму - інтеграція народногосподарського комплексу України у світову господарську систему, що передбачає досягнення таких цілей:

1. формування повноцінної ринкової системи, яка б базувалась на загальноприйнятих у світовій практиці принципах, нормах та економічних механізмах.

2. Використання можливостей світового ринку для структурної перебудови національного господарства.

3. Перетворення зовнішньоекономічної сфери в активний фактор динамічного та високоефективного економічного зростання.

Основні принципи формування механізму зовнішньоекономічних зв'язків:

• формування необхідної законодавчої бази;

• створення відповідного економічного середовища;

• розвиток інституційних структур регулюючих зовнішньоекономічні зв'язки.

Основні форми міжнародного співробітництва України: